Личаківський районний суд міста Львова визнав шістьох чоловіків винуватими у вимаганні.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 16 червня.
У 2020 році на «Радіоринку» виник кофлікт. Один підприємець позичив в іншого кошти під відсотки. Коли позичальник, начебто, не повернув гроші, то до нього почали приїздити незнайомці, які називали себе «вулична братва» і з погрозами говорили, що йому вже нічого не винні. Після звернення у поліцію розмови фігурантів почали прослуховувати.
Одного дня потерпілий повісив колодки на торгові павільйони свого опонента. Після цього братва зідзвонилася: «Там той бородатий наш дзвонить, каже той навішав на його павільйони колодки, не пускає його, тіпа, на його будки, їдем туда подивимся… Ми вже їдемо на Торпедо, може якісь ножиці купимо, ті колодки постешувати».
На аудізаписах зафіксовано, як група з чотирьох осіб чоловіків представилися на ринку як «вулична братва» та вимагала від потерпілого забути, що він позичив гроші. Старший із «братви» сказав, що вирве потерпілому кадик і плюнув тричі в обличчя. Того ж дня підприємця заштовхали в автомобіль і вивезли в ліс. Усі нападники мали в руках бити, а старший ще й пістолет і погрожував живцем закопати потерпілого. Чоловіка змусили не тільки відмовитися від претензій до боржника, а й платити щомісяця по 5 тисяч гривень за кожен свій павільйон.
Ватажок банди раніше неодноразово судимий. У 2008-2017 роках відбував 10,5 років позбавлення волі у Личаківській виправній колонії за умисне вбивство.
У листі заступника начальника Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції йдеться про те, що засуджений вважав себе так званим «смотрящим» за установою, перебував у кримінальному статусі «бродяга». Зарекомендував себе з негативної сторони, дотримувався так званих «злодійських традицій і звичаїв» та нав`язував їх іншим вʼязням, організовував збір так званого «общака», доставку заборонених предметів та наркотичних речовин, мав широкі звʼязки у кримінальному світі. Заручившись підтримкою криміналітету, постійно отримував на зону так звані «грева», продуктові передачі та речі, що надходили для інших засуджених.
Обгрунтовуючи поширення злочинного впливу, прокурор посилався на телефонні розмови якихось осіб, зняті у результаті негласної слідчої (розшукової) дії: «Вся тюрма гудить, буде смотрящим, он там вже всі карочє, списки всьо перетряхивают… Ще не заїхав, а він вже там буде смотрящим»… Ну в Інтернеті, просто, тіпа написано, шо така історія, шо то двісті тисяч туда-сюда, в новинах Червонограду, шо захоплений тіпа той злочинець, тіпа отсідєвший. Ну так культурно пише, шо це він собі зробив угрупав бандітів, п`ятеро чоловік від 43 років, не писало імʼя та фамілія, писало шо тіпа в дужках тіпа (смотрящий за Червоноградським районом)».
Комірник ДУ «Личаківська виправна колонія № 30» підтвердив, що знає цього чоловіка, бо він відбував покарання. Свідок неодноразово звертався до цього засудженого, щоб допомогти організувати робочу силу по господарству. Але йому невідомо, чи брав той участь у вирішенні конфліктних ситуацій між засудженими та чи впливав він на інших засуджених.
У підсумку суд вирішив, що в цій частині має достатніх та переконливих і від звинувачень в умисному поширенні в суспільстві злочинного впливу чоловіка слід виправдати.
Цікаво, що потерпілий під час виступу у судових дебатах заявив, що вже примирився з усіма обвинуваченими, приймає їхні вибачення та щире розкаяння. Обвинувачені вже відшкодували йому завдану шкоду і він не має до них жодних претензій. Потерпілий сказав, що в подальшому має намір підтримувати з обвинуваченими соціальні звʼязки, тому просив суд не позбавляти їх волі і призначити їм умовне покарання.
За вимагання і незаконне зберігання вогнепальної зброї ватажка групи засудили до 4 років позбавлення волі. Рік і девʼять місяців він уже відбув в умовах попереднього увʼязнення.
Інших пʼятеро обвинувачених за вимагання і викрадення людини отримали по 5 років позбавлення волі, але були звільнені з іспитовим строком 3 роки.