У Подільському суді Києва триває підготовче засідання щодо Олександра Тупицького, якого президент звільнив із посади голови Конституційного суду, а Верховний суд по суті поновив, скасувавши указ президента.
Справа за обвинуваченням Тупицького у злочинах проти правосуддя надійшла до суду ще в кінці травня. Однак підготовче засідання почалося тільки з другої половини липня.
Справу Тупицького розглядає суддя Людмила Казмиренко. Президент Володимир Зеленський призначив її на посаду в грудні минулого року. До цього Казмиренко працювала помічником судді Рівненського міського суду.
Наразі суд уже розглянув низку скарг, заперечень і клопотань. Так у проханні захисту про повернення обвинувального акту прокурору було відмовлено. Після вичерпання всіх клопотань суддя повинна вийти у нарадчу кімнату і прийняти рішення, чи можна слухати справу, чи не містить обвинувальний акт критичних недоліків.
Сам Тупицький встиг повідомити суду, що за його заявою щодо дій слідчого ДБР Крупки зареєстроване кримінальне провадження і він там визнаний потерпілим. Згодом Тупицький уточнив, що зареєструвало це кримінальне провадження саме ДБР. Ще одна заява-скарга, за його словами, подана також до НАБУ.
Прокурор Олексій Донський з цього приводу сказав, що реєструються заяви без перевірки обставин. Тупицький на це відповів, що далеко не всі заяви реєструються так само нечасто особу погоджуються визнати потерпілим. У судовому реєстрі можна знайти рішення за скаргами його адвокатів на відмову ДБР у реєстрації таких кримінальних проваджень. Зокрема Тупицький подавав заяву про втручення у діяльність державного діяча з боку прокурора ОГПУ і слідчого ДБР, а також про притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.
Агент Дрегер
У вересні-жовтні 2018 року донецький бізнесмен Владислав Дрегер повідомив ГПУ, що з ним хоче зустрітися представник ексголови Вищого госпсуду Віктор Татьков для обговорення питань, пов’язаних із заволодінням його часткою у ПрАТ «Зуївський електромеханічний завод», що знаходиться на окупованій території.
Слідчий звернувся з клопотанням на проведення НСРД щодо Дрегера, який мав статус свідка. У клопотанні слідчий написав про злочинне об’єднання, до якого для вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів екскерівники ВГСУ Артур Ємельянов і Віктор Татьков залучали інших суддів, керівників судів, працівників судової гілки влади, а також своїх родичів та інших близьких осіб — зокрема, цивільну дружину Татькова Ярославу Красильникову, юриста Антона Яїцькова, оперну співачку Ганну Братусь (це сестра колишнього спеціаліста канцелярії ВГСУ Євгенії Катасонової, яка перебуває у розшуку), а також… Дрегера. Слідчий повідомляв, що Дрегер періодично проводить конфіденційні зустрічі з іншими невстановленими співучасниками злочинної організації Ємельянова-Татькова. Слідчий просив дозвіл на НСРД, кажучи, що це дасть можливість встановити нових співучасників злочинної організації, а також дізнатися про готування нових злочинів.
12 жовтня 2018-го Дрегер сам звернувся до ГПУ із заявою про залучення його до конфіденційного співробітництва у цій справі, кажучи, що може посприяти в проведенні окремих слідчих дій.
Того ж дня зафіксовано розмову, що відбулася між Дрегером, Тупицьким і співробітником СБУ Чобітком у кафе «Імбир», що по вулиці Жилянській, неподалік Конституційного суду.
Саме ця розмова послужила основою кримінальної справи проти Тупицького. Під час бесіди суддя Конституційного суду нібито змушував Дрегера відмовитися даватися показання у справі Ємельянова-Татькова. Крім того, Тупицькому інкримінували, що він сам надавав неправдиві свідчення в цій справі.
Про те, що представником розшукуваного Татькова буде саме заступник голови Конституційного суду Тупицький, тоді начебто ніхто не знав. Сам Дрегер про це не попереджав.
Тепер захист доводить, що правоохоронці незаконно втрутилися у приватне життя Тупицького.
Адвокат Олександр Телешецький стверджує, що слідчий ГПУ і прокурор ввели суддю в оману в своєму клопотанні. У випадку НСРД Дерегер не мав би знати про те, що такі проводяться щодо нього, адже йдеться саме про негласний контроль за особою і для цього передбачено порядок звернення за дозволом до суду.
На час призначення НСРД Дрегер уже мав статус заявника у справі про заволодіння часткою Зуївського електромеханічного заводу. У вересні 2018-го Дрегер подав заяву, що Татьков захопив його частку в підприємстві у розмірі 60%. Тому Дрегер співпрацював із правоохоронними органами, щоб повернути своє майно. Він охоче все розповідав і слідчі не мали потреби у таємному втручанні в його спілкування, дозвіл на що давав суд. Натомість слідчий мав отримувати дозвіл на аудіо- та відеоконтроль незнайомого співрозмовника Дрегера, яким виявився Тупицький.
Телешецький вважає, що якби слідчий і прокурор сказали правду, то добросовісний суддя так легко не дав би дозвіл на НСРД, а вимагав би більше інформації, допитав би Дрегера про те, хто саме прийде на зустріч.
Сторона захисту вважає, що правоохоронцям від початку було відомо, що в кафе буде Тупицький.
Сбушник Чобіток на допиті 2 листопада 2020-го розповів, що знав, хто йому телефонував щодо зустрічі і хто хотів побачитися із Дрегером. Сам Дрегер і Чобіток були давно знайомі, що видно з протоколів їх допитів, тому, на думку адвоката, Чобіток навряд чи приховував би від товариша, хто прийде на зустріч. Водночас Дрегер аналогічно давно знайомий із Тупицьким. Чобіток у 2018 році працював у Службі безпеки України в тому ж підрозділі, що і працівники, які проводили НСРД в цій справі.
Під час слідчого експерименту 21 листопада 2020-го Дрегер нібито підтвердив, що здогадувався і чітко розумів, що на організованій сбушником Чобітком зустрічі буде Тупицький, також з огляду на те, що кафе «Імбир» знаходиться поблизу Конституційного суду.
Прокурор Олексій Донський зауважує, що на етапі підготовчого засідання суд ще не має матеріалів справи і не знає, що говорили свідки. Тому в діях захисту він вбачає зловживання правом.
«Цитуючи певні моменти, що знав і не свідок, посилаючись на слідчий експеримент і викривлюючи цю інформацію, сторона захисту ставила перед судом питання, які можна вирішити при дослідженні доказів», — говорив Донський.
Прокурор додає, що не міг надати суду протоколи допиту Дрегера, але навів деякі цитати.
«Я не знав з ким буду зустрічатися. Я шукав різних зустрічей із Татьковим через різні зв’язки. У нас була купа спільних знайомих. Я хотів з ним зустрітися і переговорити», — зачитав прокурор слова Дрегера, водночас додаючи, що зараз не може представити суду цей матеріал. У майбутньому суд має допитати Дрегера безпосередньо в засіданні.
«Наводяться доводи щодо недопустимості доказів за відсутності у суду можливості перевірити обставини», — обурюється прокурор.
На момент надання дозволу на проведення НСРД Дрегер ще не був офіційно залучений до конфіденційного співробітництва. Тому на час винесення судового рішення він ще не був особою, щодо якої не могли проводитися негласні слідчі дії.
Дрегер хотів зустрітися із будь-ким із оточення Татькова. Тому слідча дія мала виявити контактних осіб судді-втікача. Відтак ніякої брехні при організації НСРД прокурор не вбачає.
Свідки Тупицького
З моменту повідомлення Тупицькому про підозру йому так і не змогли обрати запобіжний захід. Хоча прокурор і просить небагато — заставу в 45 тисяч гривень. Та й строк давності за один із епізодів — примушування свідка до зміни показань — вже сплив. Це кримінальний проступок, за який особу можна притягнути до відповідальності протягом 2 років з моменту скоєння. За введення слідчого в оману Тупицькому загрожує максимально до 5 років позбавлення волі.
Коли 9 вересня прокурор у судовому засіданні вчергове нагадав про запобіжний захід, то захист Тупицького подав власне клопотання — про допит свідків, які спростують ризик впливу на них підозрюваного.
Адвокат Телешецький сказав, що у клопотанні прокурора є цілий список із працівників Секретаріату Конституційного суду, з якими Тупицькому не можна спілкуватися, а також прописана заборона на відвідування приміщення Конституційного суду. Раніше Тупицький начебто ухилявся від отримання повідомлення про підозру і повісток про виклик до першого заступника генерального прокурора на 28 грудня 2020-го для вручення повідомлення про підозру.
У списку таких свідків, яких просив викликати захист:
- керівник Секретаріату КСУ Віктор Безчастний;
- перший заступник керівника Секретаріату КСУ Лариса Бірюк;
- керівник Управління документального забезпечення та попередньої перевірки конституційних скарг Валентина Ткачук;
- Солодкий Сергій Анатолійович;
- керівник Управління комунікацій Конституційного Суду України та міжнародного співробітництва Секретаріату Конституційного Суду України Мар’яна Гайовська-Ковбасюк:
- Наталія Осницька, керівник Бухгалтерської служби Конституційного Суду;
- Михайло Тимофєєв, головний консультант КСУ.
«Вони не несуть ніяких доказів, щоби я на них впливав. І до справи не мають ніякого відношення, до тих статей, які сфальсифікували й інкримінують. Але прокурор наполягає. У прокурора мета інша — виправдати свої дії по недопуску мене до роботи, до будівлі суду. Порушена кримінальна справа відносно працівників ДБР, де я визнаний потерпілим… Ці свідки ніби ні до чого. Але, вибачте, по нетяжкому злочину застосовується запобіжний захід у відношенні судді і голови Конституційного суду України з посилкою на те, що я на когось впливаю. Оправдати свої дії щодо незаконного вручення мені підозри…
Питання щодо мого статусу буде досліджуватися в судовому засіданні. На цьому крапка ще не поставлена…
Ще хотів запитати прокурора, чи вважають вони мене головою суду чи суддею. Вони дадуть відповідь, що не вважають.
Разом із тим, доводжу до відома, що на запрошення 20 народних депутатів я як голова суду вчора був на молитвенному сніданку і є делегатом цього сніданку. Це так про между прочим. Це повний произвол… Вони вплинули на Головатого (заступника голови КСУ — ред.) своїми листами, який не виплачує заробітну плату. Уже мільйонна заборгованість у цьому є… До речі, я вже був за кордоном і приїхав, як бачите, перед вами стою, нікуди не скрився», — розповів Тупицький.
* * *
Підозрюваний заявив відвід судді Казмиренко, яка не захотіла допитувати працівників Конституційного суду при вирішенні запобіжного заходу. Розгляд відводу планується 10 вересня.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
22
0
20
20
