30 червня Дарницький суд Києва засудив до 11 років в’язниці Максима Бісерова як співучасника злочинної організації, яка у 2015-2016 роках успішно реалізувала серію крадіжок у відділеннях столичних банків, викравши з індивідуальних сейфів клієнтів готівки й коштовностей на десятки мільйонів гривень.

Вважається, що за участі Бісерова відбулися крадіжки у семи банках. Суд визнав цивільні позов потерпілих до цього чоловіка на суму понад 70 мільйонів гривень.

Як з’ясували правоохоронці, лідерами злочинної організації є двоє вихідців із України, які здобули американське громадянство і неодноразово змінювали імена. 

Це Вел Купер, він же Вел Конон або Валерій Кононенко. Другий співучасник — Гаррі Сміт, він же Ігор Берк або Ігор Берковіч. Третій їх спільник — уродженець Білорусі Алекс Левін.

Зловмисники передусім користувалися такими недоліками систем безпеки самих банків:

• відсутністю камер відеоспостереження в депозитарному сховищі;
• тим, що працівники банку залишають клієнта одного в сховищі, де є інші індивідуальні сейфи, не обмежують час його перебування у сховищі, не здійснюють візуальний контроль за його діями;
• сейфи обладнані замками, для виготовлення дублікатів ключів до яких учасники злочинної організації мають відповідні навички та технічні можливості.

Щоб проникнути у сховище і провести розвідку та подальше викрадення цінностей співучасники злочину винаймали банківські скриньки із використанням справжніх або підроблених документів. “Клієнт” міг відвідувати відділення 4-8 разів. Залишаючись наодинці біля банківських скриньок, зловмисник використовував бороскоп для зйомки внутрішньої частини замка сейфу. У подальшому на підставі цієї інформації виготовлявся дублікат ключа.

Псевдоклієнт приходив ще кілька разів, щоб випробувати ключ, чи вдається ним відкрити скриньку, а також у разі успіху оглянути вміст сейфа. Переконавшись, що все готово, учасники групи переходили до завершального етапу — викрадення цінностей.

За матеріалами справи, з метою викликати впевненість у решти учасників лідери організації у 2015 році прилетіли із Нью-Йорка до Києва, щоб особисто взяти участь у крадіжці. Американець зайшов у відділення банку під виглядом клієнта, поки його напарник Купер (Кононенко) чекав у машині неподалік. Коли шеф із повною валізою покидав приміщення банку, то Бісеров заходив нібито як клієнт, якому знадобилося перевірити свою скриньку. Так він відволікав співробітників банку і прикривав свого керівника, щоб крадіжку не помітили надто швидко. 

Іншим разом гроші у валізі з банку вже виносив сам Бісеров, тоді як його аналогічно підстраховував спільник. Іноді готівки і коштовностей було так багато, що у сховище, щоб винести все, заходило двоє осіб. Вранці 14 липня 2016 року в період з 9 по 12 годину зловмисники, пересуваючись на Мерседесі, послідовно пограбували в Києві чотири відділення банків. Жодного разу їх не ловили на гарячому.

За даними правоохоронців, у 2015-2016 рр. учасниками цієї злочинної організації викрадено майно 51 фізичної особи з індивідуальних сейфів 10 банківських установ у місті Києві на суму 169 млн. грн.

Після цього влітку 2017-го зловмисники розпочали підготовку до крадіжок з відділення «ПриватБанку» в столиці Латвії — Ризі. У результаті в січні 2018 року з латвійського банку викрадено кошти і цінності в еквіваленті 60,3 млн грн.

Крім того, готувалося аналогічне викрадення майна із банківських сейфів на території Грузії у період весна-літо 2016 року; на території Республіки Узбекистан та території Азербайджанської Республіки у період лютий-жовтень 2018 року.

Подібні злочини учасниками угруповання начебто скоєно на території Російської Федерації, Республіки Молдова, Республіки Білорусь, Республіки Македонія.

До участі в організації було залучено близько 25 осіб.

Розслідуванням злочинів займалися правоохоронці всіх потерпілих країн, а також США і Європол. 

“Водій” для американця

Наразі перший обвинувальний вирок в Україні стосується одного із виконавців. Відомо, що Бісеров проживав в окупованому Донецьку і у травні 2015-го виїхав до Києва на зустріч із роботодавцем, який прилетів із Нью-Йорка. Вважається, що Бісеров працював особистим охоронцем та водієм американця українського походження, але дуже скоро був залучений до крадіжок із банків. 

Увагу правоохоронців привернуло те, що чоловік одночасно орендував багато сейфів і саме в тих банках, які були пограбовані. Також зафіксовано, що він відвідував ці банки у дні програбування. Його зняли камери відеоспостереження і впізнали працівники банків.

Бісерова затримали в лютому 2019-го в місті Волноваха Донецької області, після чого доставили до Києва та помістили в «Київський слідчий ізолятор». Початково він повністю визнавав свою вину, викривав злочинні дії учасників та організаторів злочинної організації. 

Через три дні після затримання підозрюваний упізнав за фотознімками одного з ватажків злочинної організації, який запропонував йому брати участь у крадіжках. Упізнав так званого бізнес-партнера шефа і особу, яка робила заготовки і дублікати ключів до сейфів.

Але дуже скоро він передумав і вже з березня 2019-го причетність до цих злочинів заперечував. Імена інших фігурантів справи йому начебто незнайомі, учасником злочинної організації він не був.

У суді Бісеров визнав свою вину лише в тому, що орендував індивідуальні банківські сейфи за підробленим паспортом. Робив так, тому що працівники банків відмовляли йому в оренді через донецьку реєстрацію. У 2015-2016 роках він орендував сейфи у семи банках буцімто лише для власного користування.

Велику кількість орендованих банківських скриньок він пояснював тим, що після приїзду з Донецька до Києва йому було необхідно зняти банківську скриньку для зберігання особистих грошових коштів, але у різних відділеннях банків йому було відмовлено через реєстрацію місця проживання у місті Донецьку. У подальшому працівники банків повідомляли йому про наявність можливості орендувати скриньки в різних банках, на що він погоджувався. 

Втім, суд такі плутані пояснення не задовольнили. Оренда багатьох банківських скриньок одночасно в різних банках суперечить власній же версії обвинуваченого, що всі банки йому відмовляли. Укладення договорів оренди скриньок та час відвідування банківських установ співпадають із обставинами крадіжок в ці дні. Крім того, суд враховує, що під час слідчих дій підозрюваний особисто добровільно впізнавав своїх співучасників та розповідав про обставини спільного вчинення злочинів. 

У підсумку чоловіка засудили до 11 років ув’язнення. Також суд визнав, що він має відшкодувати потерпілим орендарям банківських скриньок понад 70 мільйонів гривень. 

До набуття вироком законної сили Бісеров залишається на волі під заставою у 960 тисяч гривень. Крім того, понад рік у СІЗО йому буде зараховано у строк відбуття покарання із розрахунку один день за два.

США проти Купера, Левіна і Сміта

У квітні 2021-го в федеральному суді Брукліна, штату Нью-Йорк, оприлюднили обвинувальний висновок щодо Вела Купера, Алекса Левіна та Гаррі Сміта. Ці троє звинувачуються у змові з метою відмивання грошей у схемі викрадення 30 мільйонів доларів готівкою та інших цінностей із банківських сейфів за кордоном. 

Американський прокурор Марк Леско пояснив, що його офіс притягуватиме до відповідальності будь-кого, хто використовує фінансову систему США для шахрайства та крадіжки тут або за межами країни.

Якщо цих жителів Брукліна визнають винними у змові з відмиванням грошей, їм загрожує до 20 років позбавлення волі.

Як зазначено в обвинувальному акті, у період із березня 2015-го по жовтень 2019 року обвинувачені та їхні співучасники, ймовірно, викрали понад 30 мільйонів доларів США готівкою та іншими цінностями з банківських сейфів у багатьох іноземних країнах, зокрема в Україні та Росії, Північній Македонії, Молдові, Латвії, Узбекистані та Азербайджані. Зловмисники обирали банки, в яких не вистачало засобів безпеки, зокрема камер відеоспостереження в певних зонах. Після того як банк було обрано, вони орендували сейфи, видаючи себе за клієнтів. Співучасники заходили в сейфові приміщення і використовували складне обладнання для камер, включаючи бороскопи, які зазвичай застосовуються у медичних процедурах, щоб сфотографувати внутрішню частину замків чужих сейфових скриньок. Інший учасник змови використовував ці фотографії для створення дублікатів ключів.

Купер вважається лідером мережі, він керував іншими, отримував вкрадене майно та користувався своїми банківськими рахунками в Сполучених Штатах для відмивання доходів. Левін використовував банківські рахунки в Сполучених Штатах для придбання обладнання для зйомки і крадіжок, а також для відмивання доходів. Деякі крадіжки із сейфів Сміт скоїв сам, літаючи зі Сполучених Штатів до інших країн, щоб особисто винести майно з сейфів жертв.

Правоохоронці провели обшук резиденції Купера, де виявили, серед іншого, ключі від сейфа без нумерації, готівку, ювелірні вироби та елітні сумки. Також обшукали сховище в Брукліні, яке контролює Купер, і знайшли бороскоп і замок від сейфа.

Кононенко (Купер) — уродженець села Стара Синява Хмельницької області, раніше мав проблеми з законом. У 1986 році в СРСР засуджувався за крадіжку і згодом у Росії в 2001-му затримувався за якийсь інший злочин. Таку інформацію адвокат Купера сам передав американському суду.

Цей чоловік змінив своє ім’я з «Валерія Кононенка» на «Вела Конона» у 2006 році, коли отримав американське громадянство. У 2016-му він перейменувався у «Вела Купера», нібито, щоб уникнути викриття, мешкаючи у Сполучених Штатах Америки.

Дружина містера Купера та дві доньки також є громадянками США. Одна з дочок уже лікар, а інша вчиться на стоматолога. Після пред’явлення підозри за Купера зголосилися поручитися принаймні семеро осіб.

У записці про затримання правоохоронці стверджували, що на телефоні дружини містера Купера є докази банківських переказів на суму понад 25 мільйонів доларів, у тому числі деяких з Ірану.

За інформацією правоохоронців, на особистому телефоні містера Купера були електронні повідомлення з фотографіями фальшивих паспортів, які використовувалися для крадіжок у Росії.

Ведмежатники визнають вину

Із судового реєстру США вдається частково реконструювати перебіг слухань у цій непересічній справі.

Так, наприклад, з’ясовується, що Левіна ще в квітні 2021-го відпустили під домашній арешт із заставою в 500 тисяч доларів. За Левіна своїм майном поручилась дівчина, з якою той підтримує тривалі стосунки. Застава по-американськи означає, що у випадку втечі, суд стягує із поручителя визначену раніше суму застави.

Обвинуваченому Левіну дозволили покидати домівку для трудової зайнятості, візитів до адвоката і суду та іншої діяльності, дозволеної органом досудового слідства. Прокурор пояснив суду, що погоджується на звільнення Левіна з огляду на його меншу роль у інкримінованих злочинах, порівняно зі Смітом і Купером. 

3 лютого 2022 року Вел Купер заявив, що визнає вину. Він погодився на конфіскацію 4 мільйонів доларів, а також наступних активів: двох  квартир у Нью-Йорку на Кент Авеню, 429 та пов’язаних із ними доходів, а також близько 250 тисяч доларів США, вилучених з банківських рахунків його дружини Нінель Кононенко, яка знала про рішення чоловіка і також дала згоду на конфіскацію. Суд звільняє від конфіскації 129 тисяч доларів — залишок з банківських рахунків дружини і 115 ювелірних виробів, вилучених із квартири на Кент Авеню, 429. Із цих “звільнених активів” будуть оплачені послуги адвоката.

Вел Купер з дружиною повинні звільнити апартаменти на Кент Авеню не пізніше, ніж через 6 місяців відтоді, як заява про згоду на конфіскацію буде розглянута.

Після заяви про визнання вини Купера відпустили під домашній арешт з електронним браслетом і з заставою в 1 млн доларів, за яку поручилися п’ять відповідальних осіб. 

Слухання щодо винесення вироку Велу Куперу планується 28 вересня 2022 року в 10:00. 

1 червня 2022 року по відеоконференції із судом про визнання вини заявив Гаррі Сміт (він же Ігор Берковіч). Чоловік емігрував з Одеси до США у грудні 1994-го з родиною. У 2014-му став натуралізованим громадянином. У 2015 році змінив ім’я на Ігор Берк, а у 2018-му після арешту одного зі спільників за банківську крадіжку змінив своє ім’я на Гаррі Сміт.

Сміта заарештували в Брукліні 20 квітня 2021 року і одразу доставили до лікарні, оскільки він страждав від героїнової абстиненції (ред.: «ломка» — хворобливий стан, який розвивається у залежної людини при відмові від вживання наркотиків). Із пояснень Сміта частина його недавніх поїздок до Одеси була пов’язана саме з лікуванням від наркозалежності. 

Водночас адвокат, переконуючи суд пом’якшити запобіжний захід, характеризував Сміта як людину з міцними зв’язками з громадою, оскільки він живе в Східному окрузі Нью-Йорка більше 27 років, одружений і продовжує підтримувати стосунки зі своєю сестрою та пристарілим батьком, має постійну роботу в похоронному бюро — Caribe Funeral Home, активно відвідує релігійні церемонії в Нью-Йорку. 

Очевидно, в наступні кілька місяців суд має визначитися із умовами конфіскації майна Гаррі Сміта. Попереду вироки, які, можливо, будуть пом’якшені визнанням вини. 

---

Ірина Салій, «Судовий репортер»