Васильківський районний суд Дніпропетровської області визнав громадянина винним у колабораційній діяльності.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 17 листопада.
За матеріалами справи, 15 квітня 2022 року чоловік зайняв посаду завідувача сектором персоніфікованого обліку, взаємодії з застрахованими особами та обліку платежів страховиків управління пенсійного фонду «Луганської народної республіки» в Новопсковському районі.
На сайті окупаційної влади і в Telegram в серпні-жовтні минулого року виходили публікації про діяльність обвинуваченого на займаній посаді. Зокрема, що він брав участь у нарадах із трудовими колективами трудовими колективами «новопсковського районного союзу споживчих товариств», «центральної публічної бібліотеки новопсковського району», «старобільської міжрайонної санітарно-епідеміологічної станції ЛНР».
У судовому засіданні громадянин вину не визнав.
До вторгнення він працював заступником головного лікаря з економічних питань КЗ «Новопсковська КНП». У січні 2022-го звільнився з лікарні через незгоду при укладенні колективного договору, так як виникла потреба у скороченні штату через зменшення фінансування. Після окупації , приїхали представники «ЛНР» і сказали, що буде призначений новий головний лікар, який заступником його не призначить.
Обвинувачений пояснив, що на евакуаційний автобус не пішов, бо за станом здоровʼя не може їздити сидячи. Перевізники возили людей на неокуповану територію, але то було небезпечно. Вирішили з дружиною, що безпечно виїхати можна лише через РФ. Йому запропонували роботу у податковій інспекції, але у відділі кадрів сказали, що це державна служба і потрібно приймати присягу. Він знав про випадки, коли люди, які відмовлялися від роботи, попадали у поліцію, а потім або працювали, або виїжджали. Через деякий час зателефонувала начальник пенсійного фонду і запропонувала роботу, кажучи, що це недержавна служба. Він погодився і на посаді видавав довідки пенсіонерам про заробітну плату для отримання пенсій окупаційної влади. Знав про заборону співпраці з окупантами. Однак, погодився, бо не думав, що це якась злочинна посада. Окупанти викликали його до «поліції», бо вважали, що він служив у ЗСУ, а потім сказали, що коли співпрацюватиме з новою владою, то залишать у спокої. Окупаційна поліція фізичне насильство не застосовувала, але він боявся, що коли відмовиться від роботи, то іншої в селі не знайде. У Пенсійному фонді був начальник, два заступники, сім секторів, юрист і кадровик. У його підпорядкуванні було дві особи. Проведені начебто ним наради, то фейкові новини. Роботу підлеглих він не організовував, табелі робочого часу не складав. Заробітну плату в «ЛНР» отримував три місяці по 15 тисяч рублів, а наприкінці трохи менше 3-х тисяч рублів. Він хотів заробити грошей і виїхати через РФ до Європи. Але не міг виїхати, бо хворів і старший син отримував паспорт і вступав до ВУЗу, щоб отримати дозвіл на виїзд як студент.
З Пенсійного фонду він звільнився 15 листопада 2022 року. Написав заяву, поклав у стіл і виїхав. Зателефонував співробітниці і повідомив про заяву. На кордоні з РФ його випустили тільки завдяки публікаціям в інтернеті про співпрацю. Зараз він розуміє, що допомагав окупаційній владі, але тоді не вважав так, оскільки посада не була державною службою і він вважав, що допомагає людям.
Чоловік говорив, що ще в 2016 році їздив окупованого Луганська і до 2018-го півтора роки працював на посаді начальника проектно-кошторисного бюро на підприємстві невизнаної «ЛНР». Однак у суді цей епізод йому не вкримінували.
Восени обвинувачений виїхав до Росії, а потім до Литви і в листопаді був у Польщі. В Україну він заїхав на початку грудня минулого року і став на облік як внутрішньо переміщена особа. Затримали його в Києві.
Колишня дружина розповіла, що у Новопсковську чоловіка заарештували окупанти і близько тижня з ним не було звʼязку. Наскільки їй відомо посаду обіймав з примусу. Був вибір або йти служити у російську армію, або працювати у податковій службу, або у пенсійному фонді. Екс-дружина сказала, що вона сама змогла виїхати лише у листопаді, коли вирішили проблеми з документами сина. До окупантів її колишній чоловік начебто ставиться негативно і вони сподівалися на деокупацію. Виїхати можна було на початку війни, а пізніше така можливість зʼявилася у травні-червні 2022 року, але у 20-х числах травня у старшого сина закінчився строк дії паспорту і вони вимушені були зробити йому паспорт «ЛНР», щоб виїхати через Росію.
Однак суд показання колишньої дружини сприйняв критично, оскільки вважає, що між нею і обвинуваченим усе ще залишились близькі стосунки, а про примус їй відомо тільки зі слів обвинуваченого, який у своїх показаннях прямо заперечив будь-який фізичний тиск на нього та пояснив, що обійняв посаду бо боявся, що більше ніякої роботи не знайде.
Свідки з числа працівників Новопсковської селищної ради повідомили, що одразу після вторгнення російських військ була організована евакуація громадян. Самі вони виїхали в березні і на початку квітня. Біля кожної школи стояли автобуси, які підвозили людей до евакуаційного поїзда. До 8 березня в селищі був інтернет і звʼязок. На фейсбук-сторінці селищної ради є пости про організацію евакуації.
Суд вирішив, що провина цього чоловіка є доведена. Крім того, враховує, що той, маючи можливість залишитись за кордоном все ж таки самостійно повернувся в Україну. Однак при цьому обвинувачений не заявив про вчинення будь-яких злочинів окупаційними органами на окупованій території відносно нього чи інших осіб, на військовий облік не став. Після зайняття ним посади в окупаційних органах влади українськими силами звільнено північні регіони країни, у вересні-жовтні 2022 року звільнено Харківську область, з вересня по 11 листопада 2022 року звільнено правобережну частину Херсонської області. Тому суд вважає, що справжньою причиною припинення співпраці з окупантами стало те, що обвинувачений переконався у кінцевій перемозі України у цій війні. Початково ж причиною співпраці з окупантами була впевненість у неспроможності України ефективно протистояти збройній агресії РФ та намагання якомога ефективніше пристосуватись до нової влади.
Громадянина засудили до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна і з забороною обіймати деякі посади строком на 10 років.