Чернігівський районний суд ухвалив новий вирок жінці, яка незаконно передавала інформацію про місцезнаходження Збройних сил України.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 26 жовтня.
Йдеться про жительку села Жукотки Чернігівської області і матір чотирьох дітей. У період із 28 лютого і до 1 квітня 2022 року село пережило російську окупацію. Російські військові жили в будинку навпроти обвинуваченої і і брали воду з її колодязя.
У серпні-вересні минулого року селянка листувалася із невстановленим представником військових підрозділів РФ і за грошову винагороду в додатку Telegram передавала відомості щодо руху та розташування ЗСУ.
Йдеться про три таких епізоди. Одного разу жінка написала про рух двох військових колон, а після цього повідомляла про розміщення підрозділів ЗСУ в певних будівлях. За це їй на картку двічі прийшло по 3000 гривень.
Жінка визнала себе винною і дала суду показання. Запевнила, що не хотіла зробити нічого поганого ні цивільному населенню, ні українським військовим, а тільки заробити, бо її сімʼя жила в скруті. Інформацію начебто надавала недостовірну та неповну, вважаючи, що тоді це нікому не зашкодить.
Вироком першої інстанції громадянку засудили до 6 років увʼязнення — це покарання нижче межі санкції за такий злочин.
Суд послався дані про особу винної, її вік, сімейний стан, першу судимість, чотирьох малолітніх дітей, стан здоровʼя, позитивну характеристику за місцем проживання, надану органом місцем самоврядування та в суді свідками, критичне ставлення обвинуваченої до скоєного, щире каяття.
Рішення оскаржили як обвинувачення, так і захист.
Адвокат сподівався на умовне покарання. Він, зокрема, вважав, що суд не в повній мірі врахував помʼякшуючі обставини, а саме активне сприяння розкриттю злочину. Адже обвинувачена добровільно, під час обшуку її помешкання, надала свій телефон. Крім того, злочин нібито скоєно під впливом погрози і внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин: у декретній відпустці мати чотирьох дітей не мала змоги повноцінно працювати та заробляти гроші і так хотіла виправити скрутне матеріальне становище.
Прокурор же доводив, що покарання занадто мʼяке і вимагав 8 років позбавлення волі. Обвинувачена пішла на злочин із корисливих мотивів, її дії могли привести до тяжких наслідків, які не настали лише завдяки своєчасній реакції правоохоронних органів. На думку прокурора, щире каяття та наявність чотирьох малолітніх дітей самі по собі не можуть вказувати на можливість застосування покарання більш мʼякого, ніж передбачено законом (ст. 69 КК).
У підсумку апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора і погодився, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченої внаслідок мʼякості.
Колегія суддів звертає увагу, що жінка неодноразово поширювала з корисливих мотивів інформацію про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України і такі її дії були зупинені лише роботою правоохоронних органів, внаслідок чого і не настало тяжких наслідків.
Усі факти та обставини злочину були встановлені самостійно правоохоронними органами, жодних нових фактів по справі обвинувачена не повідомила. Просто надання жінкою телефону не є проявом активного сприяння розкриттю злочину.
Твердження захисника, що обвинувачена передавала відомості про ЗСУ під впливом погроз, не знайшли свого підтвердження, оскільки до правоохоронних органів з відповідною заявою громадянка не зверталася.
Суд вважає, що перебування у декретній відпустці та відсутність можливості через це повноцінно працювати, не може вважатися збігом тяжких життєвих та сімейних обставин в розумінні п.5 ч.1 ст.66 КК України.
Відтак строк тюремного покарання збільшили від 6 до 8 років.
22
0
20
20
