Новобузький районний суд Миколаївської області виправдав водія автомобіля від звинувачень у ДТП, в якому загинув велосипедист.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 12 серпня.

3а версією обвинувачення, 3 листопада близько 18 години водій у стані алкогольного сп’яніння керував машиною зі швидкістю 40 км/год і виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з велосипедистом. Останній помер на місці через гостру крововтрату на грунті травматичного розриву аорти.

Водій вину не визнав, пояснив, що відчув якийсь стукіт об автомобіль і зупинився. До нього підскочила жінка, яка кричала, що він убив її співмешканця. До тіла він не підходив. Через кілька хвилин неподалік зупинився ще один автомобіль. Він попросив привезти фельдшера, який проживав за 300 м. від місця пригоди. Після приїзду лікаря поїхав додому, оскільки знайомі загиблого були агресивні та погрожували побити його машину. Пізніше повернувся на місце події, де були працівники поліції, які направили його на освідування на стан алкогольного сп’яніння. Він поїхав до Баштанської лікарні і вже на місце події того дня не повертався. Участі в огляді місця дорожньо-транспортної пригоди не брав, а протокол огляду підписав наступного дня у приміщенні відділу поліції.

Місцева жителька розповіла, що покійний у той вечір був у компанії і вони випивали та гучно «забавлялися». Підтвердила, що у сусідки це вже не перший чоловік, який помер неприродною смертю. Ця жінка, з її слів, є неблагополучною, зловживає спиртними напоями.

Вдова загиблого розповіла, що того дня до них додому прийшла її знайома з чоловіком. На чотирьох вони випили близько 2,5 л пива. Ввечері вона їхала із чоловіком велосипедом до магазину. Сиділа на багажнику велосипеда обличчям до середини дороги. До цього вони випили декілька склянок пива. Автомобіль рухався їм на зустріч. Побачивши автомобіль, вона зістрибнула з велосипеда і нібито кричала чоловікові, щоб звертав праворуч. Потім почула удар і побачила, що співмешканець лежить на дорозі обличчям до землі, а велосипед – по інший бік дороги на відстані 100 метрів. Водій зупинився, а згодом поїхав. Коли прибула поліція, то водія на місці не було, так само як і його автомобіля.

Слідчий поліції розповів, що відправив водія в лікарню для перевірки на стан сп’яніння і запевнив, що на цей час в огляді місця ДТП, було зроблено перерву. Але протягом допиту змінював свої показання, кажучи, що вже не пам’ятає, чи був водій при огляді весь час, проте чітко пам’ятає, що він був на місці, коли поліція приїхала та коли закінчили проведення огляду. Скло та лакофарбове покриття з місця події не вилучалося. Особисто ним візуально встановлено, що шматочки скла і фарби є від автомобіля обвинуваченого. Слідчий підтвердив, що той огляд місця ДТП був для нього першим, тому він міг допустити якісь порушення без будь-якого умислу.

Досліджені судом документи свідчать, що обвинуваченого направлено слідчим на освідування о 21 год. 35 хв. Кров відібрано для токсикологічного дослідження о 22 год. 40 хв. Медичний огляд проведено в Баштанській лікарні о 22 год. 53 хв. Таким чином, документально підтверджена відсутність особи на місці пригоди з 21 год. 35 хв. по 22 год. 40 хв., тобто, саме в період проведення огляду місця події.

Тому голослівними є твердження слідчого поліції про продовження огляду місця пригоди за участі обвинуваченого після його повернення з лікарні, з урахуванням незначного проміжку часу – 47 хв., між закінченням медогляду – 22 год. 53 хв. та закінченням огляду місця пригоди – 23 год. 40 хв. Це ставить під обґрунтовані сумніви саму можливість повернення обвинуваченого з іншого населеного пункту до закінчення огляду місця пригоди.

Крім того, обвинувачений стверджував, що про виявлення велосипеда на на місці пригоди він дізнався лише наступного дня від слідчого (велосипед лежав за 100 метрів від тіла, з протилежного боку вулиці).

Фактично в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.11.2013 р. містяться недостовірні відомості про його проведення за участі водія.

Суд визнав протокол огляду місця події недопустимим доказом.

Виявлені на місці ДТП скло та лакофарба не вилучалася, оскільки слідчий поліції нібито візуально встановив, що вони належать автомобілю обвинуваченого. Суд зазначив, що тільки висновок експерта може бути належним доказом встановлення ідентичності лакофарби на автомобілі, яким керував водій. Можливість проведення такого експертного дослідження втрачена, оскільки осип лакофарби з місця ДТП не вилучалась. Суд констатував легковажність і непрофесійність слідчого.

Також з’ясувалося, що огляд місця ДТП проведено працівниками поліції приблизно через дві години після настання дорожньо-транспортної пригоди та увесь той час місце ДТП залишалось без охорони. Це підтверджується записом у журналі фельдшера о 18 год. 30 хвилин, його показаннями у судовому засіданні, що після прибуття на місце ДТП він повернувся на своє робоче місце, щоб доповісти керівництву про подію, звідки і викликав поліцію.

Експерт Грушенко у судовому засіданні повідомила, що має стаж роботи на посаді судово-медичного експерта 31 рік. Підтвердила, що пошкодження на одязі трупа не відповідають пошкодженням на автомобілі (не співставляються). Пошкодження повинно було статися ззаду. Рух автомобіля мав би відбуватися у попутному напрямку. Рух автомобіля назустріч є категорично неможливим. Крім цього, потік крові у трупа був горизонтально направленим, що свідчить про те, що тіло переміщалося чи переверталося.

Початково на автомобілі не знайшли ні крові, ні інших біологічних слідів загиблого. Але через місяць після ДТП слідчі провели огляд машини, яка в них зберігалась, і зафіксували нашарування чорного кольору на лівій бічній частині переднього бампера, що було відсутнє при проведенні огляду місця події. Також з розбитої фари вилучили декілька ворсинок, експерту на дослідження надано тільки одну – начебто волосину з голови загиблого. Всіма іншими експертизами заперечується можливість занесення волосини у фару, спростовується контакт голови потерпілого з автомобілем.

Видимих пошкоджень та деформацій велосипеда не виявлено. Хоча при зіткненні з більшим і важчим автомобілем такі мусили утворитися. Пошкодження бамперу автомобіля можуть належати сторонньому предмету, який перевищує міцність велосипеда.

На підставі сукупних даних експерти припускають, що первинний удар потерпілий отримав у спину, при цьому відбулися переломи ребер і розрив легені, аорти і відкидання тіла вперед на поверхню дороги.

Механізм утворення ушкоджень на трупі є можливим при умові однонаправленого руху велосипеда з якимось тупим твердим предметом з пласкою рельєфною поверхнею і висотою не менше 110 см від поверхні дороги, а висота пошкоджень на автомобілі становить 72 см. При цьому сам велосипед не має слідів зіткнення з авто.

Експерт Грушенко у судовому засіданні вказала, що травмуючим предметом, яким заподіяно тілесні ушкодження потерпілому може бути автомобіль, але не легковий, а з вагонним типом кузова.

Суд дійшов висновку, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи.

Можливість отримати такі докази вичерпані, з огляду на те, що після інкримінованої події сплинув значний час. У кримінальному провадженні проведені численні експертизи, в тому числі повторні, комісійні, комплексні та з усіх питань, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. З місця пригоди не вилучалися об’єкти, які могли би містити додаткову фактичну слідову інформацію.

Чоловіка виправдали за недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушеня.

У 2015 році суд вже раз виправдовував водія, але у 2017 році апеляція цей вирок скасувала. Було дві причини. Перша – при наданні оцінки висновкам судово-медичних експертиз місцевий суд використав дані, отримані у ході огляду місця події, зафіксовані у протокол, який ним же визнано недопустимим доказом. Друга причина – суд першої інстанції у вироку не зазначив формулювання обвинувачення.

21

0

20

20