Шевченківський райсуд Києва продовжує досліджувати докази у справі про теракт під Верховною Радою 31 серпня 2015 року, в результаті якого загинуло четверо нацгвардійців і ще півтора сотні людей зазнало тілесних ушкоджень.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
Наразі триває дослідження письмових доказів: зачитуються постанови про проведення судово-медичних експертиз стосовно тілесних ушкоджень потерпілих і висновки цих експертиз.
Адвокат Олександр Свиридовський, який не зʼявився у попереднє засідання, стверджував про явну недопустимість доказів, які розглянули за його відсутності. «Для того, як так розумію, ви і залучили захисника із центру безкоштовної правової допомоги, сподіваючись, що він буде зручним для суду…», — говорив Свиридовський.
Раніше суд через неявки адвоката залучив на постійній основі захисника із Центру безоплатної правової допомоги. Обвинувачений утримується під вартою більше 7,5 років, у 2022-му змінився суд присяжних і докази довелося досліджувати спочатку. Відтак суд бажає пришвидшити розгляд справи, зокрема залучивши адвоката від БПД поряд із адвокатом за договором. 25 квітня державний захисник до суду прибути не зміг, по відеозвʼязку його з технічних причин не вдалося підключити і засідання проводилося лише за участі адвоката за договором.
Свиридовський вважає, що суд взагалі не мав би досліджувати деякі докази. Більшість судово-медичних експертиз начебто проводились без обстеження потерпілих, без огляду їх одягу, а тільки на основі медичної документації. Адвокат вимагає, щоб прокурор показав ухвали слідчого судді про надання доступу до цієї медичної документації. Медичний заклад не мав права без дозволу суду розкривати третім особам інформацію, що становить лікарську таємницю. За відсутності судових ухвал захисник вважає, що всі судово-медичні експертизи є явно недопустимими доказами.
Суд повідомив, що оцінка допустимості доказів буде дана в нарадчій кімнаті.
У засіданні адвокат неодноразово критикував процедуру дослідження доказів, кажучи, що суд вибірково оголошує матеріали і перебрав на себе функцію прокурора. Також він висловив стурбованість поведінкою присяжних, які начебто не реагують на звернення захисту.
Раніше суд визначився із порядком розгляду доказів — досліджуються документи в певних томах справи і після кожного тому сторони висловлюються щодо обставин, які мають бути враховані.
Свиридовський продовжував обурюватися, що суд оголошує тільки прізвища потерпілих та виявлені тілесні ушкодження, але не зазначає, чи направлявся потерпілий на обстеження, чи був дозвіл слідчого судді на вилучення медичної документації. На це суддя повідомив, що адвокат може прийти в суд і детальніше ознайомитись з матеріалами та в наступному засіданні озвучити свої доводи. Свиридовському було зроблено зауваження, що він заважає розгляду справи і не підкоряється вказівкам головуючого. Виникла суперечка:
— Не потрібно цитувати КПК, — сказав суддя Циктіч.
— Ваша честь, ви замість прокурор обстоюєте обвинувачення, але не треба допомагати мені, як треба формулювати, — заперечував адвокат Свиридовський.
— Суд намагається пришвидшити розгляд цієї справи, дослідити докази максимально повно і ефективно.
— … Шляхом обмеження захисту.
— Не сперечайтесь з судом.
— Я буду сам формулювать.
— Ні, ви маєте підкорятись розпорядженням головуючого
— Ваша честь, я зараз знову піду отсюда… Якщо ви думаєте, що я тут весільний генерал, то ні! Я буду або здійснювати захист, відповідно до закону про адвокатуру, або самі… Постановлюйте вирок без мене! – обурювався Свиридовський.
— Не підвищуйте голос.
— Я прошу, не перебивайте мене. Я не перебивав суд. Я і так з вами лояльно. Інший вже би давно сказав, що ви робите взагалі… Ви порушуєте всі норми закону. Самі замість прокурора оголошуєте всі докази і мені не даєте!..
— Суд робить вам зауваження. Кричати на суд не потрібно.
Обвинувачений Гуменюк коротко повідомляв, що підтримує у всьому свого захинсика. Він ходив туди-сюди по скляній кабіні, не проявляючи інтересу до судового процесу. У другій половині засідання, поки виступав адвокат, Гуменюк постелив килимок і прочитав намаз, що послідовник ісламу мусить зробити у визначений час, незалежно від того, де перебуває і що робить.
За попередньою інформацією, у справі 144 потерпілих і кількасот свідків.
Адвокат каже, що початково правоохоронці мали завдання зробити політичну справу, тому включили так багато потерпілих. У деяких експертизах йдеться про тілесні ушкодження від димової шашки, палиці, про вогнепальні поранення. Того дня під парламентом зібралося багато людей, виникали бійки. Захисник вважає, що багато експертиз взагалі не стосуються висунутого Гуменюку обвинувачення в киданні гранати, від вибуху якої постраждали люди.
Паралельно слухається справа щодо масових заворушень 31.08.2015. Обвинуваченими там є 16 осіб, більшість із яких представники ВО «Свобода».
Судові засідання за обвинуваченням Гуменюка відвідують батьки загиблого 24-річного нацгвардійця Богдана Дацюка. Вони підтримують прокурора і просять суд долучати всі докази.
— Нам важко все це слухати з дружиною. З 31-го [серпня] по 25-те [вересня] була моя дитина в комі, поки була жива. Я бачив все це на свої очі. 8 поверх реанімація, хірургія і терапія. Там забито було все. Хлопчикам костилів не хватало. По три-чотири операції робили кожен день. Я це все пройшов, бачив. І дуже важко слухати, що недостатньо щось там, — говорив Віктор Дацюк.
Досліджено близько 40 томів матеріалів. Зі слів прокурора, всього у справі понад 100 томів.
Судовий розгляд відновиться у травні.
31 серпня 2015 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала президентський законопроект про внесення змін до Конституції у частині децентралізації — про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під парламентом сталися сутички і вибухи, в результаті чого загинуло четверо нацгвардійців віком 20-25 років. Ще 65 військовослужбовців отримали вогнепальні поранення і тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
Гранату, за версією слідства, кинув боєць батальйону «Січ» Ігор Гуменюк (1994 р.н.). Також обвинувачення пред’явили бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ» Сергію Крайняку (1994 р.н.). Крайняк начебто запалив димову шашку, допомагаючи Гуменюку зробити вибух.
Хлопці свою вину заперечили і стверджували, що в СІЗО їх били, щоб змусити зізнатися у злочині.
У 2022 році суд зупинив провадження щодо іншого обвинуваченого — Сергія Крайняка, який мобілізувався до Збройних сил України і бере участь у бойових діях. У 2020-му після 4 років і 10 місяців перебування під вартою Крайняк вийшов під домашній арешт, який не встигли продовжити і відтак він залишився на свободі без жодного запобіжного заходу.
У лютому 2023 року Європейський суд з прав людини визнав порушення з боку держави Україна щодо Сергія Крайняка. Зокрема, що майже 5 років тримання під вартою «вже викликає серйозне занепокоєння та вимагає від національних органів влади надати дуже вагомі причини для його виправдання». ЄСПЛ все ж вважає, що національні суди не використовували «загальні та абстрактні» аргументи для тримання заявника під вартою і що їх причини були доречними та достатніми». Справа заявника була складною і стосувалася інциденту з понад сотнею жертв.
ЄСПЛ звернув увагу, що після завершення досудового розслідування 10 серпня 2016 року в справі виникли значні затримки і судовий розгляд не розпочинався більше року. Жодних вагомих причин такої затримки названо не було. Після цього заявник залишався позбавленим волі ще майже три роки. Представники української влади не довели, що існували виняткові обставини, які виправдовували б тримання Крайняка під вартою протягом такого значного періоду, як-от, наприклад, необхідність збору доказів за кордоном або звернення за міжнародною правовою допомогою.
ЄСПЛ дійшов висновку, що органи влади не проявили особливої старанності в період після завершення досудового розслідування і у підсумку визнав порушення кількох пунктів статті 5 Конвенції щодо права на свободу та особисту недоторканність
22
0
20
20
