Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська скасував наказ голови правління «ПриватБанку» Петра Крумханзла про оголошення догани керівнику напрямку «Credit Collection».
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на рішення від 29 квітня.
16 жовтня 2019 року співробітники Служби безпеки ПриватБанку виявили у Фейсбуці публікацію народного депутата Олександра Дубінського, яка містила конфіденційну інформацію ПриватБанку.
Службова перевірка встановила, що до витоку інформації причетний начебто керівник напрямку «Credit collection» Максим Шевченко. Інформація в системі банку була відкрита з комп’ютера його заступника, який відлучився з кабінету і в цей час начальник нібито під чужим обліковим записом переглянув інформацію і сфотографував.
Співробітник банку вину не визнав і догану оскаржив. За його версією, це була помста за викриття ним у травні 2019 корупційних діянь голови правління банку Крумханзла і члена правління банку Чернишової, що полягають у незаконній передачі третім особам прав банку на стягнення заборгованості на суму 759 млн грн грн, чим завдано банку шкоду у розмірі більш ніж 10 млн. грн., про що внесені відомості до ЄРДР за його заявою і кримінальне провадження №4201900000000140 розслідується Службою безпеки України.
Після повідомлення про корупцію керівництво банку нібито вдалося до переслідування і порушення трудових прав працівника, які виражаються у незаконному відстороненні від роботи і відключенні доступу до електронних систем банку.
Із висновку службового розслідування відомо, що опитано керівника напрямку «Credit collection», який усно пояснив, що не вважає порушенням оприлюднення в соцмережах фактів зловживань з боку співробітників банку і продемонстрував зухвалість у своєму небажанні дотримуватись внутрішніх правил та вимог інформаційної безпеки. Водночас складено акт про відмову від надання письмових пояснень. Тому суд побачив суперечність у наданні пояснень та одночасному складанні акту про відмову їх надавати. Усні пояснення на технічні записи не фіксувалися і у висновку були викладені особою, яка проводила перевірку, що вказує на їх суб’єктивний і однобічний характер.
Камери відеоспостереження не в повній мірі охоплювали зображення осіб, які входили та виходили з робочого кабінету заступника керівника напрямку «Credit Collection», у робочому кабінеті відеоспостереження на було, а на фотографії монітору виднівся лише силует чоловіка в окулярах, який сидить перед комп’ютером.
Із пояснень господаря комп’ютера не вбачається, що він знає, хто сфотографував інформацію з монітора. Він не вказував прямо на позивача, а тільки сказав, що коли виходив, то той залишився в кабінеті і по поверненні він застав його на своєму робочому місці за читанням з його комп’ютера документа службової перевірки. Але на запитання, хто зробив фото, чоловік відповів, що не знає і не уявляє.
Суд вважає, що матеріали перевірки і оскаржуваний наказ не містять доказів, що витік інформації, яку банк вважає конфіденційною, «чутливою», сталося саме з вини позивача. А посилання на опубліковані у Facebook фото з монітора і суперечливі доводи у матеріалах службового розслідування, суд вважає не належними і не допустимими доказами.
У жовтні 2019 нардеп Дубінський розмістив у Фейсбук фото з монітора MacBook Air. За його інформацією, керівник мережі регіональних прес-офісів націоналізованого ПриватБанку Інна Музичук отримувала відкати від замовлень реклами.
За заявою Дубінського було зареєстровано кримінальне провадження.
«Музичук І. та посадові особи ТОВ «Пінет », ТОВ« Альфаком », ТОВ« 2407 », діючи за попередньою змовою, уклали договір між АТ «КБ «Приватбанк» та вищепереліченими підприємствами про надання рекламних послуг, в яких навмисне завищували ціну цих робіт і вказували роботи, які заздалегідь для них не повинні були виконуватися. Після чого ділили між собою кошти, безпідставно отримані за невиконання або виконану за завищеними цінами роботу, сума яких становить не менше 700 тис. гривен », – йшлося в заяві.
5 грудня 2019 ПриватБанк звільнив Інну Музичук.
22
0
20
20
