Кропивницький апеляційний суд замінив умовне покарання для водія, який збив людину, на 2 роки обмеження волі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 12 жовтня.
У січня 2019-го близько 17.30, рухаючи сільською дорогою, автомобіліст наїхав на пішохода. Водій злякався і не залишився на місці пригоди, не викликав швидку медичну допомогу і поліцію, поїхав геть і переховувався близько трьох годин. Збитий пішохід помер у лікарні.
Водію інкримінували залишення людини в небезпеці, а саме, що він не намагався допомогти потерпілому, не викликав лікарів і т.п. Вважається, що саме пішохід порушив правила дорожного руху.
Раніше на допиті чоловік розповів, що було темно, ішов невеликий дощ та був густий туман. Проїзна частина була мокрою, з гори текла вода від снігу. Швидкість руху автомобіля складала приблизно 50 км/годину і працювало ближнє світло фар. Видимість проїзної частини була доброю, але дорога окремо не освітлювалася. Коли авто почало рухатися на підйом, то водій побачив попереду силует людини в темній одежі, що рухався по середині смуги руху. Водій стверджував, що побачив його на відстані приблизно 10-15 м і навіть не встиг відреагувати.
Слідчий експеримент показав, що видимість пішохода для водія при ближньому світлі фар складає 15,5 метрів, якщо особа стоїть спиною, і 19 метрів, якщо повернута обличчям.
Суд першої інстанції засудив водія до 2 років позбавлення волі умовно, також стягнувши близько 80 тисяч гривень відшкодування родичам загиблого.
Як пом’якшуюча обставина враховувалося розкаяння обвинуваченого і сприяння розкриттю злочину.
Прокурор оскаржив це вирок, вимагаючи реального, а не умовного покарання.
Апеляційний суд погодився з тим, що обвинувачений не дав критичної оцінки своїм діям. Розкаяння повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину і бажанні виправити їх шляхом відшкодування завданих злочином збитків. Але обвинувачений потерпілим ще нічого не компенсував.
Скаргу прокурора задовольнили частково і призначили водієві 2 роки обмеження волі, що передбачає відбування покарання у в кримінально-виконавчій установі відкритого типу (виправному центрі) із обов’язковим залучення до праці.