Оболонський райсуд Києва виніс вирок чоловікові, який разом зі спільником намагався продати два будинки в центрі Києва по вулиці Івана Франка, що належать колишньому нардепу Олександру Шепелеву і арештовані в його кримінальній справі.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 8 квітня.

Як розповів потерпілий, у 2018 році шукав для купівлі нерухомість у центрі Києва. Жінка-ріелтор запропонувала йому будинки по вулиці Івана Франка, 17А і 17Б. Потерпілий зробив запити по цій нерухомості і дізнався, що майно під арештом за рішенням суду і його продаж заборонено. Розуміючи, що його хочуть ошукати, чоловік звернувся із заявою до Служби безпеки України. Згодом ріелторка припинила з ним спілкування, кажучи, що угода щодо купівлі-продажу не відбудеться. Але за деякий час потерпілому ці ж будинки запропонували інші люди. Під контролем СБУ він пішов на зустріч.

Продавці запевняли потерпілого, що представляють інтереси дуже впливової людини – Олександра Шепелева, і у них є завдання продати ці об’єкти нерухомості. При цьому, один із них (обвинувачений) дав зрозуміти, що сам є співробітником Служби безпеки України. У зв’язку з тим, що на будинки накладено арешт та є ще “певні нюанси” з їх продажем, то за них просили 2,5 млн. доларів США, що є набагато нижчою за ринкову ціну. Зі слів продавців, левова частина коштів від продажу повинна була «відійти» прокуратурі та службі безпеки, а решту поділять між собою продавці. Продавці переконували, що всі питання щодо зняття арешту вони вирішать, оскільки мають впливові зв’язки у військовій прокуратурі та Службі безпеки України. Чоловіки постійно наполягали, щоб потерпілий надав їм передплату, розмір якої під час переговорів було знижено до 150 тисяч доларів. Як йому пояснювали продавці, передплата була необхідна для початку оформлення документів, у тому числі «оплати роботи» у Міністерстві юстиції України, виготовлення підроблених судових рішень з датою не пізніше 2012 року, які не потрібно буде вносити до електронного реєстру. Зафіксовано така фраза: «у Міністерство юстиції України необхідно заносити і на рішення суду полтіннік».

Продавці провели з потерпілим чотири зустрічі в  ресторані «У хромого Пола». Під час останньої покупець передав чоловікам пакет із 150 тисячами доларів, з яких 3 000 доларів належали йому, а решта грошей була «лялькою» (тобто несправжні). За отримані гроші потерпілому дали розписку. Зловмисників затримали на гарячому. Їх дії кваліфікували як шахрайство.

Одного із “продавців” засудили ще в лютому 2019 року. За угодою про визнання винуватості, йому дали 5 років позбавлення волі, але звільнили з іспитовим строком 2 роки. Цей чоловік дав викривальні показання.

Другого фігуранта також засудили до 5 років в’язниці, але звільнили з іспитовим строком 3 роки. До вироку він провів 2,5 роки під вартою і від дачі пояснень відмовився. Лише в дебатах сказав, що був тільки свідком при укладенні угоді і не зав, за що передавалися гроші.

Але суд аналізував записані розмови в ресторані, з яких вбачалося, що чоловік неодноразово запевняв потерпілого у можливості зняття арешту з будинків і наполягав на передоплаті, що мала нібито йти на «витрати, пов’язані з необхідними рішеннями суду, Міністерства юстиції України, військової прокуратури». Суд робив висновок, що обвинувачений не лише брав активну участь в обговоренні, а й надавав поради щодо незаконної реалізації майна.

У вироку наведено викривальні показання спільника обвинуваченого. Цей чоловіка показав, що приблизно у жовтні 2017 року до нього звернувся товариш з проханням допомогти Шепелеву, який на той час знаходився у Москві Російської Федерації, вирішити кримінальні справи в Україні. За виконану роботу Шепелев обіцяв віддати нерухоме та рухоме майно, що знаходиться в Україні. Через певний проміжок часу він у Москві зустрівся з особами чеченської національності, що надавали притулок Шепелеву в Росії. Останні повідомили, що все майно Шепелева в України вже належить їм, та попросили продати його за відповідну винагороду. Цю пропозицію він обговорив зі знайомими, в тому числі з одною жінкою, яка мала вирішити всі питання в правоохоронних органах. Було вирішено знайти покупця на майно, який би погодився зробити передплату у розмірі 250 тисяч доларів. З допомогою цих грошей планувалося вирішити питання через співробітників Міністерства юстиції та прокуратуру, а саме: виготовити судові рішення датовані не пізніше 2012 роком, які не потрібно було вносити до електронного реєстру. Через деякий час знайшовся покупець, який згоден був дати передоплату, але попросив зменшити суму до 150 тисяч доларів. Цих грошей нібито було замало, щоб розрахуватися з усіма, але вони погодилися.

В обвинувальному акті йшлося, що обвинувачений діяв за змовою зі спільником та іншими невстановленими особами. Але в судовому засіданні прокурор не надав жодних доказів, що до цього злочину причетний ще хтось. Тому суд посилання не невстановлених осіб виключив.

На зустрічах у ресторані «У хромого Пола» був присутній ще один чоловік, який познайомив обвинуваченого із засудженими. Але він у справі мав статус тільки свідка. З його пояснень, він діяв як посередник, бо його попросили знайти покупця.

***

7 серпня 2020 Деснянський суд Києва засудив Олександра Шепелева до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна за надання неправомірної вигоди конвоїру та втечу з-під варти.

Наразі це перший вирок Шепелеву. У Святошинському, Дарницькому, Києво-Святошинському і Шевченківському судах розглядаються також інші справи Шепелева щодо розтрати коштів «Родовід Банку», організації двох замахів на вбивство банкіра Сергія Дядечка, замовлення умисного вбивства банкіра Сергія Кириченка у 2003 році і  вбивства у 2006 році полковника УБОЗ Романа Єрохіна.

З 2014 року Шепелев переховувався за кордоном, але в лютому 2018 його затримали в Київській області.

Фото – видання «Наш Киев», будинок по вул. Івана Франка, 17А.

18

0

20

20