Малиновський районний суд міста Одеси визнав громадянина винним в ухиленні від військової служби.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 10 травня.
Обвинувачений служив молодшим інспектором прикордонної служби. За його власними показаннями, 22 березня 2022 року був призваний за мобілізацією. Проходив службу в Миколаївській області в районі Баштанки, далі в Херсонській області. Потім він захворів гайморитом і в грудні 2022-го його відправили на лікування в Одесу.
Під час лікування чоловік дізнався, що його мати захворіла на рак і вирішив самовільно поїхати до матері у село. Поїхав без дозволу командира військової частини. 19 січня 2023 року не зʼявився вчасно до місця тимчасової дислокації відділу прикордонної служби. Згодом він дізнався, що його розшукують військова служба правопорядку та прокуратура. 22 травня 2023 року його затримали і він провів під вартою близько 3 місяців.
У судовому засіданні чоловік говорив, що в скоєному розкаюється. Але в дебатах, після промови прокурора, повідомив, що не бажає продовжувати військову службу, оскільки боїться воювати і просив відпустити його до мами. У звʼязку з цим суд відновив розгляд справи для зʼясування справжніх думок та намірів обвинуваченого щодо подальшого проходження служби.
Обвинуваченому 33 роки. Він народився і виріс в місті Скадовськ Херсонської області. Отримав середню спеціальну освіту за спеціальністю механік, механізатор. Перед мобілізацією і в теперішній час працює у сільському господарстві трактористом. Не одружений, однак має співмешканку.
Чоловік показав, що батько його помер, а мати проживала сама до початку широкомасштабного вторгнення. У нього є брат 1986 року народження та сестра 1988 року народження, які залишились на окупованій території. Чому вони не виїхали і чим тепер займаються обвинувачений не знає.
Щодо матері чоловік пояснив, що вона лікувалася в онкологічній лікарні в Тернопільській області протягом півроку. Сьогодні її стан здоровʼя кращий, але однією рукою вона не може ще достатньо рухати.
Але обвинувачений не зміг пояснити, чому вважав, що має право порушити дисциплінарний статут та закон про військову службу. Після відвідання матері не повернувся на військову службу, а ще тривалий час (майже пів року) не зʼявлявся на службу. Не пояснив, чому не попередив командира про такий стан речей. Під час судового розгляду чоловік двічі змінив свою позицію щодо продовження військової служби.
На думку суду, тепер, коли йому загрожує покарання, чоловік намагається використати хворобу матері, щоб уникнути притягнення до кримінальної відповідальності. Розумно пояснити, в чому саме полягала допомога матері, яка хвора на тяжке захворювання, які саме дії ним вчинялись задля благополуччя матері обвинувачений не зміг.
Суд дійшов висновку, що саме відсутність належної освіти і виховання привели обвинуваченого до скоєння злочину. Атмосфера, в якій він виріс, і соціальне середовище не сприяли виховуванню чеснот (розсудливості, мужності, справедливості, помірності, патріотизму), які в тому числі є необхідними для військової служби.
«Боятись природньо і як стверджують сучасні герої на Сході України, бояться всі але все одно, беруться до справи і виконують свій борг заради майбутнього всієї країни. Тобто боятись не соромно, однак соромно прикриваючись таким станом обманювати та маніпулювати, задля досягнення власних малодушних цілей. Суд дуже критично оцінює поведінку обвинуваченого у суді і вважає, що він не є щирою людиною, яка правдиво викладає свої думки. Відповідно покарання у даному випадку відповідає загальній характеристиці [обвинуваченого] як особи, яка бажає ухилитись від виконання покладених на нього законом і моральним боргом обовʼязків із захисту держави», — написано у вироку.
Чоловіка засудили до 5 років реального увʼязнення. Обвинувачений ще має право подавати апеляцію. Але, щоб гарантувати виконання вироку в частині відбуття досить суворого покарання, щоб підсудний не переховувався, суд ухвалив негайно взяти його під варту.