Вранці 13 липня 2023 року житель Одеси Костянтин Кукштель пішов забирати свою автівку з ремонту. Був вихідний. Теща приїхала в гості і сімʼя з маленькою дитиною планувала поїхати до моря.
Але на виїзді з СТО дорогу чоловікові перегородили дві машини. Це були працівники СБУ. Кукштеля поклали на землю і натягнули мішок на голову, а потім запихнули в його ж машину в задній відсік і повезли додому. Біля будинку мішок зняли і посадили чоловік за руль, ніби він приїхав сам. Підійшли слідча і прокурор. Костянтину пригадали події 9-річної давності, коли він проживав в анексованому росіянами Криму. З машини слідчий ловко дістав медаль «За защиту Крыма, 2014 год»… Чоловіка взяли під варту. В жовтні 2023-го обвинувальний акт скерували до Подільського районного суду.
Прокурор у судових засіданнях стверджував, що приблизно в лютому 2014 року Кукштель вступив до лав «Судацької роти 1-го полку народного ополчення Криму», що входила до незаконного збройного формування «Самооборона Криму», і налічувала близько 6000 учасників.

В обвинувальному акті написано, що Кукштель пройшов співбесіду з ватажками “самооборони”, брав участь в охороні проросійських мітингів і захопленні адміністративних будівель, сприяв блокуванню державних органів України в АР Крим, патрулював громадські місця, чергував на блокпостах у центрі міста Судак і затримував противників так званого «референдуму» щодо приєднання Криму до РФ.
«Жив як звичайна цивільна людина»
Кукштель провину послідовно заперечував і кримінальну справу називав сфабрикованою.
Розповів, що в Криму, в Судаку, проживав із 2006 року. Працював майстром побутової техніки. Судак — курортне місто. Кукштель обслуговував готелі — ремонтував кондиціонери, телевізори, пральні і сушильні машини.
Те, що сталося у 2014 році при окупації Криму, його, начебто, ніяк не зачепило. За винятком того, що змінився власник складу, де Кукштель ремонтував техніку, і йому довелося шукати нове приміщення.
Кукштель не заперечує, що отримав російський паспорт і замінив автомобільні номери на російські. Бо так робили всі, хто хотів жити на півострові. Але загалом, каже, що вів звичайне життя, політикою не цікавився і ні з якими військовими формуваннями не стикався, про «Судацьку роту самооборони» нічого не чув. Каже, що зі зброєю не дружить і навіть в армії строкову службу не проходив.
У матеріалах справи є фото Кукштеля у військовій формі. Сам він таке фото не памʼятає. Каже, що можливо колись в 2011-2012 роках на параді до 9 травня позичив у когось форму і сфотографувався і це ніяк не пов’язано з окупацією.
У референдумі в Криму Кукштель каже, що участі не брав, взагалі «голосувати ніколи не ходив» і востаннє був на виборах ще при Януковичі.
Шукали потенційного держзрадника
Як зʼясувалося, вперше Кукштель спілкувався із СБУ ще в 2022 році, коли їздив на Вінниччину допомогти родині. На вулиці його зупинили і відвезли до відділку поліції. Там були два есбівця, які ставили запитання, чи співпрацює він із РФ, брали телефон на перевірку. Зрештою, змусили його написати пояснення, кажучи, що інакше застрелять у посадці ніби за спробу втечі. Перевірили ще на поліграфі і потім відпустили.
Ці обставини підтвердив у суді колишній працівник УБСУ в Вінницькій області. З його слів, Кукштель ще в 2022-му потрапив у поле зору поліції. На підставі чого і як опинився у відділі поліції свідку невідомо. За його словами, поліція шукала потенційного держзрадника. Тоді Костянтина допитали про відзнаку за визволення Криму і наявність ознак держзради. Він, начебто, сам сам зізнався, що в Криму патрулював вулиці в газовим балончиком та гумовим кийком і на 9 травня брав участь у параді перемоги. Свідок як працівник СБУ за вказівками керівництва провів із Кукштелем профілактичну бесіду, оформив офіційне застереження і далі чоловіка відпустили. Інформації щодо можливих незаконних дій Кукштеля на той час, як пояснив свідок, не було.
Але вже в серпні 2022-го слідчий Служби безпеки України переглянув на Yutube відеоролик «Присяга. Кубанское казачье войско. Крым, 2014».

Кримський блогер, який знімав це відео пояснював, що 25 листопада 2014-го в Бахчисарайському районі на подвірʼї православної церкви чоловіки в камуфляжній формі присягнули Кубанському козачому війську. Церемонія включала в себе благословення священика Московського патріархату і три удари нагайкою по спині. Після церемонії всі ставали до спільної фотографії, на якій слідчий СБУ і впізнав Кукштеля.

Щоправда, експерт, який потім досліджував це відео і скриншоти, так і не зміг підтвердити, що на них присутній Кукштеля. Зображення виявились непридатні для ідентифікаційного портретного дослідження. Але ці зображення і висновки експерта все одно залишилися у кримінальній справі як докази.
Свідки через 8 років
У судовому засіданні допитали двох свідків, які стверджували, що навесні 2014-го Кукштель зупиняв їх на вулиці в Судаку для перевірки документів. Жінці-свідку, посилаючись на заходи безпеки, змінили анкетні дані і допитували її з іншого приміщення по відеозвʼязку, не показуючи обличчя.
Залегендована як Юлія Попова, свідок розповіла, що в 2014 році сама ще проживала в Сімферополі. І в кінці березня — на початку квітня 2014-го гостювала у знайомих у Судаку. Під час прогулянки центром міста її, начебто, зупинили четверо озброєних незнайомців у військовій формі з георгіївськими стрічками і сказали предʼявити документи. Розуміючи, що нічого не порушувала, Попова запитала, чому мусить це зробити. А чоловіки відповіли, що займаються громадським порядком, є представниками самооборони. Потім один із них, який ніби був за головного, почав підвищувати голос. Попова вже чула, що “самооборона” без причин затримувала цивільних на вулиці, тому не стала сперечатися. “Самооборонівець” записав номер телефону дівчини і сказав іти додому, бо незабаром розпочнеться комендантська година і якщо її ще раз зустрінуть, то затримають.
Представники “самооборони”, нібито, також показали Поповій якісь свої документи, але в руки не давали, тому вона їх не роздивилася. Проте жінка впевнена, що одного з “самооборонівців” звали Костянтином. Це був чоловік 30-50 років, з блакитними очима, з сивиною в волоссі і без особливих прикмет.
Вперше показання по цьому кримінальному провадженню Попова дала слідчому тільки в грудні 2022-го. Тобто через 8,5 років після події.
— На мене вийшли оперативні співробітники. Розповіли фабулу, уточнили, чи бачила я… Вони загальну ситуацію пояснили… Запитували, чи відомо мені про кримських зрадників щось. Я розповіла про тих людей, яких я бачила. Мені показали фотографії і вже за фотографіями я впізнала.
Чому саме до неї прийшли працівники СБУ Попова не знає. Каже, що в 2014-му виїжджаючи з Криму вона правоохоронцям про самооборону Криму нічого не повідомляла і в наступні рокимовчала, тому що боялася. Ніяких доказів свого перебування у Судаку, наприклад фотографій, Попова не має.
В іншому приміщенні суду поряд із Поповою сидів оперативний співробітник СБУ. Час від часу показання переривалися підозрілими паузами, коли жінка ніби зникала зі звʼязку. Що в цей час відбувалося в тій кімнаті невідомо, адже зображення бул відключено. І сторона захисту звертала увагу суду, що працівник СБУ може підказувати свідку, що говорити.
Ще один свідок — Кирило Соловйов. Він проживав у Судаку. Навесні 2014-го його зупинили люди у військовій формі не українського зразка, взяли документи на перевірку, записали його номер телефону і вербували до Кримської самооборони, але свідок відмовився. Потім у травні його знову зупинили троє, серед яких був Кукштель і, як вважає Соловйов, також співробітник ФСБ. Йому погрожували фізичною розправою, якщо не вступить до лав самооборони. Потім феесбешник дістав чистий аркуш і Соловйов розписався. Йому дали завдання фіксувати обʼєкти критичної інфраструктури, а саме Каховської ГЕС. Після цього свідок виїхав на материкову територію України, звернувся до СБУ і почав співпрацювати. У 2022 році йому зателефонували з СБУ і сказали, що він буле свідком по Кукштелю.
Соловйова допитували в суді декілька разів і він змінював показання. Спершу говорив, що не знав, хто із “самооборони” його зупиняв. На запитання адвоката повідомив, що прізвища Кукштеля не знав, але обличчя його запамʼятав. Але при повторному допиті Соловйов одразу назвав три прізвища “самооборонівців”, які зупинили його на вулиці — Куштель, Старіков і Шувалов. На запитання захисника, чи могла тоді на вулиці з ним спілкуватися інша особа, схожа на Куштеля, свідок відповів, що так. Розбіжності у своїх показаннях Соловйов пояснити не зміг.
Попова, і Соловйов повідомили, що Кукштель у 2014 році був із сивиною. Але адвокати надали суду фото 2017 року, на яких в обвинуваченого немає сивини. Водночас у Кукштеля є досить помітний шрам на правій щоці. Обвинуваченого ще в дитинстві вкусила собака. Цей шрам є і на першій фотографії в паспорті. Але ні Попова, ні Соловйов про шрам нічого не сказали.
Шувалов і Старіков, про яких говорив свідок Соловйов, — це керівник і заступник керівника «Судацької роти «Народного ополчення Криму». На YouTube можна знайти відео, в якому Старіков як замкерівника “самооборони” міста Судак показує місцевому блогеру указ про їх із Шуваловим призначення і пояснює, чим вони займаються.
Медаль від окупантів
Речовим доказом у справі є медаль «За защиту Крыма», нібито видана у 2014 році.
За версією обвинувачення, цю медаль Кукштель возив із собою в машині. Сам він це заперечує і каже, що «медаль на рівному місці підкинули».
Адвокати звертали увагу, що відеозапис обшуку автомобіля не фіксує виявлення медалі. Видно тільки як щось падає і оперативний співробітник уже піднімає медаль, запитує Кукштеля, чи це його і пропонує взяти в руки й подивитися.

Двоє понятих, які були при обшуку, — матір і син — дали різні показання. Вони не бачили моменту вилучення медалі і плутаються у тому, де її знайшли. Жінка-понята повідомила, що ножем розрізали сидіння машини і витягли медаль. Чоловік натомість сказав, що медаль дістали з-під обшивки даху.
З відкритих джерел відомо, що медаль «За защиту Крыма» була заснована окупаційною владою в березні 2014-го. Але офіційно введена указом глави «Республіки Крим» тільки в березні 2015-го.
Окупаційна влада Криму затвердила зовнішній вигляд медалі «За защиту Крыма». Зокрема, що стрічка медалі має бути червоно-біло-синього кольору.
Захист звертав увагу, що до медалі має бути посвідчення, що ідентифікує особу, якій вручається медаль. Але такого посвідчення у Кукштеля не знайшли.
На сайті окупаційного уряду Криму можна знайти список нагороджених цією медаллю у 2015-2025 роках. Куштеля там немає. Зате власником медалі є, наприклад, вже згаданий замкерівника «Судацької роти «Народного ополчення Криму» Владімір Старіков.
Прокурор посилався на інше джерело інформації – скриншот публікації з сайту газети «Крымская пятница», де перелічено близько десятка осіб, які нагороджувалися медаллю «За защиту Крыма» у 2014 році, — серед них є обвинувачений.

Адвокати Олександр Сідашов і Едіта Опришко просили обвинуваченого виправдати. У справі йдеться про блокування органів влади, патрулювання міста Судак в лютому 2014-го і охорону референдуму в березні 2014 року. Але ніяких доказів на підтвердження цього, на думку захисників, прокурор не надав.
Допитані судом свідки говорили тільки про те, що бачили Кукштеля із “самообороною” на вулиці в Судаку в квітні-травні 2014-го. Адвокат Сідашов сказав, що обвинувальний акт — це не опис дій Кукштеля, а думка прокурора про те, чим взагалі займалася «Судацька рота».
Цивільна дружина обвинуваченого і її батько дали показання у судовому засіданні як свідки захисту. Вони характеризували Костянтина як хорошого сімʼянина і патріота, який «терпіти не міг кацапів».
Жінка розповіла, що вона родом із Вінниччини. З Костянтином познайомилась влітку 2016-го в Судаку, коли відпочивала у знайомих. Вони почали проживати разом. У жовтні 2017-го народилася донька. Мати вивезла дитину з Криму для реєстрації на материковій території України, щоб вона мала українське громадянство. У реєстрі судових рішень є дані, що факт народження дитини в анексованому Криму встановлювали через суд.
Через кілька місяців слідом за жінкою і дитиною з Криму виїхав і сам Кукштель. Обвинувачений пояснював, що затримався, щоб «підтягнути» свої справи по роботі — техніку людям пороздавати, тощо. Причинами виїзду називає те, що в Криму «тяжкувато стало з роботою».
На запитання суду Куштель відповів, що до окупації півострова ставиться негативно і вважає, що Крим це Україна. Мовляв, якби не окупація він би з сімʼєю і зараз жив у Криму.
На сайті окупаційного Верховного суду Криму є інформація, що восени 2017-го, тобто саме перед виїздом із півострова, Кукштель утримувався під вартою за підозрою в крадіжці.

У засіданні в Подільському райсуді Києва це не обговорювалося.
У перерві на запитання журналіста про тримання під вартою в Криму Кукштель не одразу пригадав про що йдеться.
Він пояснив, що коли розлучався із першою дружиною, то вона подавала на нього в суди.
— Я там пару місяців сидів під вартою. Ми з нею (з ексдружиною — ред.) розійшлися нехорошо.
Кукштель сказав, що не знає, чи закрили ту кримінальну справу. На запитання, як йому вдалося виїхати, попри кримінальну справу, відповів: «Адвокат хороший був».
Він вкотре повторив, що якби не труднощі з роботою, то не виїздив би. Запевнив, що проблем із законом не мав і ця кримінальна справа не була причиною його виїзду.
. . .
Прокурор у судових дебатах просив для Кукштеля за держзраду 15 років вʼязниці Адвокати наполягали на виправданні.
Суд «за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ» визнав Кукштеля винним.
«Що стосується доводів захисника Сідашова про недоведеність вини Кукштеля у вчиненні злочинів, то вони не заслуговують на увагу, оскільки встановлені судом обставини, наведені докази, спростовують версію сторони захисту», — написано в вироку суду від 26 березня.
Суддя Подільського райсуду Києва Наталія Ларіонова визнала провину доведеною за всіма статтями обвинувачення: в участі у незаконному збройному формуванні (ч. 2 ст. 260 КК), умисних діях, що мали на меті зміну меж території або державного кордону України (ч.2 ст.110 КК) і державній зраді (ч.1 ст.111 КК).
У звʼязку із закінченням строків давності Кукштеля звільнили від відбуття покарання за перші два злочини. За державну зраду Кукштелю призначили 12 років увʼязнення (в редакції статті Кримінального кодексу станом на 2014 рік).
Ірина Салій, «Судовий репортер»



