Шевченківський суд Києва 4 жовтня продовжив запобіжний захід обвинуваченому в теракті під Верховною радою 31 серпня 2015 року Ігорю Гуменюку.

Про це повідомляє «Судовий репортер».

Гуменюк продовжить утримуватися під вартою до 2 грудня. 

Захист обвинуваченого виступав проти задоволення клопотання прокурорів і просив суд змінити запобіжний захід. На засіданні прийшли троє представників добровольчого батальйону «Свобода», готові взяти Гуменюка на поруки. 

Адвокат Олександр Свиродовський посилався на практику ЄСПЛ і наполягав на тому, що якщо суд протягом 5 років не може розглянути справу, то немає іншого виходу, як змінити запобіжний захід. Гуменюк утримується під вартою вже 7 років, 1  місяць і 14 днів. 

«Мій підзахисний має реальний досвід бойових дій, він неодноразово звертався з заявами до прокуратури та до інших органів, що він також готовий захищати Батьківщину… Триває судовий розгляд більше 6 років, не надані прокурором всі письмові докази, згідно обвинувального акту 153 потерпілих, ще жодного не допитали. Відповідно до реєстру зазначено 500-600 свідків, складу суду немає… Не розумію, чому справа не направляється на новий авторозподіл, не визначається склад присяжних», – говорив адвокат. 

За його словами, ризики, зазначені обвинуваченням, не існують, і не може склад кримінального правопорушення вмінятися як ризик. Мова йде про  вилучення у Гуменюка невикористаної бойової гранати. 

Сам обвинувачений говорив суду про те, що не збирається тікати з країни, і буде дотримуватися усіх покладених на нього обов’язків.

«Ви розумієте, яка зараз ситуація в країні і ми не зможемо розглядати справу в найближчий час. Кордони закриті, я не збираюсь тікати, у мене сім’я в Україні, я за ці 7 років багато чого переосмислив… Якщо ви дасте мені виклик, я явлюсь, я не маю бажання кудись тікати», – казав Гуменюк. 

Після повернення з нарадчої та оголошення рішення головуючий суддя Віталій Циктіч  зазначив, що відбудеться повернення до формування нового складу присяжних – має бути добір, якщо присяжні вибувають, і справа розглядатиметься вже при новому складі. На засіданні 4 жовтня, окрім Циктіча, не було ані інших суддів, ані присяжних. Із активізацією воєнних дій судовий процес останні пів року фактично зупинився – через відсутність повного складу суду і одного з обвинувачених.

Один із присяжних служить у військовій частині в Черкасах на посаді командира взводу патрульної роти. Другий обвинувачений Сергій Крайняк з 30 травня закріплений за одною військовою частиною і, за інформацією його адвоката, не зможе з’являтися судові засідання протягом невизначеного строку. На минулих засіданнях вирішено направити запит до Міністерства оборони, щоб з’ясувати щодо військової служби Крайняка і забезпечити його явку в судове засідання. Але на засіданні 4 жовтня другого обвинуваченого не було.

 У травні 2020-го суд випустив із СІЗО Крайняка — він провів під вартою 4,5 роки і який тепер не має жодного запобіжного.

31 серпня 2015 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала президентський законопроект про внесення змін до Конституції у частині децентралізації – про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під парламентом сталися сутички і вибухи, в результаті чого загинуло четверо нацгвардійців віком 20-25 років. Ще 65 військовослужбовців отримали вогнепальні поранення і тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.

Гранату, за версією слідства, кинув боєць батальйону «Січ»  Ігор Гуменюк (1994 р.н.). Також обвинувачення пред’явили бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ»  Сергію Крайняку (1994 р.н.). Крайняк начебто запалив димову шашку, допомагаючи Гуменюку зробити вибух.

Хлопці свою вину заперечують і стверджують, що в СІЗО їх били, щоб змусити зізнатися у злочині.

Справа з серпня 2016 розглядається у Шевченківському суді Києва. У січні 2018 суд ухвалив проводити розгляд у закритому режимі на прохання потерпілих.

Від двох потерпілих надійшла письмова заява, що присутні у судовому засіданні особи висловлюють погрози та образи щодо них та їх загиблих синів. 

Суд ухвалив проводити закриті засідання для забезпечення прав та інтересів потерпілих, але з огляду на суспільний резонанс доручив судовій адміністрації онлайн-трансляцію процесу. 

У лютому 2022-го суд відновив публічні слухання, після того, як виникла технічна проблема із трансляцією засідань в інтернеті. Це майже співпало в часі із етапом, на якому суд мав розпочати допит свідків, але наразі нікого ще так і не заслухали.

18

0

20

20