Шевченківський районний суд Києва виніс вирок у резонансній справі про вбивство трирічної дитини.

Судовий процес почався у грудні 2020-го, ще під час пандемії COVID-19, і закінчився вироком першої інстанції, коли в країні триває повномасштабна війна.

Єдиний постріл

1 грудня 2019 року близько 16.50 в центрі столиці стріляли в позашляховик Range Rover. У машині був депутат Київоблради Вʼячеслав Соболєв із дружиною і двома малолітніми дітьми. 

Через пʼять років, у січні 2025-го, дружина Соболєва так у судовому засіданні пригадувала цей день:

— 1 грудня ми приїхали з сімʼєю в ресторан «Маріо». Ми там пообідали і збиралися їхати купувати будку для собачки. Сіли всі в машину і я сиділа спереду з чоловіком, донька з чоловіком були ззаду. Ми підїжджаємо до світлофора. Зупинилися, тому що горіло червоне світло. Хлопчик мій говорив зі мною, був дуже близько до мене. І тут я відчула якийсь поштовх, щось незрозуміле, щось посипалося. Я починаю кричати чоловіку: «Поїхали, це куля». Я розвертаюся назад, а мого хлопчика немає. Ми зупинилися і всі вибігли з машини. В «Маріо» ще були друзі наші і вони підбігли до нас. Мій чоловік каже: «Беріть на руки Сашу, будемо спасати Сашу». Я підходжу до синочка і дивлюся, а в нього постріл у голівоньку. Я вертаюсь подивитися в машину, що там. А там просто мізки мого сина, в машині. Моя донька кричала, вона дуже злякалася. Я не можу навіть говорити про цей день наскільки це важко і наскільки це страшно. Я просто не розумію, як людина може посягнути на життя іншої людини, холоднокровно вбити.

Справу розслідували по гарячим слідам. Двох підозрюваних — 20-річного Андрія Лаврегу і 19-річного Євгена Семенова — затримали вже наступного дня. Вони колишні бійці батальйону «Аратта» Української добровольчої армії, воювали на Донбасі. Наступні роки Лаврега і Семенов проведуть під вартою в очікуванні вироку.

Із доказів, що розглядалися в судових засіданнях, відомо, що хлопців на місці злочину зафіксували камери відеоспостереження. У кімнаті гуртожитку, де їх затримували, знайшли мобільний телефон, з якого Лаврега звітував про виконану роботу своїм кураторам, які перебували за кордоном.  За версією обвинувачення, за замах на Соболєва виконавцю пообіцяли 40 тисяч доларів США.

У день затримання Лаврега і Семенов узяли участь у слідчому експерименті і детально розповіли, що робили до під час та після вбивства. З гаражу вилучили зброю, на якій було ДНК Лавреги. На руках Семенова знайшли сліди речовини, що містить продукти пострілу.

Телефонні трафіки дозволили правоохоронцям досить точно відтворити обставини підготовки злочину і встановити звʼязки між співучасниками. 

У розшук оголосили колишніх учасників ультраправого руху «Традиція і порядок» — 26-річного громадянина Росії Юсупа Абуєва як організатора злочину, і 22-річного Юрія Ткаченка як пособника.

Слідчі відшукали двох свідків, в яких у листопаді 2019-го Абуєв і Ткаченко орендували гараж у центрі Києва у гаражному кооперативі «Залізничник». У ніч на 6 листопада 2019 Абуєв і Ткаченко зустрілися з Лаврегою біля ТРЦ «Лавіна Молл» по вулиці Берковецькій і потім відвезли Лаврегу до гаража. Там Абуєв дав Лаврезі зброю і тисячу доларів. Цієї ж ночі Абуєв показав Лаврезі ресторан «Маріо». Соболєв був власником закладу, часто бував там і тому це вважалося найбільш сприятливим місцем для вбивства. 

Як зʼясувалося, ще 7 листопада 2019-го, за три тижні до вбивства, Абуєв і Ткаченко з трьома своїми друзями вилетіли на Кіпр, нібито, у відпустку. За версією правоохоронців, чоловіки створювали собі алібі. А також, ймовірно, ховалися там від іншої кримінальної справи.

За кілька місяців до цього, в липні 2019-го Ткаченко, Абуєв та ще деякі їх однодумці публічно оголосили про вихід із «Традиції і порядку» через незгоду з її «курсом розвитку». 

За версією правоохоронців, після цього хлопці створили банду, яка на замовлення вибивала борги і активно діяла в Києві у вересні-жовтні 2019 року.

Діяльність оформили під видом юридичної фірми ТОВ «Правовий центр Лоєрс». Співучасниками злочинної організації вважають також двох колишніх працівників поліції, а всього підозри повідомили вісьмом особам, включно з Абуєвим.

У людей вимагали значні суми грошей, погрожували викраденням і позбавленням волі, убивством дітей і внуків. Для більшого ефекту вимагачі показували потерпілим фото їх членів сімʼї.

У ніч із  13 на 14 вересня 2019 року, невстановлений учасник злочинної організації за дорученням керівників пошкодив автомобіль “боржника”, проколовши шини, розбивши дзеркало заднього виду і бокове вікно автомобіля. А також фарбою помаранчевого кольору виконав на автівці надпис «Верни бабло» і підкинув всередину відрізану голову свині.

«Все потрібно було зробити ніби в кіно»

Лаврега вважався одним із найкращих снайперів, тривалий час брав участь у бойових діях у Донецькій області.

Як сам розповів у суді, ще школярем він вступив до Правого сектору і проходив там бойову підготовку, канікули проводив у навчальних центрах. У 2015-му мав перші три ротації на фронт. У 2016 році, отримавши атестат, вступив до підрозділу «Чорний туман» і вирушив на Донбас. У диверсійно-штурмовій групі «Ведмеді»  служив як снайпер-розвідник. У серпні 2019-го Лаврега вирішив закінчити військову службу і почати інше життя. Його дівчина чекала дитину, вони заручилися і молодий чоловік шукав заробітку.

— Абуєв найняв мене як колишнього розвідника для спостереження і збору інформації по трьом точкам в місті Київ. Першою точкою він назвав ресторан на набережній Дніпра. Абуєв сам зняв цю точку з огляду, так як його цікавила парковка, заїзд в яку був зі сторони Дніпра і проводити спостереження було неможливо. Друга точка — ЖК в районі [вулиці] Шовковичної… Це закритий комплекс. За наданою Абуєвим інформацією, там проживала особа, яка змінила місце проживання і Абуєва цікавило, чи це правдива інформація. Мені потрібно було або підтвердити, або спростувати. Близько 13 днів я спостерігав за комплексом, автомобілів з номерними знаками, які надав Абуєв, не було. Після цього точку на вулиці Шовковичній було знято. 

Я перейшов до третьої точки — це був ресторан «Маріо» на вулиці Льва Толстого, 14-А. За наданою інформацією, у ресторані часто бувала особа, яка цікавила Абуєва. Якщо коротко, боржник, який взяв велику суму коштів у людини. Коли прийшов час виплачувати борг, переговорники приїхали до боржника, але той, як виявилося, пересів на броньоване авто і найняв охорону. Абуєву було відомо, що боржник пересувався на двох машинах — Range Rover, тонований, броньований і машина супроводу Toyota Land Cruiser, в якій була озброєна охорона. Переговорники не стали більше підходити до боржника, так як боялись за своє життя. 

Людина, яка дала кошти, звернулась до Абуєва з проханням налякати боржника, так як борги він відмовився повертати і до себе на переговори не підпускав.

По ресторану «Маріо» я мав спостерігати за автомобілями. Нас цікавили машини з супроводом. Протягом двох-трьох тижнів я збирав інформацію і в той же час займався пристрілкою зброї. Абуєв пояснив, що з 7 числа (листопада – ред.) мав відлетіти на Кіпр по особистим питанням. Через два тижні мав повернутися і бути безпосередньо задіяним і керувати цією операцією. Але Абуєв не зʼявився. Минуло два тижні. Інформація, яку надав Абуєв, не була підтвердженою. Тобто машини, які його цікавили, не зʼявлялися.

Ближче до кінця місяця Абуєв сказав, щоб я зосередився на точці по «Маріо» і знайшов житло поблизу.

Казав, що по цьому боржнику треба відпрацювати. Запитував, чи можу я прострелити йому ногу. Але я пояснив, що на прохідній біля ресторану «Маріо», по перше, рухається багато автомобілів. По друге, можуть бути цивільні особи, яких може зачепити куля. Я по собі знаю, що таке постріл в ногу, в мене було кульове поранення. Я пояснив, що стегно не зупиняє і куля продовжує рухатися… Є великий ризик, що куля при виході може пошкодити артерію на внутрішній частині ноги і спричинити смерть через хвилину.

Абуєв сказав, що йому потрібно максимально лаконічно, чітко і ясно дати зрозуміти [боржнику], що він повинен повернути борги. Ми будемо працювати, якщо не по ньому, то по машині. В лобове скло, будемо стріляти по броньованому склу, бажано в район голови. Броньоване скло після попадання кулі стає білим… Все потрібно було зробити, як висловився Абуєв, ніби в кіно. Я мав знайти точку обстрілу по лобовому склу. Я цього зробити не зміг. Знайти квартиру в центрі Києва на два місяці чи на місяць виявилося нереально, якщо в тебе донецька прописка. У мене в паспорті (підробленому — ред.) донецька прописка і ніхто не хотів мені здавати квартиру.

Тому було вирішено Абуєвим, що я маю заселитися до готелю «Фаєр Інн». Я не знайшов точки огляду для роботи по лобовому склу, то робота велась по водійському боковому, — пояснив Лаврега у своїх показаннях.

Ще на стадії досудового слідства зʼявилась інформація, що Лаврега помилково стріляв у Соболєва. Начебто, обʼєктом посягання був Асоян Нодарі відомий у кримінальному світі як Нодар Руставський. І це була не просто чергова плітка. Така  версія досліджувалася в рамках виділеного кримінального провадження, коли справу Семенова і Лаврегу вже слухали в суді по суті. Поліція допитала особистого водія і охоронців Асояна. Ті повідомили, що їх шеф не мав «Рендж Ровера» і  Лаврега почав працювати, коли  авторитета уже місяць як не було в країні.

Із протоколу допиту Лавреги на поліграфі відомо, що йому також ставили запитання, чи не був обʼєктом замаху Сєргєй Коротких (Боцман). Це учасник неонацистських організацій Росії та Білорусі, який у 2014 році переїхав в Україну, воював у складі батальйону «Азов», а потім працював у Міністерстві внутрішніх справ за Арсена Авакова.

Під час допиту в суді Лаврега пояснив, що від Абуєва він отримав три різні завдання. Спочатку мав стежити за парковкою ресторану на набережній Дніпра. Хто саме приїздив у ресторан йому не говорили, бо так ніби було безпечніше для нього і для замовника. Як зʼясувалося біля парковки ресторану неможливо було облаштувати спостереження, тож цю точку швидко зняли.

На вулиці Шовковичній він стежив за Асояном Нодарі. Лаврега каже, що роботодавець назвав йому це імʼя і показав фото. Зі слів Абуєва, тут проживала особа, яка, скоріш за все, змінила місце проживання, і треба було переконатися, чи вона там зʼявляється. Нодарі їздив на авто з номерами, що мають чотири одиниці. Два тижні хлопець мав спостерігати за ЖК. Такого авто не помітив. Тоді Абуєв сказав покинути точку і переміститися до «Маріо». 

Стеження за рестораном Лаврега спочатку вів із кавʼярні навпроти — «Ветерано Кава». Як запевняє обвинувачений, йому не сказали імені особи, яку він мав знайти. Завданням було помітити автомобіль Рендж Ровер, який їздить у супроводі Ленд Крузера.

Лише 1 грудня 2019-го Лаврезі від Абуєва “прилетів” номер автомобіля — три нулі і одиниця. Це був номер автомобіля Вячеслава Соболєва.

— 1 грудня 2019 року зранку зі мною звʼязався Абуєв і дав команду заселятися в готель. Він був дуже стурбований тим, що за місяць я жодного разу не бачив автомобіля, який його цікавив. Сказав: «Заселяйся навіть на тиждень, дивись навіть сутками, але ти повинен знайти ту машину.

У готелі Лаврега зареєструвався за підробленим паспортом на імʼя вихідця з Донеччини Стрельнікова. У номері облаштував місце для стрільби на балконі. Кімната була на третьому поверсі і щоб залишитися непоміченим він скористався великою коробкою «Нової пошти», в якій зробив отвір для ствола гвинтівки.

Семенов того дня відпочивав у кальянній за 100 метрів від ресторану «Маріо». Лаврега по телефону попросив його вийти на вулицю і подивитися за чорним джипом і маякнути, як хтось підійде до машини. На прохання Лавреги Семенов приніс під готель курʼєрську сумку Glovo і велосипед. Після того, як пролунав  постріл Лаврега вийшов із готелю, зустрівся із Лаврегою, поклав у сумку Glovo свій рюкзак і і сказав на велосипеді відвезти її в гараж. Йдучи слідом. Лаврега по дорозі до гаражу розламав і викинув мобільний телефон, яким користувався під час скоєння злочину, підроблений паспорт і окуляри. 

«Вся проблема через Лаврегу»

Лаврега частково визнав вину — неправомірність поведінки зі зброєю, використання підробленого паспорта і вбивство дитини з необережності. Але заперечив намір убити чи поранити Соболєва, кажучи, що метою було залякування. 

— Я взагалі не бачив, що хтось крім водія сідає в автомобіль. Звідки там могла взятися дитина?! Все відбувалося максимально швидко. Водій вскочив в машину, одразу виїхав, зупинився на світлофорі і постріл. Я зв’язався з Абуєвим, запитав, що сталося. Він почав мене заспокоювати, сказав: «Це дезінформація. У мене там праюцюють журналісти. Це все вкид, щоб виконавці здалися, щоб у них почала совість грати» (…)

Злочин було скоєно в центрі міста, де було повно народу. Це була показуха! Якби хотіли вбити людину, її убили б десь бозна-де, але не в центрі міста. Соболєв живе в Лісниках, куди добиратись по безлюдній дорозі. Абсолютно спокійно як було скоєно замах на Шефіра: стріляли по машині, ніхто не бачив, ніхто не чув. Соболєв займався велоспортом. Кожного ранку катається велосипедом зі свого будинку по території Лісників… Якби хотіли його вбити, то протягом 5 років найняли б інших виконавців і вбили б. Нікому не потрібна його смерть, ну серйозно, — говорив Лаврега.

Адвокат Сергій Козим, повідомив, що Лаврега як професійний снайпер стріляє на відстань до півтора тисячі метрів. А тому за бажання міг зробити точний й смертельний постріл у статичну ціль на відстані 100 метрів.

— Здійснив постріл з відстані 100 метрів у темний час доби, без обладнання для нічної стрільби,через затоноване водійське війкно автомобіля, коли той почав рухатись. Рух автобіля, темрява, затоноване скло та відсутність нічного приціла створювали умови, які значно ускладнювали прицільну  стрільбу та унеможливювали точне ураження з наміром убити Собооєва. Якби Лаврега мав намір на вбиство, він міг здійснити постріл раніше, коли Соболєв підходив до автомобіля і був добре видимий при штучному освітленні вулиці (…) Як професійний снайпер Лаврега свідомо обрав момент, коли автомобіль рушив, що унеможливлювало точне ураження. Він мав можливість здійснити постріл у добре освітленому місці, але не зробив цього.

Відсутність повторних пострілів адвокат також трактує як ознаку того, що Лаврега не мав наміру вбивати.

Семенов і Ткаченко заперечували вину повністю. Лаврега їх у цьому підтримував, кажучи, що Ткаченко  «не має до цього ніякого відношення» і  Семенов  «не був обізнаний».

— Мені Семенов був потрібен тільки як страховка, щоб мені ніхто в спину не вистрелив, коли я вийшов з готелю. Я Семенова набрав один раз, коли мені треба було відлучитися і все. Попросив глянути, чи до машини хтось підійде. Він буде на гучномовці і скаже, що до машини хтось підійшов (…) Семенов не заходив до гаражного приміщення. Він навіть зброї не бачив. Просто підвіз сумку на моє прохання, я йому не пояснював, що там.

Семенов повідомив суду, що з Лаврегою потоваришував на службі в зоні АТО. Він їхав в Одесу у відпустку. Але на прохання Лавреги затримався на пару днів у Києві. Лаврега казав, що завершить якусь роботу і далі вони разом поїдуть в Одесу.

Семенов каже, що знав, що Лаврега виконує якусь роботу по охороні і не ставив зайвих запитань. На фронті Лаврега, як правило, працював сам ішов на бойове завдання, а якщо брав напарника, то ним був Семенов. Останній прикривав Лаврегу-снайпера. Його завданням було стріляти чергами, щоби противник не вирахував, що працює снайпер.

На руках у Семенова був порох. Але він заперечував, що контактував зі зброєю і стверджує, що порох лишився з навчання. Пояснював, якщо кілька днів походити на стрільбище без рукавичок, то залишаться порохові опіки, порох вʼїдається у шкіру і нігті.

Одним із ключових свідків у цій справі є колишній учасник «Традиції і порядку» Олександр Раєв. Після шести місяців тримання під вартою він пішов на угоду і визнав, що допоміг Лаврезі і Семенову сховатися після вбивства. 

У суді Раєв повідомив, що Ткаченко був у курсі ситуації і використовував його в темну. На прохання Ткаченка він займався переоформленням для продажу автомобіля, фактичним власником якого вважався Абуєв.  3 тисячі доларів із продажу за вказівкою Ткаченка він дав Лаврезі на витрати. Як словами Раєва, за дорученням Ткаченка він купив Лаврезі підроблений паспорт, разів зо пʼять возив його на полігон тренуватися відстрілювати зброю. 

— Ми побачилися у день скоєння злочину. Мене набрав Юрій Миколайович Ткаченко і сказав, що треба десь на ніч поселити Лаврегу терміново. Я не хотів нікуди їхати, бо якесь сімейне свято було, я випив вино, не хотів сідати за кермо, але погодився… Мене набрав Лаврега і сказав, щоб я підʼїжджав на [вулицю] Стеценка, де він тоді тимчасово мешкав. Я на таксі приїхав. До мене вийшов Лаврега. Він був із Семеновим і представив його як Морячка, як свого бойового побратима. Хлопці були схвильовані. Лаврега каже: «Ти новини дивився? Там таке сталося! Якщо ти дивився новини, то це не ми. Це все дезінформація. Я все зробив як треба».  Я зрозумів, що справа недобра і хотів вже пошвидше відправити їх. 

Раєв домовився із колишнім однокласником, що Лаврега і Семенов переночують у нього в гуртожитку. Наступного дня їх там виявили працівники поліції. 

Затримання пособника два роки по тому

Матеріали щодо виконавця Лавреги і пособника Семенова передали до суду в грудні 2020-го. Але 5 березня 2022-го, у перші дні повномасштабного вторгнення, у Києві знайшовся ще один підозрюваний — Юрій Ткаченко. Молодий чоловік стверджує, що добровільно в Україну не повертався і був викрадений з території Північного Кіпру на замовлення потерпілого Соболєва.

— Меня украли насильно неизвестные люди с Кипра. Держали меня на подвалах и пытали — неделю в Турции и три недели в Украине. Угрозами заставили перевести с криптокошелька 40 тысяч долларов. Мне это потом подтвердил даже Соболев в личном общении. Похитители, я так понял, действовали в связке с полицией. Я был на подвале, меня держали прикованным к батарее. Потом куда-то отвезли, снимают мешок с головы и я уже в кабинете следователя Мартынова… Я вообще официально не пересекал границу обратно. Когда меня удерживали на подвале, я общался с Соболевым. Я ему сказал, что все информация, которой я владею, это информация, которую я получил после происшествия. До этого я ничего не знал, мы были незнакомы, я не знал, как выглядел Соболев. На что он сказала, что он это и так знает, знает, что я абсолютно левый и бесполезный. Мое мнение такое, что если бы я реально был причастен ко всему, я живой из подвала уже бы не вернулся, — розповідав Ткаченко у судовому засіданні.

Родина потерпілих публічно обіцяла винагороду — 2 мільйони гривень за інформацію про замовника. У суді Соболєв підтвердив, що хтось відгукнувся на його оголошення, зателефонував і сказав, що може передати одного з виконавців. Так він уперше побачив Ткаченка і потім передав його поліції. 

Ткаченко свою провину категорично не визнав і сказав, що Раєв його обмовив, щоб “вигородити” себе.  

— Я родился в нормальной, интеллигентной семье среднего достатка. У меня никогда не было проблем с финансами. Я хорошо окончил школу, поступил в универ, три года отучился. У меня неоконченное высшее образование по профилю финансов, которое пришлось поставить на паузу из-за рождения сына. В 2019 году у меня все было хорошо: я недавно женился, у меня родился сын. У меня была своя машина, было где жить. Зарабатывал деньги в сфере ІТ, в крипте. Я хотел создать охранную фирму. У меня и моих товарищей были планы ехать на Кипр и открывать игровые залы, казино. Жизнь только начиналась. Я бы никогда не испортил свою жизнь участием в криминале.

Із Абуєвим, як підтвердив Ткаченко, вони познайомилися приблизно у 2018 році і мали дружні стосунки. За спів Ткаченка, Абуєв був адекватним, хорошим, душею компанії.

Про те, що сталося, як говорив Ткаченко, він дізнався із новин. Абуєв після цього сказав, що будуть підозрювати його і всі хто поряд із ним — у небезпеці. Ткаченко вирішив не повертатися в Україну, тому що боявся за своє життя. Із Абуєвим він перебував аж до свого “викрадення”.

Показання проти Ткаченка дали також Роман Дерманський і Антон Василенко — колишні учасники «Традиції і порядку», які разом із Абуєвим і Ткаченком перебували на Кіпрі. Пізніше ці двоє повернулися в Україну і дали свідчення правоохоронцям.

— Я говорю если это сделал Тихий (Лаврега – ред.) вы тут ни при чем. Юсуп [Абуев] говорит: «Как ни при чем?! Это была моя тема. За то, что я деньги выложил. Это была моя тема». Ткаченко говорит: «Я Тихого координировал, был на связи с ним». Так они мне все преподнесли. Я взялся за голову. Время остановилось. А Ткаченко сказал: «Как тебе, Механик, живется с детоубийцами?!». Я участник боевых действий и у меня позывной Механик, — пояснював Василенко.

Ткаченко сказал, что Соболев — он сепар, мы хотим заработать и все, больше он мне не говорил… Потом подошел спросил, как вообще Тихий оказался, как это все произошло. Юсуп сказал, все не так произошло. «Тихий не сделал так, как я сказал. Сказал уехать из Киева, а он остался и к кому-то уехал ночевать». Сказал, что сделал все неправильно. Начал негативно выражаться на Лаврегу. Все проблема произошла из-за Лавреги. Он все сделал неправильно, как говорил Абуев Ткаченко.

Мы сели в машину и он  (Абуєв — ред.) говорит: «Заказчик недоволен работой. Нужно будет доделать». Вот его били слова. Не уточнил, какая работа. Понятно какая, по Соболеву, по депутату. 

Ткаченко з цього приводу заявив, що Соболєв заплатив Дерманському і Василенку за їх показання. Крім того, Дерманський і Василенко досі проходять як обвинувачені по особливо тяжким статтям – участь у злочинній організації і викрадення людини. Але перебувають на свободі і з 2022-го, начебто, беруть участь у бойових діях. Тому в судове засідання для допиту не прийшли і доказом були протоколи їх показань слідчому.

Із “банди” Абуєва Ткаченко сьогодні єдиний, хто сидить. Інші фігуранти вийшли з-під варти ще  в 2020-2021 роках. Ткаченко каже, що і в справі щодо “банди” його участь “притягнута за вуха”. Підозру йому повідомили одночасно з підозрою по справі Соболєва. Постраждалий, нібито, гортав Фейсбук, побачив фото Ткаченка і впізнав його.

Обвинувачений Лаврега в останньому слові говорив, що дуже розкаюється і вважає, що це
«максимально неприпустима ситуація». 

— Смерть дитини, яка настала внаслідок моїх дій, зламала моє життя так само. Я попросив би вибачення у потерпілих, якби вони були присутні. Хоч і не розраховую, що людина може коли-небудь таке пробачити. 

Водночас він звернув увагу суду на дії Соболєва.

— Потерпілий заявляє, що він викрадає людей, дає взятки, співпрацює з людьми, які найманці. Не соромиться говорити про це в присутності правоохоронців. Потерпілий пропонував гроші за моє життя. 

Через можливу загрозу для життю Лавреги, зокрема оперативну інформацію щодо можливого отруєння, його всі ці роки тримали не в звичайному слідчому ізолятора, а в ізоляторі тимчасового тримання ГУНП в місті Києві. 

Наостанок Лаврега просив суд дати йому можливість відправитись на фронт. «Якщо мені судилося померти, то я краще зроблю це зі зброєю у руках, захищаючи свою країну», — сказав він.

«На сьогодні один замовник убивства сидить у тюрмі»

Ще у 2019 році перед судовим засідання із обрання запобіжного заходу Соболєв назвав журналістам вісьмох осіб, у яких він вимагав пройти перевірку на детекторі брехні. У списку — колишні судді Вищого господарського суду Віктор Татьков і Артур Ємельянов, а також їх юрист Руслан Браславський і  бізнес-партнер Ємельянова Павло Малік. Задовго до вбивства сина Соболєв звинувачував Ємельянова у рейдерстві бізнесу. Ємельянов подав на нього в суд і змусив спростувати такі твердження.

Також у списку для первірки на поліграф були маріупольський бізнесмен Микола Будика, колишня співробітниця Соболєва, колишня директорка торгової мережі «Обжора» Євгенія Бурун, колишній «азовець» і ексспівробітник СБУ Михайло Іванюк «Булат» і народний депутат VIII скликання Олександр Грановський, якого в часи президентства Петра Порошенка називали куратором судової влади в Україні.

27 березня 2025 року Соболєв по відеозвʼязку дав показання у судовому засіданні. Для обвинувачених він вимагав найсуворішого покарання і висловив жаль, що в Україні немає смертної кари. Також дав зрозуміти, що для себе він уже знайшов відповіді в цій історії.  

— Абуєв прийняв заказ на моє вбивство. У мене є стовідсоткова інформація, від кого приймав, хто гроші платив. У мене є вся ця інформація. Але всьому свій час… Після вбивства ми відслідкували телефонний трафік, я думаю він повинен бути в поліції… Семенов — це друг Лавреги і він його взяв, якісь гроші пообіцяв, тому що Лаврезі був потрібен хтось, щоб наступного дня забрав гроші (плату за роботу від Абуєва – ред.). Лаврега розумів, що якщо він сам піде, то його можуть убити. Семенов також був на місяці убивства. Семенов — такий же вбивця, як і Лаврега..

Коли слідчі і адвокати намагаються щось там придумати, я вам хочу сказати наступне, коли я зустрічався у слідчому ізоляторі з Лаврегою, він не знав, що казати. Коли він казав, що це був замах на якогось авторитета, це неправда. На початку (і в мене всі ці записи є) він казав, що потрібно було вбити чоловіка, який був на Рендж ровері… На перший і на другий день, коли він розмовляв, у мене все це є. Потім почали все змінювати… Він получив заказ виключно на мене. Причому тут знав він чи не знав… Він пішов убивати чоловіка, тобто мене… Поліція допрацює, а потім я покажу, що в мене є, і деякі поліцейські, мабуть, теж сядуть біля тих вбивць (…) Ткаченко був на 100% в матеріалі. Був одне ціле з Абуєвим.

На запитання, чи відчуває сьогодні загрозу для свого життя, Соболєв відповідає так: «На 100%. Якщо є три замовники, які давали гроші… Якщо ці замовники і ще одне звено у цьому, якщо вони зараз на свободі».

Соболєв не розкрив усіх подробиць і не пояснив, за що його замовили.

— Слідством займається Головне слідче управління Нацполу. До справи дуже багато людей залучалося, дуже великі гроші гуляли. В тому числі присутні тут, з якими я спілкувався, брали ці гроші. У мене є інформація від кого, чому і так далі і тому подібне. Цей адвокат, який зі мною спілкувався (адвокат одного з обвинувачених — ред.), на 100% розуміє, чому вони далі хочуть мене вбити… Хоча на сьогодні один замовник убивства сидить у тюрмі (по іншій кримінальній справі — ред.). Хто це, якщо знаєте, це дуже добре. Якщо ні, я потім чемодан доказів… 

— В якому розмірі була винагорода за ваше вбивство? — уточнив адвокат.

— Півтора мільйона доларів. Коли надали півмільйона, в мене навіть є дата. Той, хто давав півмільйона, давав гроші в євро і вони там спілкувались по курсу.

— Коли саме передавалися кошти? — уточнив адвокат.

— Давайте наступного разу без багатьох свідків, — відповів Соболєв.

. . .

23 червня 2025 року Шевченківський районний суд Києва визнав обвинувачення доведеним. Андрія Лаврегу засудили до 15 років увʼязнення, а Євгенія Семенова і Юрія Ткаченка до 13 років. Вони мають право оскаржувати вирок.

---

Ірина Салій, «Судовий репортер»