Шевченківський суд Києва 6 жовтня провів чергове засідання у справі Ярослава Тарасенка і Олександра Лося, яких обвинувачують у пособництві в умисному вбивстві колишнього депутата Держдуми Росії Дениса Вороненкова.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
Прокурор Власов відмовився від допиту свідка Орла – експерта, який раніше працював в поліції і займався аналізом трафіку телефонного зв’язку. Експерт звільнився у червні 2019 і його попередні номер телефону і адреса проживання тепер виявилися неактуальні, тому прокуратура не змогла забезпечити його явку. Прокурор неодноразово звертався до Нацполіції, але там також не змогли допомогти.
Досліджувався мобільний телефон обвинуваченого Тарасенка. Головуючий суддя Циктіч включив його і переглядав повідомлення і фотографії, слухаючи пояснення, що підтверджує ця інформація.
«Після 23.03 (дата вбивства Вороненкова у 2017 році – прим.) мої контакти, мої переміщення, фото, відеофайли, які я робив, СМС-повідомлення – судповістка, які приходили з Новомосковського суду [Дніпропетровської області], і в судові засідання я з’являвся постійно, без приводів…» – розповідав Тарасенко.
На момент розслідування вбивства Вороненкова Тарасенко уже судили за розбій і незаконне поводження зі зброєю (вироку досі нема).
Адвокат Добош уточнив, що в телефоні є повістки на чотири засідання у квітні, травні і червні 2017. «13 червня – останній виклик», – повідомив суддя Циктіч, оглядаючи телефон.
У справі Вороненкова Тарасенка затримали тільки 15 червня 2017, а до цього він ще з’являвся на судові засідання до Новомосковського суду. Захист наводить це як аргумент, що чоловік не переховувався.
Досліджені також особові справи обвинувачених зі слідчого ізолятора.
Так, Лось і Тарасенко близько року провели в ізоляторі тимчасового тримання (ІТТ) на підставі постанов про забезпечення заходів безпеки. Захист вважає, що це робилося з метою тиску, і наполягав на дослідженні постанов, які мали б бути в особовій справі. Але їх там не знайшлося.
В ІТТ Тарасенка і Лося неодноразово відвідували оперативні працівники Нацполіції – Носков та Смірнов – нібито для проведення слідчих дій. Обвинувачені стверджують, що ці особи погрожували їм і переконували дати потрібні показання. Документи про пропуск цих осіб в ІТТ є в особовій справі. Але результати візитів ніяк не оформлені документально. Адвокати звертали увагу, що ці бесіди проводились за їх відсутності і хотіли, щоб суд викликав оперуповноваженого поліції Смірнова для допиту. Але суд відмовив, пояснивши, що прокурор не посилався на докази, які були зібрані під час спілкування оперативних працівників з обвинуваченими.
Захист також клопотав про дослідження телефону покійного Вороненкова. Наступного дня після вбивства слідчий Кокоша із відеокамерою оглянув чорний айфон, але не зафіксував у протоколі інформацію про вхідні та вихідні дзвінки, контакти тощо. Того ж дня, 24 березня, слідчий Кокоша віддав цей мобільний телефон під розписку невідомій особі – Соляник А.В. Тоді як інші речі, не визнані речовими доказами, годинник, перстень та ін. передано вдові Максаковій.
Прокурор підтвердив, що не має у розпорядженні телефону вбитого Вороненкова і оглянути його вже не зможуть. «Якщо слідчим було прийнято рішення, то він не містить доказів», – намагався пояснити прокурор Власов.
Суд повинен продовжити розгляд 16 жовтня. Планується ще переглянути відеозапис затримання і повідомлення про підозру Лосю. Обвинуваченим сказали готуватися до допиту.
Нагадаємо, що Тарасенко начебто був водієм покійного кіллера Паршова, а Лось здійснював візуальне спостереження за Вороненковим.
Лось і Тарасенко перебувають під вартою понад 3 роки.
Вину чоловіки не визнають і стверджують, що справа проти них сфальсифікована. Наразі це єдині, кого притягують у цій справі.
Підозру так званому організатору Тюріну, колишньому чоловікові дружини Вороненкова, скасували ще у жовтні 2019. Тюрін, за версією слідства, доручив організацію вбивства деякому Юрію Василенку, громадянину України, який має зв’язки в кримінальному середовищі і зараз перебуває у розшуку. Далі виконавцями були начебто залучені особи з праворадикального націоналістичного середовища, учасники АТО, не поінформовані про дійсні мотиви замовників.
Вороненкова вбили трьома пострілами 23 березня 2017 року в центрі Києві. Кілера й охоронця Вороненкова було поранено. Пізніше кілер, яким виявився громадянин України Павло Паршов, помер у лікарні.
Причиною вбивства Вороненкова прокуратура назвала політичні мотиви і незгоду політика з внутрішньою та зовнішньою політикою РФ. У жовтні 2016 він переїхав на постійне проживання в Україну і згодом отримав український паспорт. Також Вороненков був свідком у справі про держзраду екс-президента Віктора Януковича, на стадії досудового слідства дав показання про причетність керівництва Росії до збройної агресії проти територіальної цілісності та суверенітету України.
Обвинувачення офіційно заявило, що до організації вбивства Вороненкова спецслужбами РФ начебто був залучений Володимир Тюрін, колишній чоловік дружини депутата, який негативно ставився до її другого шлюбу.
У квітні 2019 вдова Вороненкова Марія Максакова дала показання в суді і заперечила причетність Тюріна. Жінка озвучила іншу версію, що за вбивством стоїть колишній співробітник Слідчого комітету РФ Денис Панаїтов. Сім’я Вороненкова жила в квартирі Панаїтова після переїзду до Києва і вони планували обміняти на неї своє московське житло, але Панаїтов начебто не захотів виконувати домовленості і присвоїв нерухомість Максакової. Обвинувачених потерпіла не впізнала.
22
0
20
20
