Вищий антикорупційний суд продовжує розгляд справи судді Подільського суду Києва Тетяни Войтенко і колишнього заступника керівника апарату цього ж суду Юлії Чубко.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
На засіданні 20 жовтня досліджувалися клопотання і судові ухвали про проведення НСРД щодо суддів та працівників Подільського суду Києва та їх кабінетів.
Нагадаємо, що у червні 2017 громадянин Святненко звернувся в СБУ із заявою, що заступник керівника апарату Подільського суду Києва запропонувала йому сприяння із цивільною справою. Дослівно: «якщо в неї є бюджет, вона може допомогти». Святненко познайомився із заступником керівника апарату суду після того, як нібито випадково зачепив її припарковану машину під судом.
Прокурор зачитав клопотання про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж – із телефона судді Галини Супрун, спостереження за нею у публічних місцях, а також відео та аудіо контроль її кабінету. Про можливу причетність Супрун до злочину вказувала заява громадянина Святненка від червня 2017 і результати негласних слідчих-розшукових дій (контролю за вчиненням злочину) у серпні того ж року. Проте фактів для підозри було замало і в листопаді 2017 року керівник САП Холодницький клопотав у суді про продовження НСРД стосовно Супрун ще на два місяці. Слідство очікувало зафіксувати її розмови про одержання неправомірної вигоди, спілкування зі співучасниками злочину. Ця суддя так і не стала підозрюваною. Але у червні 2018 звільнилась за власним бажанням.
Адвокат Євген Шкурідін вважає, що продовження НСРД не обґрунтоване. Закон передбачає, що у випадку продовження НСРД сторона обвинувачення має зазначити нові відомості, яких не було на момент первісного звернення. У клопотанні такі обставини, на його думку, не наведено.
«Навіть в ретроспективі виправдати проведення НСРД відносно судді Супрун неможливо, оскільки їй не пред’являлось повідомлення про підозру у цьому кримінальному провадженні. Вона є свідком… Прокурор імперативно стверджує [в клопотанні], що Супрун зустрічається із особами, від яких одержує неправомірну вигоду. Це цитата. Для сторони обвинувачення не існує презумпції невинуватості… Йде мова про втручання у приватне спілкування судді, особи, яка має додаткові гарантії та імунітет і стосовно якої кримінальне провадження відбувається в особливому порядку. Здійснювалося обстеження кабінету судді Супрун. Це кабінет, в якому зберігалися судові справи, а сторонні особи мали до нього доступ. Здійснювалися НСРД у нарадчій кімнаті судді Супрун. Вона не є фігурантом цього провадження, але втручання у її права на стадії досудового розслідування були не те, що непомірними, вони були абсолютно абсурдними», – сказав Шкурідін.
Аналогічне клопотання про продовження НСРД подано і стосовно судді Войтенко.
За ухвалами на НСРД прокурор звертався до Апеляційного суду Чернігівської області. Прокурор пояснює це так, що до Апеляційного суду Київської області як найбільш територіально наближеного звернутися не могли, бо Супрун колись працювала помічником голови цього суду.
Захисник звернув увагу, що раніше Апеляційний суд Київської області щонайменше тричі надавав дозволи на НСРД у цьому ж кримінальному провадженні стосовно судді Подільського суду Олександра Романа, а також заступника керівника апарату і працівника апарату цього ж суду. В ухвалах суду Чернігівської області захисник виявив однакові описки. Адвокат вважає, що ухвали на продовження НСРД винесено некомпететним судом із порушенням підсудності.
«Подільський суд найменш чисельний в місті Києві. Займає приміщення найстаріше, напевно, якому понад 100 років. Судді слухають справи у своїх кабінетах. Розмір мого кабінету був максимум 10 квадратних метрів. Я як слідча суддя розглядала понад 60 клопотань в день, окрім цивільних справ, і жила на роботі… Як було зручно деяким особам чути, на які адреси я надавала дозволи на обшуки… Судді Подільського суду в той час розглядали клопотання управління спецрозслідувань ГПУ по справах Майдану. Кількість клопотань була вражаюча. Уявіть собі, що працівники СБУ за цим спостерігають цілодобово. Ми дійшли до НСРД щодо суддів Романа і Супрун, і їм не пред’явлено підозри, вони свідки… Робоче місце Юлії Чубко [заступника керівника апарату суду] – в приймальні голови [суду], куди заносяться всі клопотання до слідчих суддів», – розповіла суддя Войтенко.
Чубко у засіданні підтвердила, що кабінет №19, щодо якого давався дозвіл на НСРД, був кабінетом голови суду.
Прокурор Кохно вважає, що всі слідчі дії були законні. Втручання у спілкування осіб, непричетних до злочину, не відбулося. А у випадку, якби так сталося, то було б одразу припинено, а отриману інформацію знищено.
Антикорупційний суд вирішив, що надані прокурором документи (ухвали та клопотання на проведення НСРД) не є очевидно недопустимими доказами і буде давати їм оцінку у нарадчій кімнаті при постановленні вироку.
Суддя Подільського районного суду Києва Тетяна Войтенко обвинувачується у тому, що разом із заступником керівника апарату суду вчинила умисні дії щодо одержання $10 тис за вплив на прийняття рішення суддею Галиною Супрун.
У серпні 2019 Святненко також став відомий участю у справі заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака. Крім того, Святненко брав участь у конкурсі на посаду в НАБУ – начальника відділу по роботі зі свідками та заявниками.
22
0
20
20
