У засіданні Приморського райсуду Одеси прокурор заявила про зміну обвинувачення у справі жителя села Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області Михайла Чеботаря, якому інкримінують зґвалтування і вбивство влітку 2016-го 8-річної Ангеліни Моісеєнко.

Це сталося після того, як судова колегія в складі суддів Віктора Іванова (голова колегії), Віктора Попревича та Вадима Коваленка майже закінчили розгляд справи: були досліджені всі докази, допитані потерпіла — мати вбитої дівчини — та обвинувачений, всі свідки та експерти.

Раніше розслідування цього страшного злочину сколихнуло не лише Одеську область, а й усю Україну і призвело до ромських погромів як у Лощинівці, так і по всій країні.

Тіло дитини знайшли близько 7 ранку на пустирі по сусідству з будинком, де вона жила з мамою, вітчимом та молодшим братиком. Поруч лежав уламок дерева, яким убивця, за версією слідства, затуляв жертві рот.

За місцем проживання дівчинки під час обшуку знайдено кепку. Собака взяв слід по кепці і привів поліцію до будинку 21-річного Михайла Чеботаря, сусіда й друга вітчима Ангеліни. Згодом у підозрюваного вилучили викрутку, на якій виявили сліди крові дитини.

У ніч із 26 на 27 серпня в селі святкували день народження однієї з мешканок. Начебто, ідучи додому з бару, Михайло заглянув до будинку родини Матяшів і, скориставшись відсутністю дорослих, скоїв цей страшний злочин…

Управління ГУНП України в Одеської області під процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури завершило слідство вже в кінці грудня 2016-го, тобто за 4 місяці. З 27 серпня 2016 року Чеботар перебуває за ґратами.

Майже п’ять років судових слухань обвинувачений провів мовчки в «акваріумі». Тільки в листопаді  2021-го він виклав свою версію подій. 

Хлопець не визнав вину, хоч і підтвердив, що був у ту страшну ніч у будинку вбитої дівчинки. Але приходив туди нібито з її вітчимом, оскільки останній хотів перевірити, чи сплять діти – 5-річний син Валера та 8-річна падчерка Ангеліна. 

Михайло сказав, що на його очах Матяш ударив дівчинку. Між чоловіками виник конфлікт. І він просто пішов назад до бару, бо «не хотів битися при дитині», але забув у будинку кепку, яка потім стала одним із доказів. За 20-25 хвилин до бару повернувся Матяш, і віддав Михайлові дві викрутки, які позичав за два дні до події.

Чеботар, не дивлячись, напідпитку, сунув викрутки в кишеню джинсів. Таким чином сліди ДНК дитини зі знаряддя вбивства, могли потрапити спочатку йому на руки, а потім і на одяг.

Тому обвинувачений має версію, що Ангеліну вбив її вітчим Олександр Матяш.

Він також стверджує, що під час допиту в поліції його били, катували й принижували, зокрема, і за його ромське походження, вимагаючи, щоб узяв вину на себе. На двох його друзів також тиснули, щоб вони розповіли поліції «потрібну» історію. Але ті відмовились, кажучи, що Чеботар ні при чому. Про це свідки самі розповіли суду в жовтні 2019-го. Вони підтвердили, що вітчим дівчинки під час спільного святкування відлучався з бару і повернувся близько першої години ночі злий, роздратований, з червоними очима і чомусь змінивши одяг.

Новий час і причини смерті

У новій редакції обвинувачення на основі повторної судово-медичної експертизи, висновки якої були оприлюднені ще в листопаді 2020 року, доповнено перелік причин смерті дитини: поєднана травма голови й тулуба і кровотеча, які призвели до розвитку травматичного шоку, а також механічна асфіксія. Дитина задихнулася через тріски деревини та залишки сухої трави, які їй у рот запхав вбивця. Вважається, що до загибелі призвели обидва фактори у їх сукупності — травматичний шок і удушення.

А ще в оновленому обвинуваченні час деяких подій та безпосередньо момент скоєння вбивства переміщено на пів години назад.

Так, змінено час повернення Чеботаря з бару «Фортуна» додому — з 02.00 на 01.30. На думку обвинувачення, саме в 01.30 Чеботар вийшов із бару, щоб іти додому, і, коли проходив біля дому №75 по вулиці Ізмаїльська (будинок, де мешкали Олександр Матяш, Катерина Моїсеєнко та їх двоє дітей Ангеліна та Валерій), то в нього «з метою задоволення своєї статевої пристрасті раптово виник умисел на зґвалтування малолітньої Ангеліни Моїсеєнко».

Час скоєння  злочину, коли обвинувачений дістав викрутку і почав вбивати, — також посунули на пів години назад: з 02.30-03.00 на 02.00-2.30.

Логіку прокуратури можна зрозуміти. Через шість років судових слухань, Михайло Чеботар все ще має алібі, яке ґрунтується на наступних фактах:

— між 23.30 і 01.30 Чеботаря бачили чимало людей: в хаті Юхима Матяша (брата вітчима Ангеліни — ред.), де весела компанія починала святкувати день народження, а потім по дорозі з хати до бару «Фортуна», і вже в самому барі. Це підтверджують свідки, допитані у судових засіданнях.

— за даними експертизи тіла дитини, яку було зроблено вранці 27.08.2016 р., Ангеліна померла не раніше 21.25 години 26 серпня та не пізніше 01.25 27 серпня.

Повторна експертиза, яку зробили на прохання сторони захисту, підтвердила цей висновок: з моменту настання смерті дівчинки до моменту дослідження трупних явищ минуло від 8 до 10 годин. Тобто злочин стався між 23.25 та 01.25. І навіть тепер, після зміни обвинувачення, час смерті дитини (не пізніше 01.25) не збігається з часом скоєння вбивства — 02.00-2.30. Тоді на що сподівається сторона обвинувачення? Можливо, на пояснення, які надала під час допиту в суді в жовтні 2021 року судово-медичний експерт Олена Слюсаренко, котра входила в групу експертів Одеського бюро судово-медичної експертизи при проведенні повторної судово-медичної експертизи.

Похибка в дві години 

Повторну експертизу виконали за клопотанням сторони захисту, а на допиті експерта наполягала прокурор Світлана Кологрьова. Суду довелось чекати 9 місяців на те, щоб експерт з’явилась у засідання.

Під час допиту Слюсаренко підтвердила висновки експертизи, але сказала, що час смерті дівчинки приблизний — визначити точніше неможливо. І навела причини.

По-перше, досліджувалося тіло дитини, а в українських експертів не так багато даних щодо подібних страшних смертей дітей, тому і немає узагальнення таких випадків. Отже, орієнтувалися на методики визначення смерті у дорослих.

По-друге, на розвиток трупних явищ вплинуло кілька причин смерті: травми голови й тіла, які призвели до кровотечі й травматичного шоку, а також механічна асфіксія. Всі ці фактори діють на тіло по-різному. Тому не розглядали кожний фактор окремо, а давали оцінку в їх сукупності. Слюсаренко наголосила, що в судмедекспертів нема таких таблиць, щоб звести воєдино смерть від механічної асфіксії та розвитку травматичного шоку.

Також експерт привела допустиму похибку в висновках щодо часу смерті дитини — 2 години в ту або іншу сторону.

Всі спроби адвокатів дізнатися в експерта, на які методики спиралась комісія, даючи таку величезну розбіжність часу смерті, натикалися на твердження про те, що конкретні методики є в теорії, а на практиці експерти використовували понад 20 таблиць із книги «Судебно-медицинская оценка трупных изменений для определения времени и давности смерти», яку видали в Харкові у 2011 році.

Слюсаренко взагалі заявила, що при визначенні часу смерті судово-медичні експерти не використовують ніяких методик і не мусять вказувати їх у своєму звіті. Однак суддя Вадим Коваленко процитував п. 3.4 «Інструкції про проведення судово-медичної експертизи», затвердженої Наказом №6 Міністерства охорони здоров’я України: «3.4. Дослідна  частина повинна містити докладний опис процесу дослідження і всіх виявлених при цьому фактичних даних з вказівкою методів та методик,  що застосовувались,  в тому числі й тих,  що реєстрували ушкодження». На це експерт відповіла, що в цьому Наказі багато ляпсусів. І що нема чіткого алгоритму щодо дій експертів, які проводять такі дослідження.

Сумніви у вині залишаються

Нове обвинувачення не зняло сумнівів щодо відповідальності Михайла Чеботаря за вбивство дитини. Наприклад, незрозумілий мотив злочину. В обвинувальному акті написано, що в барі виник конфлікт між Чеботарем та його другом Русланом Чураром. Той загравав із Людмилою Матяш (сестра вітчима вбитої дівчинки – ред.), до якої Чеботар був небайдужий. Після цього Чеботар пішов додому на вулицю Спортивну, 12. І коли йшов повз будинок Матяша, то в нього «з метою задоволення своєї статевої пристрасті раптово виник умисел на зґвалтування малолітньої Ангеліни Моїсеєнко».

Хоча дорогою додому з бару «Фортуна», Чеботар ніяк не міг іти повз будинок Матяша – з тієї простої причини, що будинок №75 на вул. Ізмаїльській знаходиться зовсім з іншого боку. 

До того ж дорослий молодий чоловік, нерозділено закоханий у сестру свого друга, з почуття ревнощів йде і ґвалтує, а потім вбиває маленьку падчерку цього ж друга? 

У пориві гніву більш очевидно було б викликати друга на вулицю просто набити йому пику.

І йдеться про вбивство дитини, яку він, на прохання батьків, раніше неодноразово доглядав, коли вони відлучалися з дому? Чеботар виріс в багатодітній ромській родині, тому досвід догляду за молодшими у нього був великий.

А, може, він був прихованим педофілом?! Але тоді в селі, в якому він народився і прожив усе життя, хтось міг би про це здогадався. Жодного доказу схильності  обвинуваченого до забороненої любові до дітей у справі немає. А ті мешканці Лощинівки, з якими авторці довелося поспілкуватися під час поїздки до села у 2018 році, відзивались про Михайла лише добре: роботящий, привітний, ніколи не відмовляв у допомозі. Мало того, під час погромів у Лощинівці, що сталися після злочину, ромська родина, їхні два будинки (навпроти Михайла живе його мати Олена Чеботар) не постраждали. Люди били та палили будинки ромських жителів, а в помешканні людини, яку тодішній голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі публічно звинуватив у вбивстві, лише розбили скло. Родина Чеботарів досі живе в селі, хоча інших ромів вигнали.

Під час розслідування не проведено таких важливих заходів, як слідчий експеримент, не опитано важливих свідків — наприклад, жителя села Миколу Чербаджі, який рано-вранці виявив тіло дівчинки. Слідчі взагалі не розглядали інші версії злочину.

Невловима «третя особа»

Сторона захисту неодноразово переконувала суд розглянути імовірність причетності до вбивства Ангеліни її вітчима Олександра Матяша чи якоїсь іншої особи. Прохання адвокатів ґрунтувалися не тільки на алібі Чеботаря, але й на висновках експертизи слідів ДНК на одягу Чеботаря, трусах потерпілої, двох викрутках та змивах з рук Чеботаря, яку проводив експерт Миколаївського НДЕКЦ МВС України Ігор Манзорук, та експертизи піднігтьового вмісту з правої руки дівчинки та змивів з її рук, яку зробив експерт Миколаївського державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Микола Косенко. 

Крім ДНК жертви та обвинуваченого експерти виявили якусь третю ДНК, яка не належить ані Чеботарю, ані вбитій дівчині, і назвали її «ДНК невстановленої особи».

Адвокати просили взяти зразки крові Матяша і Чеботаря та порівняти їх ДНК-профілі із тими, що встановлені в експертизах, та з’ясувати, чи присутні у змивах з лівої та правої рук вбитої дівчинки ДНК-профілі Чеботаря, Матяша чи іншої особи, чи містяться сліди ДНК чоловіків на знарядді вбивства — викрутці — та у змивах із трусів потерпілої й фрагментів деревини, вилучених з її рота.

Лише після допиту Чеботаря,  в лютому 2022 року, суд погодився встановити ДНК-профіль Матяша та призначив експертизу. Експерта Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи Руслана Кривду, який проводив судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, допитали в суді 24 листопада минулого року. 

Кривда повідомив, що отримав зразок крові і встановив ДНК-профіль Матяша, але не знайшов цього ДНК ані на фрагментах деревини, ані на трусах дівчинки. На викрутці експерт взагалі ніякого ДНК не виявив — «через вкрай низьку кількість та виражену деградацію генетичного матеріалу у досліджуваному об’єкті». Іншими словами, через 6 років після вбивства на викрутці не залишилось ніяких придатних для вивчення слідів. Але чому Кривда не досліджував змиви з викрутки, які експерт Манзорук відібрав у 2016 році, та не порівнював їх з ДНК-профілями Чеботаря та Матяша?

— На одному з засідань розглядалось прохання експерта уточнити, що саме треба досліджувати – саму викрутку чи змиви з неї. Ми наполягали, щоб досліджували й змиви, й саму викрутку. Але суд залишив тільки викрутку, — розповів адвокат Чеботаря Сергій Іванів.  

Щодо змивів з рук дівчинки, то, за висновком експерта, ДНК-профіль біологічного матеріалу на тампонах виявився змішаним, що не дало можливості встановити його приналежність конкретній людині.  

Вже після допиту в суді експерта Кривди адвокати самостійно зіставили ДНК-профіль Матяша з результатами попередніх експертиз і стверджують, що знайшли його генетичні ознаки в піднігтьовому зрізі з нігтів правої руки та змивах з лівої та правої рук Ангеліни. На викрутці вони також виявили алелі ДНК-профілю вітчима в різних локусах, які не могли належати Чеботарю. Адвокати припускають, що у змивах з фрагментів деревини, вилучених із рота жертви, та у вирізці з трусів ДНК-матеріали є змішаними й містять генетичні ознаки жертви та її вітчима.

Тому захист просив суд про третю молекулярно-генетичну експертизу. 

За словами адвоката Сергія Іваніва, результати досліджень, які проводилися у 2016 та 2022 роках, суперечливі і не дають чіткої відповіді про те, чия кров міститься на знарядді вбивства — викрутці, яку знайшли у будинку Чеботаря. 

Остання експертиза показала, що на викрутці може бути ДНК трьох осіб. Частково результати збігаються як із даними Михайла Чеботаря, так і з даними вітчима загиблої Олександра Матяша. ДНК-профіль на знарядді начебто неповний та підлягає уточненню. Нову експертизу адвокат запропонував зробити у Київському науковому інституті судових експертиз — за наявними у справі матеріалами, без нових генетичних досліджень.

Прокурорка Світлана Колгрьова заперечувала. Вона наголошує, що  обидві експертизи на викрутці показали тільки кров дівчинки та Чеботаря, тож ніяких суперечностей дослідження не містять.

28 грудня минулого року суд у новій експертизі відмовив.

ЄСПЛ визнав тримання Чеботаря в СІЗО катуванням 

Поки у Приморському суді тривали всі вищеописані події, скаргу Михайла Чеботаря розглядав Європейський суд з прав людини. Обвинувачений поскаржився тортури, нелюдське та принизливе поводження в одеському СІЗО, де його тримали в камері площею всього 7 кв. м, в якій одночасно з ним знаходились ще чотири особи. Так від одного зі співкамерників він заразився на відкриту форму туберкульозу.

Чеботар стверджує, що державою було порушено його право на свободу та особисту недоторканність. А ще при затриманні та позбавленні свободи допущено дискримінацію через його ромське походження. У протоколі затримання та клопотанні про обрання запобіжного заходу вказана національність Чеботаря — «циганська», хоча ця ознака ніяк не визначає особу і не впливає на ризики скоєння злочинів чи ухилення від правосуддя.

Протягом усіх шести років суди, продовжуючи тримання Чеботаря під вартою, зазначали тільки абстрактні формулювання, не наводячи жодних фактичних обставин та аргументів на користь позбавлення волі. При цьому не враховували, що Чеботар мав постійне місце проживання, родину і раніше ніколи не мав проблем із законом.

36 разів суди констатували, що підозра є обґрунтованою, автоматично продовжуючи тримання під вартою ідентичними ухвалами.

10 листопада 2022 року ЄСПЛ постановив: заява Чеботаря свідчить про порушення статей 3 та 13 Конвенції про захист прав людини у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Україна повинна відшкодувати Чеботарю 9800 євро матеріальної та моральної шкоди, а також компенсувати судові та інші витрати в сумі 250 євро. 

Фактично суд визнав катуванням 6-річне тримання Михала Чеботаря під вартою.

Попри неодноразові скарги, органи влади не припиняли порушувати права Чеботаря і не розслідували неналежні умови тримання його під вартою. Суд особливо акцентував на тому, що інших ефективних засобів захисту в Україні для обвинуваченого не існує, що є системною проблемою.

Рішення ЄСПЛ адвокати Чеботаря долучили до скарги до Одеського апеляційного суду, опротестовуючи чергову ухвалу Приморського районного суду Одеси щодо продовження строку запобіжного заходу. Та Одеській апеляційний суд вкотре не задовольнив скаргу і залишив Михайла Чеботаря під вартою в Одеському СІЗО.

---

Тетяна Герасимова, для сайту  «Судовий репортер»