Бобринецький районний суд Кіровоградської області визнав громадянку винною у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 2 червня.
Влітку минулого року обвинувачена погодилась на роботу в окупаційному органі «керівником апарату голови військово-цивільної адміністрації Снігурівського району».
Її злочинну діяльність припинено 11 листопада 2022 року, коли цю частину Миколаївської області звільнили Збройні Сили України.
У судовому засіданні жінка вину не заперечувала. Вона пояснила, що в окупації залишилась без засобів до існування. Після 10 травня минулого року в Снігурівку не доставляли гуманітарну допомогу з України. Знайома запропонувала їй посаду керівника апарату в Снігурівській військовій цивільній адміністрації, а по суті приймати людей на роботу. Обвинувачена нібито двічі відмовлялась, але через страх, відсутність іншого виходу та бажання вижити пізніше погодилась. З серпня 2022 року була прийнята на роботу і працювала до 20.10.2022 року. Раніше обвинувачена більше 10 років працювала в Снігурівській районній раді на посаді керуючої справами. Від окупантів вона щомісяця отримувала 116 тис. російських рублів без податків. Зарплату отримала в повному обсязі лише за серпень і вересень. А ще їй давали гуманітарну допомогу в вигляді продуків харчування.
У штаті Снігурівської ВЦА було 50 осіб, більше 20 з яких сторожі, які оформлялись як охорона в дитячі садки і школи. Обвинувачена розповіла, що виконувала роботу кадрової служби. Як керівник апарату приймала заяви про прийняття на роботу, оформляла людей, але кого брати на роботу не вирішувала. Місцеві жителі самі приходили працевлаштовуватись через відсутність грошей, але найняти усіх не було змоги. 20 жовтня року їй повідомили про припинення роботи і запропонували евакуюватися на лівий берег Херсона, але вона начебто відмовилась. Після деокупації Снігурівки обвинувачена запевняє, що не переховувалась, розповіла все правдиво нічого не приховуючи, добровільно видала свій телефон. Перепусткою на виїзд до Херсона не скористалась, тому що її чоловік лежачий та не бажала його залишати. Погодилась на цю роботу через страх і бажання вижити, про що вона дуже шкодує і розкаюється. Їй чоловік переніс інсульт, тому обвинувачена призначити їй умовне покарання.
Окупаційна адміністрація розміщувалась у будівлі Снігурівської районної гімназії імені Т.Г. Шевченка. Після звільнення міста у школі знайшли документи щодо діяльності окупаційної влади, в тому числі, щодо зарплат і виплат соціальної допомоги працівникам окупаційної адміністрації, а ще 40 прапорів Російської федерації і прапор із символікою СРСР, 60 екземплярів газети «Рідне Прибужжя», кількасот агітаційних листівок РФ, афіша з тестом «Достойная жизнь вместе з Россией» та ін.
У матеріалах справи є копія протоколу допиту свідка, якого охоронцем у ВЦА Снігурівки оформляла обвинувачена.
Жінка скоїла тяжкий злочин, раніше несудима, за місцем проживання характеризується посередньо, її чоловік має третю групу інвалідності безстроково. Також враховується щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.
Водночас орган пробації відмовився рекомендувати для обвинуваченої покарання не повʼязане з позбавленням волі.
У підсумку суд призначив покарання, яке запропонував прокурор, – 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Також жінці забороняється на 10 років посади в органах державної влади, державного управління, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги.
22
0
20
20
