Суд визнав невинуватим провідного інженера з охорони тваринного світу Гетьманського національного природного парку в отриманні неправомірної вигоди.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок Тростянецького райсуду Сумської області від 5 жовтня.
Чоловіка обвинувачували в отриманні 3900 грн у завуальованій формі за організацію корпоративного відпочинку на території національного природного парку.
У липні 2016 громадянин знайшов в інтернеті оголошення щодо платних послуг для відпочинку на території Гетьманського національного природного парку. У подальшому співробітник парку начебто вирішив заробити. Укладався договір про надання рекреаційних послуг, але фактично пропонувались послуги, які не включені до переліку тих, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду.
Парк має право надавати послуги: короткострокового відпочинку з наданням мангалів, столиків, бесідок та місць для відпочинку, надання місць для паркування автомобілів, екскурсійної діяльності по стежках, тощо. Обладнання і надання сцени для караоке, порубка дров для вогнища, вивезення сміття з місця відпочинку і витрати на пальне до таких послуг не входять.
Обвинувачений на 2016 рік обіймав посаду начальника науково-дослідного відділення парку. У суді він свою вину не визнав, вважає, що стосовно нього відбулась провокація. Чоловік повідомив, що не впливав на укладення і підписання договору про надання рекреаційних послуг, виділення місць для відпочинку. Він не вимагав кошти, навпаки заявник постійно пропонував йому в різних сумах, у тому числі під час телефонних розмов, вказував на те, що буде 150 осіб на відпочинку, ймовірно щоб це відповідало зазначеній ним у заяві до правоохоронних органів про 12 тис. грн., хоча, виходячи з можливостей парку, можна було б розмітити максимум 70 осіб. Обвинувачений стверджував, що мав лише намір залучити до Гетьманського парку якомога більше відпочивальників, щоб це місце було відоме, ніякої вигоди для себе не намагався отримати, діяв лише в інтересах парку.
Заявник розповів, що працював у ТОВ «Адмінцентр» на посаді заступника директора і також був співзасновником цієї фірми, яке на сьогодні вже припинена. Підприємство займалось організацією відпочинку, корпоративів та інших подібних заходів. У липні 2016 року до нього звернувся його знайомий і замовив корпоратив на 50-70 осіб і одночасно проведення весілля. Письмовий договір не укладався, була усна домовленість. Інформацію про послуги парку він знайшов в інтернеті. Обвинувачений, за твердженням свідка, запропонував надання бесідок, мангалів, дров, сцену, катамарани і катер національного парку. Ближче до корпоративу співробітник парку начебто постійно підвищував суму, називаючи суму, то 8000 грн., то 12000 грн. Заявник він вирішив, що це неправомірні вимоги і написав заяву до правоохоронних органів.
Інший свідок, який начебто був клієнтом компанії, підтвердив, що у червні-липні 2016 року перед весіллям, що відбулось у вересні, планував провести «мальчишник» на 20-30 гостей. Організовувати цей захід у Харкові, де він проживає не бажав, і йому запропонували Гетьманський національний парк в Сумській області. Разом з бенкетом все мало коштувати близько 10 тис. грн і він передав їх посереднику, який повідомив, що співробітник пару хоче ще грошей, але він відмовився доплачувати. У подальшому «мальчишник» в парку так і не відбувся, а його провели в барі в Харкові. Гроші за відпочинок у парку йому так і не повернули.
Директор і бухгалтер парку підтвердили, що надходили кошти, але у парку так ніхто і не відпочивав і про повернення грошей не звертався.
Юрист парку пояснив, що для замовлення відпочинку будь-яка особа може звернутись до директора чи його заступника, до начальника відділу рекреації. Обвинувачений не мав права підписувати договір на рекреаційні послуги.
Суд вирішив, що показання свідків не підтверджують отримання обвинуваченим 3900 за послуги, який національний парк не має права надавати. Суд звернув увагу на протиріччя в показаннях. Зокрема, клієнт просив організувати «мальчишник» для його друзів напередодні весілля, а не весілля з одночасним корпоративним відпочинком, як про це говорив заявник. Крім того, заявник не підтвердив загальну точну суму коштів, яку начебто передав в якості неправомірної вигоди. Частина коштів в сумі 1220 грн була внесена на рахунок банку і, як зазначає суд, не має ознак хабара.
Особа, яка передавала гроші, була також заявником ще у двох кримінальних провадженнях за фактами вимагання неправомірної вигоди. Водночас суд вирішив, що це не є доказом, що заявник діяв як агент правоохоронних органів у цій справі.
Суд визнав недопустимим доказами результати проведення НСРД через відсутність письмового доручення слідчого або прокурора на її проведення, а також порушення при проведенні та фіксації.
Суд не встановив достатнього доказів і виніс виправдувальний вирок.
22
0
20
20
