Суддю Ковпаківського райсуду міста Суми Галину Корольову виправдали від звинувачень у постановлені незаконних рішень щодо учасників Революції гідності в січні 2014 року.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок Богодухівського райсуду Харківської області від 19 жовтня.
Місцева поліція затримувала учасників акцій протесту за підозрами в захопленні будівлі Сумської обласної державної адміністрації та Сумської обласної ради. Мітингувальники зірвали двері обласної ради, через що було складено акт обстеження пошкодження майна.
27-28 січня 2014-го суддя обрала запобіжні заходи трьом громадянам, серед них — тодішній депутат міської ради. Суддя відмовила у клопотанні про поміщення їх під варту, про що просив прокурор, і відпустила двох під особисте зобов’язання і одного під нічний домашній арешт з електронним браслетом.
Корольову звинувачували у постановленні завідомо неправосудної ухвали з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах (ст.375 КК), та прийнятті завідомо незаконного рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вчинене в інших особистих інтересах (ст.371 КК).
Однак суд її виправдав.
У 2020 році Конституційний суд визнав статтю 375 Кримінального кодексу неконституційною і вона втратила чинність. Але суд досліджував всі докази, оскільки Корольова обвинувачувалась також за іншою статтею і прокурор подав докази, не розмежовуючи.
Суд дійшов висновку, що суддя не є суб’єктом злочину за ст.371 Кримінального кодексу, а такими є інші службові особи — слідчий, прокурор, начальник місця попереднього ув’язнення, службова особа органу дізнання. А судді за подібні дії відповідають за ст.375 Кримінального кодексу.
Водночас у вироку аналізуються докази, які, на думку суду, не доводять яких-небудь порушень у діях судді.
Під час судового розгляду оглянуто відеозаписи подій 26 та 27 січня 2014 року біля та в приміщенні Сумської ОДА і обласної ради. Дійсно, там було багато людей, які заблокували мішками зі снігом центральний вхід до облради, дехто з активістів носив маски, які повністю закривали обличчя. Люди з гаслами ходили по площі, тривав мітинг та від деяких учасників чулися заклики до захоплення приміщення.
Свідки, які тоді працювали в Сумській ОДА, розповіли суду, що від мітингувальників постійно лунали гасла та заклики, вели вони себе агресивно, центральний вхід був заблокований, тому працівники установ користувалися запасним виходом. У п’ятницю, коли залишали робоче місця, то із собою забирали печатки та інші цінні документи. Тодішній заступник голови ОДА зізнався, що він особисто звертався із листом в правоохоронні органи про захоплення будівлі і направлявся акт обстеження пошкодження майна приблизно на 1 млн. грн. Свідком захоплення він не був, але голова ради сказав йому, що мітингувальники зірвали двері і блок сейсійних залів зайнятий. Коли він прийшов в понеділок на роботу, то у приміщення зайти не зміг. Нардеп, який проводив там прийом, взагалі не мав права робити це без дозволу, бо обраний по іншому округу.
Народний депутат Володимир Шульга скерував листа до голови Сумської облради з повідомленням, що 24-27 січня хоче організувати у вестибюлі ради свою громадську приймальню. Відповіді на це він не отримав, але став проводити прийом у будівлі. На відео видно, як нардеп смикає вхідні двері і начебто вириває їх, а потім заходить через інші двері, де починає вести перемовини з працівниками поліції, щоб людей пустили всередину. Потім поліцейський ключами двері відкрив двері і людей почали пускати. Конфлікт начебто виник уночі, коли нардеп поїхав звідти, а поліція вимагала, щоб люди також на ніч покинули приміщення. Протестувальники відмовилися виходити і говорили, що правоохоронці почали просто без попереджень почали їх бити.
У вироку зазначено, що прокурор не довів, яку норму матеріального права порушила суддя під час розгляду клопотань про обрання потерпілим запобіжних заходів, чи яка завідома невідповідність міститься в її ухвалах, що не відповідала фактичним обставинам справи. Одне з рішень (щодо домашнього арешту) було скасоване апеляцією з тої причини, що слідча суддя не в повній мірі врахувала наявність обґрунтованої підозри та позитивних характеристик. Скасування рішення апеляцією не свідчить про його неправосудність і не може бути передумовою для притягнення судді до кримінальної відповідальності.
Так само на надано жодних доказів на підтвердження кар’єристських мотивів та особистих інтересів судді або яких-небудь домовленостей із правоохоронцями. Один із прокурорів, які підписував клопотання про запобіжний захід, свідчив у суді, що мав розмову із заступником прокурора області, який переконав його, що докази є, події підтверджуються відео і клопотання треба підписувати, бо мало часу. Йому не дали самому оглянути відео і він повірив керівництву на слово, шеф його квапив звертатися до суду.
Усі троє потерпілих заявили, що потерпілими себе не вважають і, на їх думку, рішення, ухвалені суддею шодо них відповідали ситуації, яка склалась. Із заявами про притягнення судді до кримінальної відповідальності вони не зверталися і взагалі не мають до Корольової ніяких претензій. Справу проти них потім було закрито, оскільки Верховна рада прийняла закон, яким заборонялося кримінальне переслідування учасників Революції гідності.
Суддю виправдали за відсутністю складу злочину. У жовтні 2019-го Корольова стала головою Ковпаківського райсуду міста Суми, раніше обіймала посаду заступника голови суду. Суддівську кар’єру Корольова розпочала у 1993 році у Великописарівському районному суді Сумської області.
6 жовтня була виправдана суддя Оксана Черних, яка є головою Сумського райсуду міста Суми, а станом на 2014 рік вона також була суддею Ковпаківського суду. Ухвалюючи вирок, Гадяцький районний суд Полтавської області вважав, що суддя є суб’єктом злочину за ст.371 КК, але виправдав її.
У березні 2021 колишнього прокурора прокуратури міста Суми Дмитра Грищука засудили до 5 років умовно за переслідування активістів Майдану.
Суд визнав, що затримані в будівлі Сумської ОДА в ніч на 27 січня 2014 люди перебували там на пропозицію народного депутата України 7-го скликання в рамках прийому громадян. А письмові повідомлення про підозри, складені прокурором Грищуком, містили завідомо неправдиві фактичні дані, а в матеріалах справи були відсутні докази для підозри у захопленні приміщень. При цьому прокурор, на думку суду, усвідомлював, що його дії є незаконними, але бажав притягнути завідомо невинних до кримінальної відповідальності, а, отже, діяв з прямим умислом. Грищука звільнили від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік.
22
0
20
20
