Деснянський районний суд Києва почав розглядати справу за обвинуваченням чотирьох посадовців у службовій недбалості, що призвела до смерті і травмування людей внаслідок повітряної ракетної атаки з боку РФ.
На лаві підсудних — директор Департаменту муніципальної безпеки Київської міськдержадміністрації Андрій Ткачук, перша заступниця голови Деснянської райдержадміністрації у місті Києві Ірина Алєксєєнко, директор КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Деснянського району Києва Олег Шугалевич і його заступник Василь Десик. Провину вони не визнають.
30 травня прокурор зачитав обвинувальний акт. Потерпілі заявили цивільні позови від кількасот тисяч до кількох мільйонів гривень.
Один із потерпілих, який тої ночі травмувався, бо не зміг зайти в укриття, повідомив, що проходить військову службу і не може бути присутній на судових засіданнях. Суддя зачитала його цивільний позов на 300 тисяч гривень матеріальної і моральної шкоди.
Потерпіла, яка втратила дочку й 10-річну онуку, заявила позов на 4,5 млн грн. Після загибелі рідних у жінки виявили онкозахворювання і вона щодня витрачається на лікування.
Учасники визначилися з порядком дослідження доказів. Спочатку будуть документи (попередньо це 35 томів), потім допитають потерпілих і кількадесят свідків. Обвинувачені хочуть давати показання у кінці.
1 червня 2023 року близько 3 години ночі в Деснянському районі Києва між будинками пролунав вибух. На порозі поліклінки загинули мати з малолітньою донькою та ще одна молода жінка, ще четверо людей отримали травми різного ступеня тяжкості. За сигналом повітряної тривоги вони прийшли в укриття, що в підвалі поліклініки. Але їх не впустив сторож, який потім буде пояснювати, що не встиг.
Розслідування показало, що місцевих жителів в укриття часто не впускали. Та й сам підвал не був обладнаний під найпростіше укриття.
Сторожу Вадиму Мошкіну оголосили підозру за те, що залишив людей у небезпеці і це призвело до тяжких наслідків у вигляді загибелі і травмування кількох осіб.
Мошкіна почали судити на кілька місяців раніше. Зараз у його справі закінчується допит свідків.
Інші четверо обвинувачених — посадовці, які, за версією слідства, не проконтролювали стан укриттів і їх доступність.
Директор Департаменту муніципальної безпеки Київської КМДА Андрій Ткачук відповідає за стан укриттів у столиці і загалом політику в цій сфері. Він обіймає керівну посаду з грудня 2018-го — спочатку був начальником Управління з питань цивільного захисту виконавчого органу КМДА, а з 24.09.2020 очолив Департамент муніципальної безпеки КМДА. Після оголошення підозри прокуратурі вдалося на місяць відсторонити його від посади, але пізніше суд відмовився це робити. Ткачук продовжує керувати Департаментом, де частина підлеглих є свідками у кримінальному провадженні і з якими йому заборонено спілкуватися. На додачу до цього у жовтні 2023-го директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Ткачук отримав ще одну підозру — в розтраті чверті мільйона гривень на придбанні системи оповіщення про повітряну тривогу.
Ткачука звинувачують, що він не визначив реальні потреби фонду захисних споруд цивільного захисту міста Києва. Як саме правильно було б визначати такі потреби, імовірно, говоритимуть у наступних судових засіданнях. Наразі ж відомо, що не враховувалися особливості окремих районів столиці і до уваги бралася лише кількість населення міста в 2,9 млн. осіб.
Як наслідок, на 463 день військової агресії фонд захисних споруд Києва налічував 4 655 обʼєктів.
Але із 4655 захисних споруд лише 3041 були придатні для використання і при тому велика їх кількість після оголошення повітряної тривоги однаково постійно були під замком.
За 2022-2023 роки на створення, реконструкцію і утримання захисних споруд у Києві витратили 473 тис. грн. Ткачука звинувачують, що він не подавав пропозицій до бюджету з цього приводу.
Натомість задля створення уявлення про ефективність своєї роботи Ткачук дав вказівку підлеглим створити в інтернеті мапу укриттів.
Слідство зʼясувало, що на карту вносилася інформація про укриття, які фактично були відсутні або непристосовані для використання. Така мапа лише вводила в оману і наражала громадян на небезпеку. Після оголошення повітряної тривоги люди приходили за адресами, де укриттів не існувало або вони були зачинені. На адресу департаменту надійшло понад 400 звернень щодо невідповідності інформації на мапі укриттів. А будь-які вказівки працівникам Департаменту щодо корегування відомостей мапи укриттів міста Києва Ткачук не надав.
На карті позначено багато укриттів у школах і дитсадках. Але директор Департаменту освіти і науки КМДА наказом від 31.08.2022 передбачив, що особи, які не є здобувачами освіти та працівниками закладу, не допускаються в укриття навчальних закладів, а під час комендантської години, тобто в нічний час, коли ракетні обстріли відбуваються найчастіше, укриття просто тримаються зачиненими.
Директор Департаменту муніципальної безпеки Ткачук мусив знати про цей наказ і що він не відповідає вимогам законодавства у сфері цивільного захисту, ставить під загрозу життя та здоровʼя людей та ін. Але, як кажуть у прокуратурі, не вжив ніяких заходів реагування в межах своєї компетенції.
Укриття у приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Деснянського району на вулиці Ореста Левицького (Курчатова), 18-а фактично було єдиною захисною спорудою цивільного захисту поруч із будинками, в яких мешкали загиблі і травмовані та до якого їх під час тривоги їм час від часу щастило потрапити.
Решта найпростіших укриттів на мапі укриттів міста Києва поруч із будинками постраждалих станом на 01.06.2023 були фактично відсутні або зачинені.
У матеріалах справи є посилання на лист першого заступника голови Деснянської РДА від 23.05.2023 про те, що укриття і сховища перевірені. В тому числі нібито перевірялося укриття на вулиці Ореста Левицького (Курчатова), 18-а і за результатами перевірки його включено до оновленого переліку інтерактивної карти укриття населення міста Києва.
Цікаво, що сам керівник поліклініки Шугалевич, даючи показання у справі щодо колишнього сторожа Мошкіна, заявив, що до трагедії підвал-укриття взагалі не перевірявся. І він сам писав у КМДА, ДСНС і поліцію, що підвал не відповідає вимогам до укриття, бо під стелею проходять електрокабелі і труби з гарячою водою.
Які-небудь доручення від місцевої влади облаштувати підвал під укриття Шугалевич, за його словами, не памʼятає.
У матеріалах справи йдеться про лист Деснянської райдержадміністрації від 06.02.2023, яким директора КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» Деснянського району Києва інформують, що на виконання протоколу доручень напрацювань під час апаратної наради у голови Деснянської РДА, під час повітряної тривоги забезпечується доступ населення до найпростішого укриття.
Шугалевич посилається на власний наказ від 30.12.2022, що відповідальність за своєчасне відкриття підвалу під час повітряної тривоги покладено на сторожа будівлі.
21
0
20
20
