Деякі справи розслідуються довго, настільки довго, що, коли предмет злочину виводять з-під арешту, слідчий і прокурор просто не приходять у суд. Тому що забули, мабуть. Забули, що за 7 років так нікому і не повідомили про підозру. Та й ціна питання – туалет…
Підозрюваних нема. Поверненням майна у власність громади і держави навіть не пахне. Тим більше, що уже в перші місяці після Революції гідності прокуратура Києва сама попросила Інтерпол зняти з розшуку екс-депутата Київради В’ячеслава Супруненка. Саме про епізод діяльності «молодої команди» Черновецького і піде мова.
===
14 листопада 2018 року Печерський суд Києва за клопотанням ТОВ «Градо-Інжиніринг» скасував арешт нежитлового будинку площею 116 кв м (літера А) за адресою м. Київ, Паркова дорога, 6-А.
Арешт було накладено постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Олійника В. Е. 30 листопада 2011 року у справі про незаконну приватизацію комунального майна.
Адвокат компанії-власника зазначав, що в органу досудового розслідування (МВС) було більше ніж достатньо часу для встановлення об’єктивних обставин нібито вчиненого злочину. Підозра посадовим особам «Градо-Інжиніринг» не пред’явлена, цивільний позов у справі не заявлено, як і не встановлено розміру збитків, заподіяних державі.
Прокурор і слідчий до суду не з’явилися, хоча повідомлялися про засідання належним чином.
Відтак суддя дійшов висновку про відсутність підстав, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном і арешт скасував.
За тиждень до того, 5 листопада аналогічно вивело з-під арешту свою нерухомість ТОВ «Інвестиційне містобудування». Фірма зазначила, що навіть коли чиновники як продавці щось і порушили, то вона має вважатися добросовісним набувачем.
Передісторія цього питання була така. У грудні 2007 року комісія Київради з питань власності визнали ТОВ «Градо-інжиніринг» і ТОВ «Інвестиційне містобудування», директором яких була одна і та ж особа, переможцями конкурсу з оренди громадських туалетів на Парковій дорозі і по вул. Петрівська алея відповідно. Проекти договорів оренди були підготовлені, але їх так і не підписали. Причини згодом пояснити ніхто не зміг. Попри це приміщення готували до приватизації і, як видно з матеріалів суду, руку до цього доклав і тодішній депутат Київради від «Блоку Леоніда Черновецького», який начебто на прохання директора компаній-орендарів ініціював на засіданні комісії з питань власності уточнення площ і поштових адрес приміщень. Фірми отримали право викупу туалетів начебто за проведені там ремонтні роботи на суму понад 25% їх балансової вартості. Причому вартість цю, як стверджують слідчі, також занизили.
Пізніше майстер комунального ШЕУ пригадувала, що востаннє капітальний ремонт у вбиральнях був у 2003 році. ШЕУ направило претензії до Департаменту комунальної власності, але, коли чиновники взялися вивчати питання, з’ясувалося, що 26 березня 2010 року туалети вже були приватизовані. Договір купівлі-продажу підписав директор департаменту Анатолій Чуб.
Здавалося б звичайний туалет… Але площею 116 кв.м. і з уже з присвоєною поштовою адресою, а головне, на Печерську. З одного боку – Дніпро, а з іншого урядовий квартал. У 2010 році об’єкт примудрилися купити за 650 тис. грн. Пізніше експерт виявить, що Київрада продешевила майже удвічі.
Туалет на Петрівській алеї – 107 кв.м. Це навпроти стадіону Лобановського і поряд з Майданом Незалежності. У 2010 його продали тільки за 600 тис. грн.
Експертна оцінка, замовлена слідчими, встановила, що Київрада при продажі приміщень зазнала шкоди в сумі на понад 1 млн грн.
У 2010 році директором компаній «Градо-інжиніринг» та «Інвестиційне містобудування» значився один і той же чоловік, який потім розповів слідчим, що був призначений на ці посади за разову грошову винагороду. Саме його підписи стоять на договорах купівлі будинків. Чоловік пояснив, що відсканував свій паспорт та ідентифікаційний код і відправив по електронній пошті невідомому. Після цього до нього зателефонував невідомий та за винагороду попросив підписати деякі документи в приватного нотаріуса.
За один підпис фіктивному директору платили по 300 грн. Раніше цей чоловік отримував зарплату у ТОВ «Валмі Інвест», працював у ДП «Державний академічний оркестр «Радіобенд О.Фокіна» і Ніжинському державному університеті ім. М.Гоголя, нерухомістю не займався. Факт зустрічі з депутатом від блоку Черновецького він заперечував.
З 01.01.2007 по 31.12.2011 Головним управлінням комунальної власності міста КМДА вчинено 337 правочинів з реалізації нерухомого майна територіальної громади міста Києва.
За оцінками слідчих, для втілення цього плану було створено понад 300 підприємств з ознаками фіктивності.
За оперативною інформацією, печатки, факсиміле і документація фіктивних компаній зберігались в офісі по вул. Хорива,55 (літ.А). Власником приміщення було ТОВ «Науково-промислове підприємство «Авангор».
Як саме працював цей офіс слідчим розповів свідок, чиї показання наведені у ухвалі суду від 6 листопада 2013 року, коли слідчі МВС брали дозвіл на його обшук.
«В кінці 2011 року він познайомився з хлопцем на ім’я “Іван” з яким почав товаришувати, який працював водієм в ТОВ «НПП «Авангор». Вказане товариство веде свою діяльність за адресою: м. Київ, вул. Хорива, 55-А. ТОВ «НПП «Авангор» займається купівлею/продажем нерухомого майна по м. Києву. Крім того, в ході спілкування “Іван” розповідав, що більшість нерухомого майна, яке продається чи здається в оренду ТОВ «НПП «Авангор», належить фіктивним підприємствам, печатки та штампи яких, зберігаються в приміщенні вказаного товариства».
Підприємство «Авангор» через ТОВ «Паладіс» і ТОВ «Юридичний центр «Еквітас» належить братам Олександру і Вячеславу Супруненкам. Останній раніше був депутатом Київради і є колишнім зятем екс-мера Києва Леоніда Черновецького.
12 квітня 2018 року Голосіївський суд зняв арешт з того самого туалету на Парковій дорозі, але вже в іншому кримінальному провадженні. Фабула цієї справи не надто відрізнялася. Йшлося про зловживання посадовців Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради у 2007-2010 рр. Незмінне було одне – прокурор не зміг довести суду, що власники туалету зробили щось незаконне.
Прокурор прокуратури Києва Олександр Жила проти скасування арешту заперечував, але і в цій справі… не надав достатніх і належних доказів… Куди поділись показання свідків, отримані ще кілька років тому, зізнання екс-директора фірми-власника, експертиза вартості приміщення туалету?.. Зрештою, прокурор мав би знати матеріали справи краще за журналіста.
Цікаво також інше. У лютому 2017 року прокуратурою Києва кримінальне провадження № 12013110060000286 щодо приватизації туалетів об’єднано в одне провадження з кримінальним провадженням № 42012000000000253. Останнє – це провадження про розбійний напад на адвоката Івана Гранцева у 2005 році з метою заволодіння документами на право власності майна АТ ЗТ «Книга».
Напад стався у 2005 році під дверима офісу БТІ, куди адвокат привіз свіже судове рішення, щоб зареєструвати право власності своїх клієнтів на акції АТ ЗТ «Книга». Супруненко і екс-депутат Київради від блоку Черновецького Денис Комарницький начебто також претендували на ці активи і напали на адвоката в коридорі. У Гранцова вкрали портфель з копією рішення суду і $20 тис. доларів.
6 грудня 2012 року Шевченківський суд засудив Комарницького до 2 років умовно. Своє випробування він уже сумлінно відбув. Супруненко в цей час знаходився у розшуку.
Станом на лютий 2017 року слідчими столичної прокуратури все ще «встановлювалась роль у вчиненні злочинів Супруненка В.І. і Чуба Д.В.» Якщо у рішенні суду була одруківка, то можна припустити, що йшлося про екс-начальника Департаменту комунальної власності Києва Чуба Анатолія Васильовича, який був оголошений в розшук.
Зрештою, у слідства мали б бути запитання до Анатолія Чуба з приводу туалетів на Печерську, адже це його підписи стоять на договорах про їх продаж.
Від переслідування Вячеслава Супруненка київська прокуратура відмовилась ще у травні 2014 році, а через кілька місяців брат Вячеслава – Олександр – пройшов до парламенту і став позафракційним депутатом.
Те, що після Революції гідності розслідування справ Черновецького і його оточення було провалено і фактично не проводилось, визнали і в Генеральній прокуратурі. 26 березня 2015 року тодішній генпрокурор Віктор Шокін підписав висновок службової перевірки екс-керівника прокуратури Києва Сергія Юлдашева.
Зокрема, перевірялась робота прокуратури щодо незаконної приватизації земельних ділянок і акцій АТ ХК «Київміськбуд», ВАТ «Київхімволокно», ВАТ «Київгаз», ВАТ АК «Київводоканал», заволодіння акціями ПрАТ «Київенергохолдинг», зловживання службовим становищем представників Київради і КМДА при приватизації землі і приміщень, викрадення автомобіля екс-депутата Київради Петра Іванова, на якому перевозились документи щодо приватизації за 2006-2009 рр.
Копія висновку є у розпорядженні автора. У висновку прямо написано: «Незаважаючи на тяжкість та резонансність вказаних злочинів, досудове розслідування фактично не проводиться».
Насамкінець варто сказати кілька слів про офіційних власників туалетів.
У 2017 році засновниками «Градо-інжиніринг» та «Інвестиційне містобудування» стали Андрій Литвин з села Коротище Київської області і Дмитро Фаткін з Броварів. Однак в реєстраційній історії цих компаній спливають куди цікавіші прізвища.
До жовтня 2017 керівником ТОВ «Інвестиційне містобудування» значився Ігор Шовкун, у 2008-2010 рр. він був замголови КМДА, у 2010-2011 рр. начальником Головного управління торгівлі і побутового обслуговування населення КМДА.
У засновниках «Градо-інжиніринг» та «Інвестиційне містобудування» значилось ТОВ «Земельно-інвестиційна компанія», бенефіціаром якого через сейшельську компанію «Юмікс Кепітал ЛТД» себе називає Андрій Легостаєв. Останній пов’язаний з Валерієм Міроновим, колишнім депутатом Київради, який був замголови КМДА у 2008-2010 рр. Зокрема, Легостаєв є керівником «Стріт Молс Групп» Міронова і очолює ГО «Право Киян».
Ірина Салій, сайт «Судовий репортер»
19
0
20
20
