Тернопільський міськрайонний суд розпочав підготовче засідання у справі братів-волонтерів, підозрюваних у присвоєнні благодійних коштів для ЗСУ. 

Івана та Андрія Козаків затримали у травні цього року, а вже наприкінці липня обвинувальний акт передали до суду. Разом із підозрюваними на лаві підсудних опинилася і вагітна дружина Андрія Козака.

Усіх трьох звинувачують у незаконному використанні благодійних пожертв із метою отримання прибутку під час воєнного стану (ч. 3 статті 201-2 Кримінального кодексу України). 

— Під час досудового розслідування встановлено, що Андрій Козак за попередньою змовою з братом Іваном та дружиною Тетяною використали благодійні пожертви, призначені для потреб ЗСУ, з метою отримання прибутку на загальну суму 1 млн 800 тис грн. За ці кошти купували речі для власних потреб.  Зокрема, мобільні телефони, ювелірні вироби та два автомобілі, — повідомив прокурор Орест Дуць. 

Запобіжний захід підозрюваній, яка перебуває на дев’ятому місяці вагітності, не обирали. Жінка приходить до суду сама, тоді як Івана та Андрія привозять зі слідчого ізолятора. 

Чоловіки вже понад три місяці перебувають під вартою. 12 травня суд визначив для них альтернативу застави – по мільйону гривень кожному. Донедавна брати заставу не вносили і залишалися під вартою. Однак невдовзі все може змінитися. У кінці серпня суд суттєво зменшив розмір застави кожному з них: Андрію Козаку до 248 тис. 100 грн,  а Івану до  297 тис.  720 грн. 

5.09.2022 додано: пресслужба прокуратури підтвердила, що обвинувачені внесли заставу.

«Немає мотиву тікати до загарбників»

У підготовчому засіданні чоловіки переконували, що не винні, жодної копійки не привласнили і, навпаки, багато допомагали бійцям. Показували суду нагороди та відзнаки від командирів військових частин у знак подяки за волонтерську діяльність.

Мільйонні застави, які для них просив прокурор, називають непідйомними. 

— У справі навіть немає потерпілих. Ніхто не заявляв цивільний позов про повернення коштів, — наголосив Іван Козак. — Ми не пішли служити, тому вирішили щиро допомогти хлопцям. Неодноразово їздили на передову, особисто возили допомогу: автомобілі, дрони, аптечки та ін.

Обвинувачений розповів, що до затримання займався підприємницькою діяльністю, яку не може продовжувати, перебуваючи під вартою. Запевняв, що не втече та не виїде за кордон. Та це й неможливо, адже зараз діє комендантська година та обмеження щодо виїзду за кордон чоловіків призовного віку.  

— А через окуповані території я не виїду, бо це нереально. Ми допомагали своїй державі, немає мотиву тікати до загарбників, — каже Іван.

Про відсутність наміру переховуватися від суду та втекти за межі країни говорив і другий брат. 

— Моя втеча означає визнання вини, а я не винен, — запевняє Андрій Козак. 

Яка доля вилучених автомобілів?

Захисник обвинувачених Анатолій Подковський, який вступив у справу на етапі підготовчого засідання, повідомив, що ознайомився з матеріалами справи не в повному обсязі. Тому що сторона обвинувачення не відкрила речові докази. Адвокат повідомив про втрату речових доказів, зокрема 8 автомобілів, які є під арештом.

— Мені надали 13 томів справи, підзахисним — 12. Всі докази не були відкриті як захисту, так і обвинуваченим. Ні кошти, вилучені під час обшуку, ні 8 транспортних засобів, ні інші матеріали у вигляді речових доказів, — повідомив він. 

На це прокурор Орест Дуць відповів, що речові докази були належним чином відкриті на етапі завершення слідства (під час виконання вимог статті 290 КПК).

— Якщо сторона захисту має зауваження щодо неналежного порядку відкриття для них доказів, вони зможуть заявляти про це по мірі дослідження відповідних доказів. І подавати відповідні клопотання, — сказав прокурор. 

Суддя Тарас Багрій пояснив, що питання обсягу доказів, які треба дослідити, є передчасним і буде вирішуватися тільки після того, як суд вирішить, що справу можна слухати по суті. 

Однак захист все ж оприлюднив в суді інформацію щодо долі вилучених в обвинувачених волонтерів восьми автомобілів. 

13 травня суд арештував вилучені автомобілі, майно і понад 5 млн гривень на банківських рахунках із метою збереження їх як речових доказів. 

Водночас відомо, що машини куплені на благодійні пожертви, які надходили на рахунки підозрюваного для потреб Збройних Сил України.

16 травня голова Тернопільської військової адміністрації Володимир Труш підписав рішення про погодження військовій частині А7039 дозволу на примусове відчуження автомобілів, які є доказами у справі. 20 травня командир цієї частини Суханов видав наказ, яким вимагає відчужити 8 автомобілів з метою передачі на потреби Збройних Сил України. На брифінгу 20 травня Володимир Труш заявив, що вже наступного дня 8 автомобілів, вилучених у волонтерів, відправляють на Луганщину.

Але насправді суд клопотання прокурора розглянув лише 7 липня і в скасуванні арешту машин відмовив. 

Прокурор переконував суд, що мету арешту вже досягнуто, зокрема, забезпечено проведення обшуку автомобілів, судових експертиз. До того ж інкримінованими Козакам злочинами передбачено конфіскацію майна як додаткове покарання, а кінцева мета конфіскації є тотожною кінцевій меті примусового відчуження майна під час воєнного стану та передбачає перехід майна у власність держави.

Підозрювані заперечували, кажучи, що машини та інші речі вони відправляли у ті військові частини, які до них звертались із офіційним запитом, тому незрозуміло чому все вилучене у них майно планується передати у дві інші військові частини, що зазначені у клопотанні прокурора.

Суд у скасуванні арешту відмовив, пояснивши, що прокурора немає у переліку осіб, які можуть звертатися із клопотанням про скасування арешту майна (ст.174 КПК). Крім того, метою накладення арешту було саме збереження речових доказів, а не забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на що посилався прокурор. Раніше прокурор переконував суд, що автівки зберегли на собі сліди злочину та можуть бути використані як докази. Постанови слідчих про визнання машин речовими доказами є не скасовані, а тому суд вирішив залишити заборону щодо користування, розпорядження та відчуження цими автівками.

Попри таке судове рішення, арештовані автомобілі вже передали у військову частину в Лисичанську. Це журналістці «Судового репортера» підтвердили і у пресслужбі Тернопільської обласної прокуратури. 

— У воєнний час військове командування разом із військовими адміністраціями вправі приймати рішення про відчуження майна для забезпечення ЗСУ, якщо є така потреба. Вважаємо, що це не суперечить кримінальному законодавству. В разі визнання особи невинуватою, у подальшому буде компенсовано відчужене майно за кошти з державного бюджету. У даному випадку вилучене майно придбане за благодійні пожертви, які громадяни перераховували на потреби ЗСУ, тому мають бути передані за призначенням — на будь-яку бригаду, — цитувала пояснення прокурора Віктора Житовецького «Нова Тернопільська газета». 

Сторона захисту вважає, що відчуження майна відбулося із порушеннями.

— У даному випадку автомобілі були передані невідомо кому, без затвердження Обласної військової адміністрації. Отже, речові докази, на які був накладений арешт з метою їх збереження, пропали. І з цього приводу вирішується питання про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру, — сказав у суді адвокат Анатолій Подковський. 

Одна із вилучених машин Mercedes, як стверджує Андрій Козак належить його тещі, а інша Audi-Q5 — братові Іванові. Останній займався підприємництвом і неодноразово розповідав у суді, що купив машину за свої гроші. 

— У 24 лютого ми не зайшли бомжами, ми мали власні кошти і власні автомобілі, — говорить Іван Козак. 

Суд має продовжити підготовче засідання 9 вересня.

Євгенія Цебрій, «Судовий репортер»

17

0

20

20