5 березня близько 11.45 мешканець села Демидів на Київщині Андрій Костюченко з дружиною Юлією вирушили за гуманітарною допомогою. Їх машина рухалась по вулиці Вербовій до автодороги Демидів-Димер.
Ближче до виїзду на трасу з боку автобусної зупинки пролунав гучний постріл. Жінка встигла побачити скрізний отвір від кулі у лобовому склі автомобіля з боку водія та бездиханне тіло свого чоловіка, голову якого роздробила куля.
Автомобіль сам зупинився на узбіччі, так як швидкість була невеликою. Жінка вискочила з автівки і не усвідомлюючи своїх дій почала бігти в бік автобусної зупинки.
Зять розповідає, що біля зупинки теща побачили двох солдатів у російській формі та зі зброєю. Вони закричали: «Стой с*ука, беги назад!».
Жінка розвернулась і пішла назад до села. За 100 метрів від місця події вона зустріла подружжя своїх сусідів, які переховувалися за деревом. Ті повідомили їй, що стали очевидцями трагедії — обстрілу автомобіля Костюченків.
Згодом селяни розповіли, що за пів години до цього дорогою Демидів-Димер пройшла колона військової техніки з позначкою «Z» та російські військові.
Костюченко із сусідами попрямувала додому. Приблизно через годину інші мешканці села пригнали обстріляний автомобіль до будинку Костюченків.
Один із сусідів відзняв на телефон, як односельці витягували тіло з автомобіля. На відео видно прострелене скло машини і закривавлене тіло чоловіка. Цей запис родина згодом передала українським правоохоронцям.
Оскільки в селі перебували російські війська і тривали інтенсивні обстріли мирного населення, то вбитого тимчасово захоронили на городі власного будинку. Пізніше представники місцевої влади і Червоний Хрест допомогли перезаховати тіло на сільському кладовищі.
У зв’язку з активними бойовими діями про подію працівників поліції Вишгородського УП сповістили в телефонному режимі.
Мешканці села Демидів двічі — 5 і 7 березня — звертались на лінію 102 Вишгородського управління поліції. Але потім з’ясувалося, що ці повідомлення не зареєстрували.
7 березня зять убитого зателефонував у місцеву поліцію, щоб дізнатись, чи реєстрували подію і чи розпочато кримінальне провадження. Однак поліцейські відповіли, що даний випадок не реєструватимуть до того часу, поки близькі родичі не прибудуть до Вишгородського УП для написання заяви.
На той момент дружина вбитого вже евакуювалася до Черкаської області, куди раніше виїхали її дочка та зять з дитиною.
Відтак потерпілі звернулися до Жашківського відділу поліції на Черкащині, який передав інформацію до Вишгородського управління. Згодом стало відомо, що Вишгородська поліція повідомлення зареєструвала, але одразу списала за скороченою процедурою, не вносячи відомості до ЄРДР. У підсумку саме Жашківський відділ поліції через понад місяць 09.04.2022 р. зареєстрував кримінальне провадження №12022250330000057. До вдови виїхала слідчо-оперативна група Жашківського відділу поліції та відібрала заяву, опитала всіх родичів. Чергову частину Вишгородського УП повідомили про реєстрацію справи щодо вбивства Костюченка.
Втім, як стверджує зять загиблого Олександр, місцева поліція за їх відсутності в селі слідчі дії проводити не хоче.
«Ми не можемо приїхати, в нас грудна дитина, — пояснює він, — Знайома вчора їздила, то з 7 ранку до 5 вечора, щоб перетнути міст. Це тільки їхати, щоб написати заяву».
Родич вбитого надіслав листа генеральному прокурору, прохаючи надати вказівку органу досудового розслідування прискорити передачу кримінального провадження до Вишгородського УП ГУНП в Київській області та терміново провести всі необхідні слідчо-оперативні заходи — ексгумацію тіла, огляд автомобіля потерпілого та ін.
Цей репортаж є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.
22
0
20
20
