Вища рада правосуддя звільнила суддю Солом’янського суду Марію Зелінську за її власним бажання.
Рішення про це 11 лютого оприлюднено на сайті ВРП.
Заяву про звільнення Зелінська подала 22 січня 2021 року. У заяві суддя зазначила, що стороннього впливу на неї або примусу при прийнятті рішення про звільнення не було.
Марія Зелінська указом президента від 11 жовтня 2010 року була призначена строком на п’ять років на посаду судді Солом’янського районного суду міста Києва. Указом президента 29 грудня 2017 року призначена на посаду судді безстроково.
За законом, суддя має право у будь-який час незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.
Нагадаємо, що в листопаді НАБУ опублікувало листування, яке може свідчити про змову судді Солом’янського райсуду Києва Марії Зелінської, адвокатів Злочевського та членів Вищої ради правосуддя.
27 серпня 2018 суддя Зелінська встановила для НАБУ строк у два місяці для прийняття рішення про закінчення досудового розслідування у справі за фактом незаконних дій посадовців Міністерства екології та природних ресурсів України при видачі спеціальних дозволів на користування надрами, де фігурував Злочевський.
НАБУ подало скаргу на дії судді Зелінської у Вищу раду правосуддя. У березні 2020 Дисциплінарна палата відкрила провадження і у червні притягувати суддю до відповідальності відмовилась.
Восени 2020 НАБУ оприлюднило листування, яке вказує на ймовірні закулісні домовленості щодо порятунку судді Зелінської.
У НАБУ так тлумачать цю переписку: суддя звернулася до адвокатів по допомогу у вирішенні ситуації зі скаргою НАБУ на її дії. Проблему нібито вирішили шляхом надання певним особам у складі Вищої ради правосуддя неправомірної вигоди у 50 тис. дол. США, з яких 20 тис. дол. США передали адвокати, 30 тис. дол. США — суддя.
З цього ж листування вбачається, що суддя Зелінська могла отримати неправомірну вигоду у 150 тисяч доларів за рішення про обмеження термінів слідства НАБУ у справі про видачу дозволів компаніям Злочевського.
За даними наших джерело, суддя Зелінська дізналась про зміст переписки адвокатів на допиті у НАБУ. Після цього суддя подала заяву про злочин – заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. Але антикорупційне бюро і антикорупційний суд відмовили в реєстрації кримінального провадження, кажучи, що справа їм не підсудна, бо шахрайство – не корупційний злочин. Підтвердження тому – рішення ВАКС у першій інстанції та апеляційній палаті.
22
0
20
20
