Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області визнав громадянина винним у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 14 жовтня.
За матеріалами справи, вже на другий день повномасштабного вторгнення 25 лютого 2022 року обвинувачений почав листуватися у Telegram із представником РФ і передавати йому інформацію. Писав про розташування блокпостів на вʼїзді в місто Маріуполь та на перехресті доріг перед вʼїздом до міста Запоріжжя, про рух і розміщення військової техніки і особового складу Збройних сил України, про місцезнаходження військового аеродрому в Кривому Розі та ін.
Зловмисник надіслав відеозапис місць розташування виконкому Металургійної у місті Кривому Розі ради і міської лікарні, в яких на той період перебували військові територіальної оборони. У переписці зневажливо зазначав: «Может там расположили нацгадов или всувцев… Вилкул каждый день вещает про неизбежную победу над орками. Народ ему верит)))».
На початку квітня чоловік повідомляв: «Завтра ухожу из города. Во всех окружающих селах посты блох… Во всех школах по периметру нацгарды и фольксштурм. Есть с техникой. Вилкул младший осатанел. Святее всех бандеровцев….». Представник РФ йому відповів: «Телефон почисти, номер, адрес запомни и сотри… ждем живыми здоровыми…». Обвинувачений відписав: «Я не буду ехать в Россию, здесь по месту. Все контакты защищены. Эпистолярщина зашита в картинках. Что не запоминается слито на флеш в закрытые папки и сныкано. Завтра утром на лыжи».
Однак чоловік нікуди не поїхав. Його затримали 23 квітня 2022-го і з машини вилучили корпус ручної осколкової гранати, запал дистанційної дії і 55 патронів.
У судовому засіданні чоловік провину не визнав і казав, що справа сфабрикована. Він багато пояснював про обставини свого нібито незаконного затримання. Його машину зупинили, коли він вранці віз своєму клієнту телевізор, який ремонтував на замовлення
На запитання про те, чим займався і як жив раніше, обвинувачений відповів, що не памʼятає де і з ким був та спілкувався, повідомив, що ремонтував різну техніку, заробляючи близько 1000 гривень у день. Мешкав в Кривому Розі та в інших містах, але адрес не памʼятає, жив в палатках і в машині, і знайомої на дачі, постійного місця проживання не мав, оскільки його сімʼя 15 лютого 2022 року виїхала в місто Рубіжне, де проживала донька та родичі. Сам він знаходився в Маріуполі і до 15 лютого 2022-го був на заводі «Азовсталь», працював наладчиком кранового господарства. Жінка купила йому квиток і 25 лютого потягом Маріуполь-Київ він виїхав до Дніпра, а звідти перебрався до Кривого Рогу.
У телефоні обвинуваченого виявлено переписку в Telegram з абонентами із номери мобільних операторів Росії та «Л/ДНР». Крім того, на мобілці зберігалися файли щодо розміщення військовополонених в ході ведення оборонної операції ОТУ «Захід», указ глави «ДНР», лист президенту РФ від 28.02.2022, разова перепстка на завод «Азовсталь» і скриншоти зображень географічної місцевості населених пунктів у Донецькій області.
Обвинувачений говорив, що взагалі не памʼятає, чи був у нього Telegram. Із рідними спілкувався за допомогою телефону, але не памʼятає якими месенджерами, підтримував звʼязок «голубиною поштою». Обвинувачення не визнав і сказав, що це «бред». Чи передавав відомості щодо розташування військових об`єктів не памʼятає та не розуміє про що мова.
Він обурювався, що військові розміщувалися у цивільних обʼєктах, але запевнив, що про це нікому не повідомляв. Телефон вилучили озброєні люди без участі адвоката, що далі було з його телефоном йому невідомо. Технології, штучний інтелект, як вважає обвинувачений, дозволяють підробляти інформацію в телефоні.
Відео будівлі виконкому він, начебто, зняв собі на памʼять. Пояснив, що обурений, що «негідник», який у 2014 році захопив владу в міській раді і став головою Дзержинської райради, обклав виконком мішками з піском аж до 2-го поверху, а лікарні ніхто не обклав мішками, там не було ні одного мішка поруч задля безпеки людей.
9 квітня 2024 року обвинувачений звернувся до суду із клопотанням, в якому зазначив, що політична ситуація в Україні змушує його погодитись на умови сторони обвинувачення, визнати вину, та реалізувати право на обмін військовополонених. Але пізніше чоловік не підтримав клопотання, заявив, що його вина не доведена, а докази обвинувачення є недопустимими.
У підсумку сторона захисту просила визнати усі докази недопустимими і посилалась на те, що вони зібрані з порушеннями.
Свідками в судовому засіданні були поняті і двоє слідчих, за участі яких відбулися затримання і обшук цього чоловіка.
Ще одним свідком була знайома обвинуваченого, якій той допомагав із компʼютером. Вона розповіла, що обвинувачений чоловік грамотний і розумний, тому здивувалася, дізнавшись, що він передавав відомості для Росії. У день його затримання вони домовились зустрітися. Обвинуваченого довго не було, свідок йому телефонувала, а, вийшовши з підʼїзду, побачила у дворі його машину і поліцейських. Дізнавшись від свідка, що підозрюваний ремонтував їй компʼютер, правоохоронці вилучили компʼютер і після перевірки через тиждень повернули.
Суд визнав провину чоловіка доведеною.
Версія захисту про підробку переписки в мобільному телефоні спростовується висновком експертизи.
Засуджений відбуватиме 15 років увʼязнення. Крім того, в нього конфіскують усе майно.
22
0
20
20
