Малиновський районний суд міста Одеси визнав громадянку винною у колабораціонізмі і пособництві державі-агресору.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 21 лютого.

У червні 2022 року глава окупаційної адміністрації Херсонської області публічно заявив, що освітні заклади мають продовижити роботу і керівники, які погоджуються із новою владою, збережуть посади, а незгідних замінять на інших.

Директор Херсонського професійного суднобудівного ліцею відмовився співпрацювати з окупантами. Натомість заклад погодилась очолити жінка, яка до цього завідувала гуртожитком ліцею. 

18 серпня 2022-го колаборантка провела збори зі співробітниками ліцею, представившись новим директором, і повідомила, що підтримує нову владу. Вона запропонувала іншим послідувати її прикладу і пригрозила виселенням із гуртожитку тих, хто проти.

Під керівництвом обвинуваченої заклад оголосив прийом учнів на новий навчальний рік, впроваджувалася російська мова викладанн і зарплати виплачувалися у російських рублях.

11 листопада 2022-го Херсон звільнили Збройні сили України. У кабінеті директора ліцею знайшли службові документи окупаційної влади, а також газети «Комсомольская правда» і «Точка отсчета», що було виданням окупаційної адміністрації міста, а також російські підручники, блокнот «В будущее — вместе с Россией» та ін. 

У судовому засіданні жінка вину не визнала та пояснила, що вона була матеріально-відповідальною особою за гуртожиток, а не за весь ліцей. Представники окупаційної адміністрації запропонували їй стати директором ліцею, вона не відмовилась, оскільки переживала за долю ліцею та матеріальну базу. Обвинувачена сказала, що погодилась, тому що неї нібито тиснули представники окупаційної влади.

Захисник у судових дебатах просила обвинувачену виправдати.

Законний дирктор ліцею розповів, що в період окупації заклад працював дистанційно.  Але на початку серпня 2022 року його та інших директорів запросили на зустріч до управління освіти і науки окупаційної влади. Він не пішов і подальшому головний бухгалтер ліцею повідомила йому, що на зборах представник управління освіти від окупаційної влади представила нового директора ліцею — жінку, яка працювала завідуючою гуртожитком у цьому ж ліцеї.

Через кілька днів обвинувачена зателефонувала і запросила  директора на особисту зустріч і запропонувала працювати у ліцеї старшим майстром, але він відмовився. Після цього почалась словесна перепалка, один із колаборантів назвав його націонілістом і погрожував виселити з гуртожитку його доньку — соціального педагога ліцею, що в подальшому і було зроблено.

Інші співробітники ліцею підтвердили ці обставини. Головний бухгалтер розповіла, що обвинувачена пояснювала колективу, що погодилась на цю посаду щоб врятувати ліцей і продовжувати навчання дітей, говорила, що в Москві пообіцяли виділити кошти на ліцей, закликала працівників залишитись. При цьому була спокійна і задоволена призначенням на нову посаду. Пізніше при особистій зустрічі обвинувачена сказала, що була в управлінні освіти окупаційної влади та, дізнавшись що заклад планують закрити через відмову директора співпрацювати, запропонувала свою кандидатуру, щоб врятувати ліцей, щоб діти могли вчитися. Чоловік, який став заступником нового «директора» ліцею погрожував працівникам , що приїдуть люди з автоматами, погрожував «підвалами», якщо вони не віддадуть заховані документи і техніку.

Суд вирішив, що факти фізичного чи психічного примусу на обвинувачену не підтвердилися і спростовуються показаннми свідків та іншими доказами. Водночас позиція обвинуваченої сприймається як спроба уникнути покарання. На думку суду, жінка не висловила жалю з приводу вчиненого та бажання хоча б якимось чином виправити ситуацію.

За сукупністю злочинів обвинувачену засудили до 10 років позбавлення волі із забороною обіймати посади, повʼязані з освітнім процесом, на строк 15 років та з конфіскацією всього майна.

19

0

20

20