Печерський райсуд міста Києва опублікував вирок, яким жителя села Синяк Київської області, завідувача кладовищем КП «Буча Сервіс», Анатолія Мируту засуджено до 10 років позбавлення волі за колабораціонізм.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на текст вироку.
24 лютого цього року суд визнав Мируту винним у колабораційній діяльності, яка полягала в організації та проведенні заходів політичного характеру, здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором, спрямованої на підтримку держави-агресора, її збройних формувань та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України (ч.6 ст.111-1 ККУ).
За матеріалами справи, під час окупації Мирута організував перебування односельчан у підвалі місцевого кафе, обладнаному під сховище, розвозив між ближніми селами російську гуманітарну допомогу, а також у супроводі російських солдатів доставляв хворих у лікарню в Димері. Фактично виконував роль посередника між жителями села і російськими солдатами. 10 березня 2022-го на території кафе відбулися збори, на яких росіяни сказали за їх відсутності звертатися з усіх питань до Анатолія як старшого. За версією обвинувачення, того дня окупанти представили чоловіка як нового старосту села. Сам Мирута провину не визнав, кажучи, що росіянами спілкувався вимушено, щоб допомагати людям.
За версією прокуратури, з кінця лютого і протягом березня 2022 року, у період окупації села Синяк Бучанського району Київської області, Мирута неодноразово публічні закликав жителів припинити будь-який опір представникам ЗС РФ, коритись усім наказам, поширював інформацію на підтримку держави-агресора, а також отримував гуманітарну допомогу від держави-агресора та розповсюджував її серед місцевого населення.
У день оголошення вироку суддя Світлана Гречана, посилаючись на воєнний стан, оголосила тільки короткий текст рішення – що Мирута винен і до якого покарання засуджується.
Із повного тексту вироку вбачається, що там перелічено показання свідків, а також інші докази. Після чого суд зазначає, що показання обвинуваченого, який не визнає вину, оцінюються критично, оскільки вони повністю спростовуються показаннями допитаних в судовому засіданні свідків та дослідженими матеріалами. Показання Мирути суд вважає такими, які направлені на введення суду в оману з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Визнавши показання свідків допустимими доказами у справі, суд приходить до висновку про доведеність вини Мирути в інкримінованому йому злочині а саме в інформаційній діяльності у співпраці з державою агресором, спрямованій на підтримку держави агресора та її збройних формувань.
Більше подробиць про цю справу і показання свідків читайте у матеріалі — Свій серед чужих. Як на Київщині завідувача кладовища судили за колабораціонізм
22
0
20
20
