Дніпровський районний суд міста Києва виправдав нотаріуса, яку звинувачували у зловживанні повноваженнями при реєстрації права приватної власності на водну станцію «Зеніт» на Трухановому острові в Києві.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 28 травня.
У 1971 році на Трухановому острові введено в експлуатацію водну станцію «Зеніт», яку збудовано силами профспілки заводу «Арсенал». У межах території бази облаштовано водний стадіон для веслувальних видів спорту.
Після розпаду Радянського союзу за це майно виник спір між державою і організаціями профспілок.
На підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2010 року, майно водної станції «Зеніт» зареєстрували на праві власності за Київською міською радою профспілок.
Однак вже в січні 2011-го Вищий господарський суду це рішення скасував і визнав майно державною власністю.
Але восени 2020 року голова Київської міськпрофради Валентин Мельник погодився на умовляння невстановлених осіб сприяти самовільному зайняттю земельної ділянки на Трухановому острові в районі водної станції «Зеніт».
Це відбувалося під виглядом створення спільного ТОВ «Учбово-спортивна база «Зеніт». Київська міськпрофрада на правах дольового учасника і вносила у ТОВ майно водної станції «Зеніт», яке їй насправді не належало.
ТОВ «Атерлі» як інвестор реконструкції бази «Зеніт» вносило 5,6 мільйони гривень, що становило 85% статутного капіталу Товариства.
Щоб укласти інвестдоговір на таких умовах, голова міськпрофради Мельник скористався завідомо підробленим документом, яким вартість майна бази було визначено у 6,6 млн гривень і суттєво занижено. Відповідно до висновку експертизи, яку провели в науково-дослідному інституті СБУ, територія бази «Зеніт» загальною площею 5,8 гектари із комплексом будівель оцінюється у понад 701 мільйон гривень.
Голову Київської міськпрофради звинуватили у зловживанні повноваженнями, використанні завідомо підробленого документу і самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронних зонах.
У 2023 році посадовець пішов на угоду і визнав вину. Йому присудили 170 тисяч гривень штрафу і заборонили на 3 роки обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. У серпні 2024-го він помер.
До кримінальної відповідальності притягували також нотаріуса, яка у 2021 році зареєструвала ТОВ «Учбово-спортивна база «Зеніт» і потім зареєструвала за підприємством право власності на майно на Трухановому острові.
Обвинувачена заперечувала свою вину і говорила, що ні з ким у змові не була і діяла виключно як «олівець», випадковий реєстратор, до якої звернулися. Нотаріус пояснила, що детально вичитала і проаналізувала всі документи й переконалася, що вони відповідають вимогам законодавства. Потім Міністерство юстиції її реєстраційні дії скасувало, але вона й на теперішній час не розуміє, що документи, надані заявниками, були підроблені.
У підсумку суд її виправдав і зіслався на те, що прокурор не продемонстрував звʼязок між реєстраційними діями нотаріуса та фактом набуття незаконної вигоди або сприяння такій вигоді третім особам. Не було доведено, що обвинувачена знала про фальсифікований характер поданих документів, або діяла у змові з іншими особами з метою заволодіння майном.
Навпаки, аналіз обставин справи свідчить про те, що ключові документи, які стали підставою для реєстраційних дій, були подані за формальною відповідністю вимогам і мали ознаки зовнішньої автентичності. За таких умов неможливо довести, що нотаріус усвідомлювала їхню недостовірність та бажала настання злочинних наслідків.
Державна реєстраційна система не забезпечує механізмів для перевірки достовірності усіх поданих документів у режимі реального часу. Функція нотаріуса є сервісною і, хоча передбачає дотримання формальних вимог, не включає інструментів оперативної перевірки автентичності печаток, підписів або реальної правосубʼєктності учасників правочинів у повному обсязі. Тому недотримання окремих процедурних вимог або помилки при тлумаченні складних документів, що мають зовнішню юридичну силу, може становити підставу для дисциплінарного реагування, але не є достатньою умовою для кримінальної відповідальності.
Ухваливши виправдувальний вирок, суд розпорядився речовими доказами — скасував арешт із земельної ділянки і будівель на Трухановому острові. Земля залишається у комунальній власності Київської міської ради. А будівлі відходять державі в особі Фонду державного майна України.
За версією слідства, до заволодіння базою «Зеніт» міг бути причетний директор ТОВ «ФМ Групп», що працює у сфері ресторанного бізнесу під брендом «Tarantino Family». Очевидці розповідали, що керівник «ФМ Групп» особисто відвідував територію бази «Зеніт» після реєстраційних дій та представлявся «інвестором» і новим власником майна.
За даними Youcontrol, керівником «ФМ Групп» є Сергій Матвієнко, а підписантом Дмитро Федотенков. Останній у 2019-му також став інвестором «Укрбуду», якого очільник цієї корпорації Максим Микитась потім звинувачував у розкраданні активів підприємства.