Уродженця Бахмута Донецької області визнали винним у сепаратизмі, участі у терористичінй організації і незаконному збройному формуванні.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 29 травня.
У листопаді 2019-го, перебуваючи в окупованому Луганську чоловік із ідеологічних та корисливих мотивів добровільно вступив до терористичної організації «ЛНР».
Спочатку він перебував на посаді оператора протитанкової керованої ракети, а з березня 2021-го – розвідника 3 мотострілкового батальйону 7 ОМСБр 2 АК НМ «ЛНР» і воював проти Збройних Сил України, задіяних в антитерористичній операції.
У січні 2022-го зловмисника затримали українські військовослужбовці поблизу спостережного поста.
У судовому засіданні обвинувачений розповів, вину у 2012 році був засуджений Артемівським судом Донецької області і етапований до міста Горлівка. Звільнився влітку 2015-го і хотів поїхати до Бахмут, звідки він родом. але Горлівка була окупована і його не пустили. Потім він опинився у колонії у Єнакієве і звільнився у 22 березні 2019 року. У нього була дівчина, яка народила йому дитину. Вони мешкали в Горлівці.
З українським паспортом колишній увʼязнений не міг знати роботу. У 2020 році до нього приїхали приятелі, які запропонували військову службу в «ЛНР», і заради грошей він погодився. У нього було два командири — один російський, а інший місцевий, у підрозділі було 28 осіб. Їх нічому не вчали. Він ходив у наряди, охороняв склади. У грудні 2021-го уперше поїхав на бойові позиції охороняти окуповану територію. Дізнавшись, що на кордоні у Ростовській області збирається велика кількість військових, він почав думати, як втекти. У січні 2022 року він пройшов два замінованих поля та посадку і опинився на українській стороні. До нього підійшли військові ЗСУ і запитали хто він. Він відповів, що з тієї сторони і йде додому, при цьому був пʼяний. Далі він здав зброю і відповідав на всі запитання, показував на карті розташування позицій «ЛНР» та складів.
Чоловік вину не визнав і вважає, що ніяких дій проти держави він не скоював. Просив його виправдати і звільнити від кримінальної відповідальності як особу, котра добровільно повідомила правоохоронців про терористичну діяльність і сприяла розкриттю злочинів (ч.2 ст.258-3 ККУ).
Суд враховує, що така позиція захисту суперечить обставинам справи і показанням самого обвинуваченого, який не заперечував факту ані проходження служби в незаконному збройному формуванні «ЛНР», ані виконання військових завдань (охорона незаконно захоплених територій, складів зброї та інше). Суд критично поставився до версії обвинуваченого щодо добровільного припинення своєї злочинної діяльності, адже його усвідомлені дії направлені проти України та українського народу протягом тривалого часу свідчать про протилежне.
Вироком чоловіка призначено 10 років увʼязнення.