Печерський районний суд Києва виправдав Вадима Великоднього від звинувачень у пропозиції і наданні неправомірної вигоди начальнику Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 3 серпня.
У лютому 2016-го виходець із Кривого Рогу Днпіропетровської області Великодній нібито за допомогою свого невстановленого знайомого зустрівся з Кивою у ресторані «La Veranda», що в Києві на вулиці Богомольця, 7/14.
Начебто у завуальованій формі Великодній запропонував посадовцю грошову винагороду за припинення документування організованої групи «Двадцятовські», яка діє на території міста Кривий Ріг та організованої групи «Яцишина», що діє на території міста Нікополь Дніпропетровської області, з приводу вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Однак Кива нібито відмовився.
У подальшому з лютого по 4 квітня 2016 року з особистого номеру телефону Великодній дзвонив і відправляв текстові повідомлення начальнику Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України підполковнику поліції Іллі Киві. За версією слідства, це робилося для організації зустрічі та надання неправомірної вигоди у розмірі 200 тисяч гривень.
4 квітня чоловіки зустрілися у ресторану «Моссо» на Хрещатику і громадянин нібито знову в завуальованій формі запропонував гроші і поклав біля ніг Киви паперовий пакет зеленого кольору, в якому було 200 тисяч гривень, тим самим надав неправомірну вигоду. Кива покинув заклад із пакетом і поїхав на вулицю Пилипа Орлика, 18 — це адреса Центральної поліклініки МВС. Там він добровільно видав пакет із грошима.
15 квітня у ресторані «Моссо» знову відбулась зустріч і співрозмовник поставив на стіл паперовий пакет із 185 тисячами гривень. Після цього він був затриманий на місці працівниками Національної поліції.
Обвинувачений у судовому засіданні вину не визнав та показав, що з Кивою знайомий приблизно з 2012 року. Їх познайомив адвокат. На його думку, події сталися на ґрунті конфлікту, який виник у Киви з їх спільним знайомим, у якого Кива орендував будинок у Бориспільському районі Київської області. Конфлікт виник тому, що під час оренди у Киви утворилася велика заборгованість перед власником, яку він намагався розстрочити.
Дізнавшись про дружні стосунки Великоднього з власником будинку Кива нібито хотів заручитися його підтримкою. Зрештою, домовилися, що заборгованість Киви перед орендодавцем буде відстрочена на шість місяців, після чого він повинен був повністю розрахуватися.
Пізніше Великодній дізнався, що Кива так і не розрахувався і його попросили залишити помешкання, а сам будинок був проданий. У 2013-му зі слів спільних знайомих Великодньому стало відомо, що Кива образився на нього за те, що він, на його думку, недостатньо допоміг йому в конфлікті з будинком.
Приблизно у 2015 році Великодній дізнався, що Кива став працювати радником міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. У той час сам він був інвестором будівництва житлового будинку, який підрядник фактично продав двічі (йому та іншому інвестору). Навколо будівництва у престижному районі Києва постійно виникали скандали та конфлікти. Будинок неодноразово захоплювався різними рейдерськими структурами, навіть із залученням правоохоронців. Тому Великодній мав серйозні підстави побоюватися за своє життя та безпеку і, як він стверджує, вирішив попросити Киву сприяти йому в укладенні договору із державною службою охорони.
Великодній неодноразово зустрічався з Кивою як біля будівлі Міністерства внутрішніх справ України, так і в різних кафе та ресторанах, що для Киви було звичайною практикою. Приблизно у лютому-березні 2016 року він вперше розповів Киві, що його ошукали з інвестиційним проектом будинку і пояснив, що через постійні погрози потербує особистої цілодобової державної охороної. Кива пообіцяв сприяти в укладенні договору з Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України у місті Києві. Протягом березня вони неодноразово узгоджували кількість охоронців та графік їх роботи. У підсумку домовились, що охорона буде з травня. Кива також пояснив, що необхідно внести суму передплати за перші три місяці.
Тому в ресторані Великодній начебто передавав Киві не хабар, а передоплату за договором охорони. Через 7 років обвинувачений вже не може достеменно пригадати механізм укладення договору державної охорони, який йому запропонував Кива, але стверджує, що не йшлося про неправомірну вигоду ані Киві, ані будь-якій іншій особі. Кошти призначалися виключно для офіційного найму служби охорони для нього особисто.
Така версія подій підтверджуються аудіозаписами розмов, які були досліджені під час судового розгляду. Чоловіки спілкувалися на побутові теми, щодо спільних знайомих та з приводу охорони.
У судовому засіданні допитаний як свідок колишній працівник Управління протидії наркозлочинності Нацполіції. Він був на зустрічі у ресторані 15 квітня 2016-го, сидів поряд за столиком. Однак змісту розмови Киви з Великоднім не чув, спостерігав момент затримання, але грошей не бачив. На думку свідка, того дня Киві взагалі нічого не передавали.
Такі показання підтверджують лише факт зустрічі Киви з Великоднім, проти чого останній і так не заперечує. Водночас змісту розмови цих осіб, інших даних, які б вказували на винуватість особи, свідок не навів, тому суд визнає ці показання неналежними й такими, які не можуть ані підтвердити доводи обвинувачення, ані спростувати його.
Виправдуючи обвинуваченого, суд звернув увагу на неконкретність обвинувачення.
Диспозиція частини 3 статті 369 КК станом 2016 рік передбачала відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди. Тобто такі дії, як «пропозиція» та «надання» є альтернативними. У цій частині обвинувачення було незрозумілим, від чого конкретно мав захищатись Великодній: пропозиції чи все ж надання неправомірної вигоди. Окрім цього, обвинувачення в частині пропозиції неправомірної вигоди «у завуальованій формі» є некоректним та неприйнятним, так як неясно, в яких діях чи словах полягала пропозиція.
Суд констатував порушення права обвинуваченого на захист, гарантованого Контитуцією Украіни та Кримінальним процесуальним кодексом.
Письмові докази свідчили тільки про рух провадження та стан досудового розслідування, але не містили жодних даних, які б вказували на доведеність вини
Натомість сторона обвинувачення, маючи у своєму розпорядженні документи, які стали підставою для проведення НСРД, а саме ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва про надання дозволу на проведення негласної слідчої дії — спостереження за особою, не відкрила їх стороні захисту а ні під час досудового розслідування, а ні під час судового розгляду. Тому відомості на флеш-накопичувачах суд визнає як недопустимі докази. І водночас зміст інформації на них не вказує на пропозицію чи надання неправомірної вигоди Киві.
Флеш-накопичувачі були досліджені у судовому засіданні. Однак не містили жодних відомостей щодо документування організованих груп «Двадцятовські» і «Яцишина». Натомість зафіксовані розмови про спільних знайомих та на побутові теми, у тому числі щодо необхідності надання охорони Великодньому.
Під час досудового рослідування не отримано жодних даних про те, що Департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України на той час вів або планував документування злочинної діяльності будь-яких злочинних угруповувань.
Обвинуваченого виправдали за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
Ця справа надійшла до Печерського районного суду Києва ще в липні 2016 року.
«Прокурор мав більш ніж достатньо часу для надання доказів обвинувачення, однак зволікання з цим перешкоджало судовому розгляду у розумні строки», — написано у вироку.
У реєстрі опубліковані ухвали, якими суд реагував на повторні неявки прокурора Київської міської прокуратури в судові засідання без пояснення причин.
У 2021 році суд щонайменше двічі повідомляв керівника Київської міської прокуратури та Генерального прокурора про систематичні неявки прокурора. У судові засідання неодноразово приходили свідки, але не зʼявлявся прокурор.
У вересні 2022-го, посилаючись на необхідність розгляду справи в розумні строки, суд зобовʼязав прокурора подати докази.
30 листопада 2022-го прокурор повідомила, що в даному судовому засіданні не готова до дослідження письмових доказів та просила оголосити перерву для належної підготовки сторони обвинувачення.
Через два тижні до суду прийшов інший прокурор, який знову просив перерву для підготовки. Крім того, прокурор не зміг заявити суду клопотання про дослідження конкретних документів із посиланням на том та аркуш справи. У звʼязку з цим суд повторно доводив інформацію до відома керівника Київської міської прокуратури, щоб забезпечити участь прокурора з визначеною позицією по суті обвинувачення.
17 липня 2023 року суд вкотре зобовʼязав прокурора Київської міської прокуратури надати докази, на які він буде посилатись, зокрема вжити заходів по допиту свідків до 26.07.2023.
Нагадаємо, що ключовий свідок у цій справі Ілля Кива звинувачується у державній зраді. Його судять заочно, бо він переховується за кордоном.
15 лютого 2022 року Кива заявив, що не має наміру повертатися в Україну, а 23 лютого закликав Росію і Білорусь «звільнити Україну від окупації», сказав, що «дії росіян несуть мир», Україна «просочена неонацизмом і не має майбутнього», а «українці, білоруси та росіяни — це один народ». Проросійські погляди колишнього нардепа Киви були відомі і раніше: у 2021-му він у коридорах Верховної ради записав привітання президента Росії Владіміра Путіна з днем народження і назвав його «великим правителем», побажав «здоров’я, сил і Божого благословення».
18
0
20
20
