Вишгородський районний суд Київської області скасував арешт майна родичів колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 6 листопада.
З-під арешту звільнені квартири, земельні ділянки, повертаються ювелірні вироби в загальній кількості 270 позицій.
Сину експосадовця Станіславу Ставицькому скасували арешт із шести квартир, пʼяти машиномісць і двох гаражів.
У дружини експосадовця Олени Ставицької скасовано арешт із чотирьох квартир. Також їй мають повернути 24 700 доларів і численні ювелірні прикраси та біжутерію, які були визнані речовими доказами і передані до державного сховища.
З-під арешту звільняється майно, зареєстроване на тещу Валентину Ушакову, — квартира, земельна ділянка, котедж, шість машиномісць. Їй повертають численні прикраси, в тому числі три чоловічі годинники — це, начебто памʼять від покійного чоловіка.
Батьку Ставицького повертають 20 наручних годинників і 14 запонок, два нагрудні знаки — з Ярославом Мудрим і Георгієм Побідоносцем, вилучені в березні 2014-го. Хоча відомо, що батько Ставицького зберігав у квартирі за місцем обшуку значно більше майна — 4,8 млн доларів і кілограми золота в злитках. Але ця частина майна під арештом не опинилася і її місцезнаходження невідоме.
Майно родини Ставицького з 2014 року було заарештоване у справі про заволодіння об’єктами комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я», де облаштував собі резиденцію експрезидент України Віктор Янукович.
21 червня 2024 року Вишгородський райсуд звільнив Ставицького і приватного нотаріуса Юлію Ткаченко від кримінальної відповідальності за строками давності. Це стало можливим після того, як Ставицький зі своїм адвокатом узяли участь у судовому засіданні по відеозвʼязку за допомогою системи EasyCon.
Останні 10 років Ставицький був оголошений у розшук і розслідування стосовно нього проводилося заочно.
Адвокат пояснював суду, що Ставицький ще у 2014-му разом із сімʼєю виїхав на постійне проживання в Ізраїль і це прокуратурі добре відомо. Ставицький не перебував у міжнародному розшуку, але стосовно нього надали дозвіл на спеціальне досудове розслідування і заочно обрали йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підставою для закриття справи стало те, що з моменту вчинення злочину минуло 15 років.
Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у звʼязку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, то закон надає право обвинуваченим заперечувати проти такого рішення. У такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак Ставицький і нотаріус Ткаченко не заперечували проти закриття справи. Окрім присутності по відеозвʼязку суд також отримав письмову згоду Ставицького на звільнення від кримінальної відповідальності.
У рішенні зафіксовано, що прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання обвинувачених у повному обсязі та просив їх задовольнити, тобто закрити справу.
Цікаво, що через два тижні прокуратура подала апеляцію на це рішення. У скарзі йшлося про те, що Ставицький перховувався від слідства і суду останні 10 років, а, отже, перебіг строків давності зупинявся.
Однак апеляційний суд скаргу прокуратури не задовольнив і зіслався на постанову Великої палати Верховного суду про те, що коли з моменту скоєння особливо тяжкого злочину минуло більше пʼятнадцяти років, то обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності навіть за умови, якщо в цей період ухилявся від досудового розслідування та суду.
Обвинувальний акт у справі «Межигірʼя» скерували до суду в 2018 році. Святошинський районний суд Києва повернув його прокуророві, бо Ставицькому і ще одному обвинуваченому, які перебувають за кордоном, не вручені копії обвинувального акту.
У 2020-му справу повторно передали до суду, але вже у Вишгородський. У 2021 році колегія суддів знову повернула обвинувальний акт прокуророві. Суд зіславвся на те, що фактичні обставини обвинувачення, нібито, викладені непослідовно, не вказано мотиву та мети злочину, а також не визначено предмет злочину. Крім того, суд не переконався, що Ставицький і ще один обвинувачений, які перебувають за кордоном, обізнані про предʼявлені їм обвинувачення і що їм направлено в порядку міжнародної правової допомоги копії обвинувального акту.
Апеляційний суд це рішення скасував. Копії обвинувального акту під розписку вручалися адвокатам обвинувачених і надсилалися за останнім відомим місцем проживання, крім того, розслідування велося заочно, тож суд вирішив, що цього достатньо.
У травні 2021-го обвинувальний акт повернувся у Вишгородський районний суд і його розподілили на суддю Ірину Котлярову. Однак за наступні роки стадія підготовчого засідання так і не була завершена.
Окрім Ставицького і Ткаченко, був ще третій підозрюваний ексдиректор ТОВ «Медінвесттрейд» Павло Литовченко. Він, як і Ставицький, не прибував до суду, оголошений у розшук і, за останніми даними проживав у Росії. У червні 2024-го, коли суд мав закривати справу проти Ставицького і Ткаченко, матеріали стосовно Литовченка просто виділили в окреме провадження, тому що не вийшов із судом на звʼязок.
Нагадаємо, що, за версією обвинувачення, Межигірʼя вивели із державної власності ще у 2007 році, за президентства Віктора Ющенка. Організаторами оборудки вважалися голова правління НАК «Надра України Едуард Ставицький, а також ексдиректор ТОВ «Медінвесттрейд» Павло Литовченко і нотаріус Юлія Ткаченко.
Спочатку майно, вартістю понад пів мільярда, вилучили з управління Державного управління справами з передачею до статутного капіталу НАК «Надра України», а далі його обміняли під виглядом рівноцінного на майно ТОВ «Медінвесттрейд», вартістю близько 33 млн грн. Потім фактичним власником «Межигір’я» став Віктор Янукович, який, ставши президентом, розбудував там свою приватну резиденцію. У свою чергу, Ставицький за часів президента Януковича став міністром енергетики та вугільної промисловості.
22
0
20
20
