Галицький суд міста Львова за відсутністю складу злочину виправдав від звинувачень в отриманні хабара викладача Правничого коледжу Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 29 серпня.  

Будучи членом екзаменаційної комісії в Правничому коледжі, він, нібито, з корисливих мотивів 9 червня 2016-го року вимагав у студентки надати йому 450 доларів за вирішення питання про позитивне складання іспиту.

За версією слідства, викладач  конспірувався і написав студентці електронне повідомлення з вимогою передати йому гроші через старосту. 

Неподалік університету студентка передала старості групи 450 доларів. Після цього старосту затримали правоохоронці. До викладача гроші не дійшли.

У судовому засіданні викладач свою вину не визнав. Чоловік пояснив, що не міг сам поставити оцінку, оскільки рішення приймалося колегіально відкритим голосуванням більшістю голосів членів комісії. Крім того, студентці ще напередодні передачі грошей поставили задовільну оцінку – трійку. А тому не було потреби передавати кошти, бо загрози нескладення іспиту не існувало. Це також підтвердив свідок – інший викладач.

Студентка під час допиту не змогла пояснити, хто саме із членів екзаменаційної комісії їй сказав, що вона не склала іспит. Виявилось, що після іспиту вона зателефонувала до викладача і попросила зустрітися, а він відмовився. Студентка сказала, що далі почала писати йому смс-повідомлення. 10 червня вона підійшла до викладача і запропонувала йому взяти гроші. Однак він відмовився і, за її словами, сказав віддати все старості.

У суді студентка підтвердила, що жодних вимог про передачу винагороди за складання іспиту особисто їй викладач не висловлював і не погрожував. Вона також визнала, що передача коштів – її власна ініціатива.

На допиті староста розповіла, що студентка просила допомоги, а викладач у телефонній розмові сказав взяти в неї гроші. Щодо обставин здачі іспиту, буцімто, старості нічого не було відомо і її лише попросили передати гроші. Що вона й зробила б, якби не завадили правоохоронці.

Суд виправдав викладача, бо вирішив, що він не був службовою особою і не міг вплинути на інших членів екзаменаційної комісії, а тому не може бути суб’єктом злочину, передбаченого ст.368 ККУ. Факт включення викладача до складу екзаменаційної комісії не може достовірно свідчити про те, що він був службовою особою. Доказів протилежного прокурор суду не надав.

Якість відеозапису НСРД була дуже низька: чути постійні шуми, зображення нечітке, слова і фрази нерозбірливі, внаслідок чого неможливо ідентифікувати осіб, які зняті на відео, та зрозуміти розмови; текст протоколу не співпадає зі словами і фразами, які зафіксовані на відеозаписі, що були досліджені безпосередньо в судовому засіданні; частина слів та фраз, які відображені у протоколі, не підтверджується відеозаписом.

Крім того, ухвала на проведення НСРД по закінченню розслідування не була відкрита захисту, а надана пізніше в суді. Суд зіслався на висновок Верховного суду, що не може допустити відомості з ухвали як докази.

На виправдальний вирок у справі виплинуло також те, що обвинувальний акт направили в суд поза межами процесуальних строків. Після підготовчого засідання прокурору повертали обвинувальний акт, але він не продовжив процесуальних строків. На думку суду, це свідчить про порушення прав на захист та справедливий розгляд справи у розумний термін. 

_______________

Автор: Катерина Петренко, волонтер сайту.

21

0

20

20