Шевченківський районний суд Києва 11 березня продовжив нардепу Шуфричу тримання під вартою і вктре визначив альтернативу в вигляді 33,28 млн гривень застави. Клопотання захисту про зміну запобіжного заходу не задовольнили.

Політик утримується під вартою з вересня 2023-го, тобто вже 2,5 роки. Лише два місяці тому апеляційний суд вирішив, що він має право звільнитися під заставу.  Така зміна позиції пояснювалася тим, що Шуфрич оскаржує в Європейському суді з прав людини довготривале і безпідставне тримання під вартою. Київський апеляційний суд прямо зазначив в ухвалі, що можливість застави повинна сприяти дружньому врегулюванні скарги, щоб державі не довелося потім виплачувати Шуфричу компенсацію.

Але скористатися альтернативою Шуфрич не може. Через персональні санкції спроби внести заставу блокуються банками.

Захисники Шуфрича підготували клопотання про зміну запобіжного заходу. У лютому Шевченківський райсуд Києва не зміг його розглянути через неявку прокурорів. Після того зірвалися три засідання поспіль в апеляційному суді. У двох випадках через прокурорів.

16 лютого прокурори Назарій Рафальонт та Ігор Іванцов не дочекалися засідання і пішли з суду, зіславшись на зайнятість в інших процесах. 4 березня до суду прийшли прокурори Ігор Іванцов і Ольга Саландяк, яка повідомила, що, хоч і бере участь у справі, але не читала саме цю апеляційну скаргу, тому попросила час на ознайомлення. Розгляд відклали таким чином, що Шуфрич втратив шанс на апеляційне оскарження. Це трапляється не вперше і ЄСПЛ раніше вже визнав порушення права Шуфрича на оскарження судових рішень. 

Ситуація залишається невирішеною

11 березня засідання у Шевченківському суді Києва відбулося, тому що в обвинуваченого спливав строк тримання під вартою. Прокурори Іванцов та Рафальонт як завжди клопотали його продовжити, вказуючи на обгрунтованість обвинувачення і актуальність ризиків.

Сторона захисту заперечувала.

— Шуфрич не може внести заставу, бо до нього застосовані санкції указом президента України. Згідно з КПК та ухвалою суду, треті особи, не повʼязані з обвинуваченим, можуть внести і ніколи проблем з цього приводу не було. В нашому випадку при намаганні внести заставу банки відмовлялися кошти приймати. Ми через банківські додатки робили проплати 10, 15, 20 гривень. У половині випадків одразу було блокування. По іншим суми 10, 15, 20 гривень проходили, але через тиждень поверталися і карточки були заблоковані. Тобто люди, які перевіряли, чи можна внести заставу, отримали ефект вторинних санкцій, — пояснив адвокат Віктор Карпенко.

Банки офіційно підтвердили, що внесення коштів на певному етапі блокує спеціальна програма, яка за рішенням Нацбанку встановлена у всіх банках країни. Програма сприймає платіж як такий, що стосується підсанкційної особи і робиться в її інтересах.

— Застава осідає на рахунку державного казначейства. Шуфрич не стає набувачем якихось матеріальних благ. Застава вноситься заставодавцем і цими коштами користується держава. Тим паче в умовах воєнного стану, коли кожна копійка на рахунку. І повернута ця застава буде Шуфричу, а заставодавцю… Судові рішення є обовʼязкові до виконання всіма державними і недержавними інституціями… Але ситуація залишається невирішеною. Ми маємо заставу, але скористатися цим правом не можемо, — сказав адвокат Дмитро Савицький.

Захисник вважає, що розвʼязання проблеми можливе тільки на рівні держави. Нацбанк повинен дати банкам відповідне розʼяснення. Інший шлях — це оскарження санкцій у Верховному суді, але там процес ще триває.

— Судове рішення мусить виконуватися. Очевидно, якщо неможливо внести заставу, то має бути інший запобіжний захід, не повʼязаний із позбавлення свободи. У нас 2 квітня будуть комунікації [є Європейський судом з прав людини] і уряд має щось відповідати. І національні суди вже визнали необхідність дружнього врегулювання. Як на мене, тут навіть нема про що сперечатися, — сказав адвокат Валарій Буняк.

— Ми в комунікації з Національним банком. Я під санкціями. Але ніхто не може заборонити третім особам внести заставу за мене. Ми будемо з цим боротися. І рано чи пізно це зробимо… Якби я вносив, я би не просив. Але якщо будуть вносити інші особи, я би просив заставу зменшити, — звернувся Шуфрич до суду.

Після виходу із нарадчої кімнати колегія суддів оголосила, що продовжує тримання обвинуваченого під вартою з альтернативою застави в 33 млн 280 тисяч гривень.

Наступне засідання відбудеться через місяць.

Досліження доказів по справі досі не розпочато. Наразі суд лише допитав сина Шуфрича, який бере участь у бойових діях. Раніше хлопець був помічником адвоката Литвиненка, який вів справи родини. Син свідчив, що батько не мав відношення до договору охорони майна в Криму. 

Йдеться про оплату в 2016 році підприємству МВС РФ послуг охорони нерухомості батька Шуфрича в  анексованому Криму. Нардеп твердить, що покійний менеджер батька самостійно прийняв рішення найняти МВС РФ. І потім на вимогу родини розірвав його. 

Обвинувачення у державній зраді стосується подій липня-вересня 2021 року і базується на телеграм-переписці Шуфрича з колишнім заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Володимиром Сівковичем. Шуфрич, нібито, погоджував із Сівковичем як представником ФСБ РФ свої критичні виступи в ЗМІ про владу України, а також за його вказівками робив деякі депутатські запити.

26 лютого 2026 року Київський апеляційний суд вирішив, що СБУ незаконно обнародувала імʼя Шуфрича в повідомленні від 1 грудня 2023 року про нові докази того, що Сівкович координував інформдиверсії за його участі. СБУ зобовʼязали видалити публікацію зі свого сайту протягом десяти днів.

Ірина Салій, «Судовий репортер» 

16

0

20

20