Харківський апеляційний суд скасував вирок, яким колишнього техніка-начальника групи звʼязку прикордонної служби визнали винним в ухиленні від військової служби.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 3 вересня.
Обвинувачений із 2017 року за конрактом проходив військову службу в Державній прикордонній службі.
24 лютого 2022-го чоловік перебував зі своєю сімʼєю за місцем мешкання у селищі Козача Лопань Харківсьої області. Того дня у нього був вихідний. Вранці селище обстріляли. Військовослужбовець пішов до відділення прикордонної служби і побачив, що особовий склад вантажить речі в автомобілі та збирається евакуюватися. Офіцер та інші військовослужбовці сказали йому прослідувати до місця дислокації у Харкові, але обвинувачений відмовився, кажучи, що залишається тут із сімʼєю і колона рушила без нього. Через деякий час селище окупували росіяни. Протягом березня-червня 2022 року обвинувачений, нібито, зідзвонювався із керівництвом, але наказ виїхати з окупованої території не міг, тому що територія була окупована. Його родина виїхала через Росію у Німеччину в липні 2022-го, а він, оскільки виїзд чоловіків був заборонений, дочекався звільнення селища. І лише 14 вересня 2022-го зʼявився в прикордонну службу.
Шевченківський райсуд Харкова у травні 2025-го засудив чоловіка до 5 років позбавлення волі. У судовому засіданні були допитані інші військовослужбовці, які евакуювалися з Козачої Лопані. У тому числі свідчили командири обвинуваченого, які повідомили, що дозволу залишатися йому не давали. Начальник відділення прикордонної служби розповів, що під час формування колони військовослужбовців підійшов обвинувачений і він особисто сказав йому про наказ під кодом «База», що значить, що особовий склад має переміститися до Харкова. Обвинувачений, даючи показання, підтвердив, що алгоритм дій за наказом «База» йому був відомий, адже щомісця у підрозділах проводилися навчання щододій за цим наказом, а саме про прибуття до визначеного пункту збору.
У судовому засіданні підсудний визнав, що перед пономасштабним вторгненням РФ вище командування рекомендувало військовослужбовцям евакуювати свої сімей у безпечніше місце, але він це легковажно проігнорував. Обвинувачений військовослужбовець-прикордонник із тривалим строком служби і знаючи оперативну обстановку на кордоні, а саме про скупчення великої кількості російського війська, на думку суду, міг реально передбачити збройне вторгнення агресора.
Адвокат оскаржив вирок і вказував на те, що не враховані поважні причини не прибуття обвинуваченого за місцем служби.
З вироку випливає, що військовослужбовець не виїхав до місця дислокації загону у місто Харків тому що за місцем його служби в Козачій Лопані перебувала родина, яка потребувала його захисту, а потім ця територія була окупована.
На думку сторони захисту, обвинувачений діяв у ситуації крайньої необхідності.
Крім того, матеріали справи не містять самого наказу «База» і доказів ознайомлення із ним обвинуваченого.
Апеляційний суд вирішив, що суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не надавши належної оцінки доказам у порівнянні з доводами сторони захисту. Висновки суду першої інстанції, нібито, не відповідають фактичним обставинам справи.
Стаття кримінального кодексу, за якою чоловіка визнано винним, виключає кримінальну відповідальність за наявності поважних причин, але це, начебто, залишилося поза увагою суду першої інстанції.
Зокрема, не враховано, що обвинувачений перебував під окупацією за місцем свого мешкання до часу звільнення населеного пункту. Будь-якого розуміння щодо безпеки для виходу з району несення служби у нього не було. І відмова у виїзді разом з іншими підрозділами була обумовлена виключно небезпекою для сімʼї, яка мешкала за місцем несення служби обвинуваченого, що з невідомих причин не було передбачено командуванням військової частини.
Апеляційний суд скасував вирок і призначив новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Обвинувачений має запобіжний захід у вигляді застави.
17
0
20
20
