Апеляційного суду Луганської області засудив уродженця міста Луганська до 4 років позбавлення волі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок суду від 5 вересня.
Чоловіка звинуватили у передачі 10 тис. грн хабара начальнику відділу прикордонної служби «Лозно-Олександрівка» Луганського прикордонного загону.
Гроші він начебто заплатив за інформацію щодо розташування прикордонних нарядів на державному кордоні України та їх час переміщення з метою перегону великої рогатої худоби через державний кордон поза пунктами пропуску.
Вироком суду першої інстанції дії обвинуваченого були кваліфіковані за ч.1 ст. 369 КК України з посиланням на те, що начальник відділу прикордонної служби «Лозно-Олександрівка» не є службовою особою, яка займає відповідальне становище. Суд засудив до його до 4 років позбавлення волі, але звільнив від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки.
Прокурор подав апеляцію. На його думку, суд першої інстанції неправильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч.1 ст. 369 КК України. Прокурор зазначав, що суд дійшов неправильного висновку про те, що згідно з декларацією начальник відділу прикордонної служби є державним службовцем категорії «В» та не належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, судом не враховано, що декларація не є джерелом права або будь-яким законодавчим актом, а лише є офіційним документом, відомості до якого вносяться особою на власний розсуд, а тому неможливо стверджувати про його достовірність.
Як вважає прокурор, дії обвинуваченого треба кваліфікувати за ч. 3 ст. 369 КК України, як одержання неправомірної вигоди особою, яка займає відповідальне становище. Це корупційний злочин і суд не мав підстав застосовувати ст.75 КК та звільняти обвинуваченого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що за такий злочин передбачено покарання від 4 до 8 років позбавлення волі, обвиунвачений розлучений, не працює, щиро не покаявся у скоєному, та не сприяв розкриттю злочину.
Апеляційий суд звернув увагу, що категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, різняться у примітках до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» і ст. 368 КК України.
Так, в примітці до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» вказано, що перелічені в ній посади службових осіб з віднесенням їх до тих, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, розуміються виключно до щодо декларування та перевірки декларацій. В цьому сенсі, начальник відділу прикордонної служби дійсно не є службовою особою, яка займає відповідальне становище. Водночас приміткою 2 до статті 368 КК визначено коло службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, з метою правильного визначення спеціального суб’єкту злочинів, передбачених статтями 368, 368-2, 369 та 382 КК України. Зокрема, до осіб, які займають відповідальне становище, відносяться керівники органів державної влади, їх структурних підрозділів і одиниць.
Вищезгаданий прикордонник обіймає посаду керівника структурного підрозділу органу державної влади і відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України є особою, яка займає відповідальне становище.
Відтак апеляційний суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч.3 ст.369 КК.
Суд врахував, що чоловік раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. При цьому колегія суддів не погодилась з висновком суду першої інстанції про врахування у якості обставини, яка пом’якшує покарання, визнання вини, оскільки вину чоловік визнав частково.
Суд застосував у якості покарання позбавлення волі, але без конфіскації майна, враховуючи, що тяжких наслідків від злочину не настало, а обвинувачений має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
22
0
20
20
