Шевченківський суд Києва 17 вересня продовжив розгляд справи Ігоря Гуменюка і Сергія Крайняка, обвинувачених у теракті під Верховною радою, коли загинуло четверо нацгвардійців.
На початку засідання суддя Циктіч повідомив, що змінює порядок дослідження доказів – спочатку висновки судмедекспертиз надаються суду і він їх оголошує, а захист ознайомлюється з ними у перервах між засіданнями. Це робиться з метою економії часу.
Прокурор передав суддям висновки судмедекспертизи, підшиті до матеріалів службового розслідування за фактом загибелі нацгвардійців 31.08.2015 під будівлею Верховної ради України, – всього 866 аркушів.
Суддя оголосив зміст документа. Зокрема, що 1.09.2015 о 13 годині 20-річний солдат Олександр Костина помер у реанімації Олександрівської лікарні міста Києва від отриманих вогнепальних поранень. Напередодні під час охорони громадського порядку під Верховною Радою солдат отримав поранення внаслідок дій мітингувальників.
Аналогічна інформація стосується солдата Ігоря Дебріна. 31.08.20 близько 16 години він помер на операційному столі у віці 25 років.
Таке ж повідомлення щодо Дмитра Сластнікова, який отримав поранення від уламків вибуху гранти. Він помер 1 вересня 2015 близько 10.40 в реанімації у віці 21 рік.
Четвертий загиблий – 25-річний кулеметник Богдан Дацюк. У постраждалого діагностовано мінно-вибухову політравму, відкриту черепно-мозкову травму і забій головного мозку тяжкого ступеню. Медики кілька тижнів боролися за його життя. Не приходячи до свідомості, 24 вересня 2015 о 13.25 він помер.
Також складено акти щодо інших солдатів, які вижили. Деякі постраждали від розпилювання в очі невідомих речовин і побиття дерев’яними палицями.
У акті розслідування нещасного випадку сказано, що 31 серпня 2015 біля будівлі Верховної Ради розпочалися сутички між військовослужбовцями і агресивно налаштованими громадянами, які кидали невідомі вибухові пристрої і гранати РГД-5. У результаті 65 військовослужбовців отримали вогнепальні поранення і тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.
Адвокат Олександр Заруцький сказав, що оголошені документи виходять за межі обвинувачення. Зокрема, щодо побиття військовослужбовців палицями та ін. Він підкреслив, що оголошених документів захист раніше не бачив і тепер сприймав їх на слух. Адвокат заявив заперечення на такий порядок процесуальної дії, а саме, що суд не дав спочатку захисту ознайомитися із документами. Також Заруцький зазначив, що прокурор не подав клопотання про приєднання цих документів і суд їх, відповідно, не долучив, а тому не міг оголошувати. Заруцький пообіцяв, що з цієї причини в наступному засіданні заявить суду письмовий відвід.
Адвокат Олександр Свиридовський вважає, що суд, змінивши порядок дослідження доказів, порушив принципи безпосередності і змагальності процесу. Він нагадав, що в минулому засіданні заявляв відвід суду після того як спікер парламенту Разумков у публічному виступі поскаржився на повільність розгляду справи.
Засідання продовжиться 23 вересня.
31 серпня 2015 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала президентський законопроект про внесення змін до Конституції у частині децентралізації – про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під парламентом сталися сутички і вибухи, в результаті чого загинуло четверо нацгвардійців.
Гранату, за версією слідства, кинув боєць батальйону «Січ» Ігор Гуменюк (1994 р.н.). Також обвинувачення пред’явили бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ» Сергію Крайняку (1994 р.н.). Крайняк начебто запалив димову шашку, допомагаючи Гуменюку зробити вибух.
Хлопці свою вину заперечують і стверджують, що в СІЗО їх били, щоб змусити зізнатися у злочині.
У травні 2020, суд пом’якшив запобіжний одному з обвинувачених – Сергію Крайняку – із триманння під вартою на цілодобовий домашній арешт. Другий обвинувачений залишається під вартою вже більше 5 років.
Захист постійно наполягає на звільненні і другого обвинуваченого, переконуючи, що це би пришвидшило розгляд справи.
У більшості засідань суд за браком часу не може розглянути інших питань, окрім запобіжного заходу. Наприклад, 2 липня суд почався із запізненням на півтори години і часу вистачило тільки на дослідження двох судово-медичних експертиз. 9 липня розглядався тільки запобіжний захід, тому що суд поспішав в іншу справу, де передбачався вихід у нарадчу кімнату для ухвалення вироку.
Справа з серпня 2016 розглядається у Шевченківському суді Києва. У січні 2018 суд ухвалив проводити розгляд у закритому режимі на прохання потерпілих.
Від двох потерпілих надійшла письмова заява, що присутні у судовому засіданні особи висловлюють погрози та образи щодо них та їх загиблих синів. Мати загиблого уточнила, що вільні слухачі висловлюються грубою нецензурною лайкою, зміст цих слів вона не розцінює як загрозу її життю, однак переконана, що її здоров’ю загрожує реальна небезпека. Протягом усього розгляду вона вимушена вживати ліки. Інший потерпілий підтвердив ці обставини і просив врахувати, що особи, які підтримують обвинувачених, протягом попередніх судових засідань неодноразово ображали його та його дружину.
Адвокати були проти закритого засідання, вважаючи побоювання потерпілих безпідставними. Просили взяти до уваги, що справа викликає широкий суспільний інтерес, тому, на їх думку, розгляд у закритому засіданні зашкодить правосуддю.
Суд ухвалив проводити закриті засідання для забезпечення прав та інтересів потерпілих, але з огляду на суспільний резонанс доручив судовій адміністрації онлайн-трансляцію засідань. Засідання за участі публіки проходили тільки в апеляційному суді на оскарженні запобіжного заходу.
19
0
20
20
