63-річний Анатолій Когут, уродженець Донеччини. Із 2014 року він неодноразово їздив на окуповану територію. У Донецьку проживає його донька і онуки. Каже, що відвідував родину. 25 січня 2022-го, за місяць до повномасштабного вторгнення, Когута затримали в Києві у сквері біля кінотеатру «Жовтень». Його звинувачують у тероризмі.
Три роки чоловік перебуває в СІЗО. Справу слухає Подільський районний суд столиці. Обвинувачений видимо втомлений цим процесом постійно висловлює надію, що судді підуть йому на зустріч і звільнять з-під варти. Але поки що даремно.
Когут вважає свою справу сфабрикованою і цитує слідчого: «Посидиш пʼять років і підпишеш все, що я захочу». На це Когут відповідає, що просидить і 10-ть, але нічого не підпише. Йому не раз пропонували визнати вину і обмінятися у «ДНР», але він уперто не хоче, наполягає, що невинуватий: «Я не буду на себя брать тот грех, который следствие навязало».
Ключовий свідок у його справі — «Шевченко». Когут стверджує, що це не хто інший, як Дмитро Пономаренко, агент СБУ, відомий як «Дітріх», «Катренко» і «Борисфен», учасник багатьох спецоперацій.
Одна з найвідоміших — інсценування у 2018 році убивства в Україні російського журналіста Аркадія Бабченка з метою розкриття ворожої російської агентури.
За версією слідства, Когут причетний до злочинної діяльності мешканців окупованих територій Донбасу, представників криміналітету і вихідців із Північно-Кавказького регіону РФ.
«Виношують наміри щодо викрадення та вбивства діючих та колишніх співробітників СБУ, зокрема керівника 5-го управління ДКР СБУ, який бере участь у протидії російській агресії…», — йшлося у рапорті оперуповноваженого СБУ. Ймовірними обʼєктами посягань вважалися керівник Департаменту контррозвідки СБУ Олександр Поклад, замголови СБУ Анатолій Сандурський і начальник 5-го управління Департаменту контррозвідки СБУ Роман Червінський.
Когут нібито вербував громадян України в інтересах ДНР, а також збирав інформацію щодо колишніх і діючих працівників правоохоронних органів, у тому числі СБУ. У 2020 році, як написано в обвинуваченні, зустрічався із представниками організованих злочинних угруповань і обговорював із ними організаційні питання: способи виконання злочинів, суми винагороди, мотиви вчинення вбивств та ін.
За версією обвинувачення, Когут спілкувався із колишнім співробітником СБУ в Донецькій області Сергієм Чуковим (на фото вище — ред.), який обійняв одну з керівних посад у Центральному республіканському банку «ДНР», де відповідає за фінансування служби спеціальних операцій «МГБ ДНР».
Колишній начальник СБУ в Луганській області Олександр Третяк, нібито, організував Когуту зустріч із куратором «МГБ ДНР» Ставрасом, який давав уже конкретні завдання.
Так, у червні 2020-го Когут через представника криміналітету з Житомирської області Володимиром Г., познайомився із Пономаренком і запропонував йому працювати на «ДНР».
Під час чергової поїздки у Донецьк Когут доповів про Пономаренка і Ставрас висловив побажання, щоби новий агент зустрівся із представниками ФСБ на території РФ, а ще передав аркуш паперу із завданням. У цей же день Когут надіслав Пономаренку завдання наступного змісту: «1. Нужны данные советников США, их позывные, телефоны, наличие связей, места проживания и место дислокации, а также направление деятельности, которые они курируют. 2. Предоставление данных о готовящихся мероприятиях, которые планируются на территориях ЛНР и ДНР о терактах, убийствах и похищениях, кем и когда и где».
Із метою викриття Когута Пономаренко передав йому флешку з фейковою інформацією, яку підготувала Служба безпеки України. Йшлося про Сидоренка І.В., стосовно якого ГУР МОУ збирає інформацію з метою подальшого вивезення з непідконтрольної українській владі території Донецької області на підконтрольну територію.
— Здесь информация о готовящихся преступлениях в отношении «Республики». Есть у нас такой Сидоренко, значит. Это бывший эсбэушник. Его тут прихватили за террористический акт. Убежал туда, — пояснював Пономаренко.
7 травня 2021 року Пономаренко, перебуваючи за місцем свого проживання у Києві, передав Когуту наступну флешку з текстовим файлом: «С целью заброски на неподконтрольную территорию представителями «острова» готовятся группы из числа лиц, имеющих опыт участия в боевых действиях на Востоке. Подготовкой этих групп руководит бывший сотрудник МВД с позывным «Швед», который проходил спецподготовку по проведению диверсионной роботы и имеет значительный боевой опыт…». Через півтора тижні Когут поїхав у Донецьк і доставив флешку представникам терористичної організації.
Вернувшись до Києва, Когут повідомив Пономаренка про необхідність встановлення місць проживання, контактних номерів телефонів та ін. із метою подальшого викрадення, вивезення і передачі представникам «МГБ ДНР» одного із колишніх співробітників СБУ та ГУР МОУ, імʼя якого буде доведено додатково. За виконання завдання була погоджена грошова винагорода у розмірі 1 мільйон гривень.
«Ви маєте сказати, хто такий Ставрас»
Основні докази — це відео та аудіозаписи розмов Когута з Пономаренком і Чуковим. Більшість із них стосуються побутових тем і не містять нічого кримінального.
Когут не раз справедливо вимагав, щоб прокурор чітко вказав на фрагменти, в яких обговорюється скоєння злочину.
Серед масиву записів дійсно є розмова, в якій згадується Ставрас і передача йому інформації.
Пономаренко: У нас есть Ставрас, да? Смотри, больше всех рискую в этой схеме я. Первый раз проверочную информацию передал, да… Ты кто?! Ти у нас связной.
Когут: Конечно. Почтальон. (Сміється)… Сказали, ты не думай, что у Димы нету людей… Он сам это делать не будет (…) Но рискую и я, Дим. Не дай бог, с тебя хоть одна волосина упадет.
Пономаренко: Мое мнение, что сейчас нужно уже откровенно говорить и запускать механизм. На сегодняшний день даже ту информацию, которую я собрал по ихнему заданию… Если честно, это между нами, она больших денег стоит. Второе, я не понимаю, кому мы ее четко передаем. Ты мне это можешь объяснить?
Когут: Только лично ему.
Пономаренко: Я не понял, кто такой Ставрас? Фээсбешник или грушник?
Когут: Он, короче, надсмотрщик за всеми… Он все смотрит, это самое… Я бы не сказал, как тебе сказать…
Прямої відповіді запитання про приналежність Ставраса до спецслужб РФ Когут не дає. Захист звертає на це увагу.
— Это вы мне должны сказать, кто такой Ставрас. У меня у жены Ставрова фамилия. Проверьте это по документам. Это фамилия моей жены. Возле любого подъезда рассказывают бабки о чем угодно, — заперечує Когут.
Цікаво, що Ставрас так і залишився неідентифікований. У матеріалах справи зазначалося, що його ймовірне імʼя — Ігор Вікторович і він представляє ФСБ РФ на території «ДНР».
Із записів чутно, що Когут і Пономаренко часто обговорюють господарські відносини, продаж якогось обладнання. Але вихваляються і впливовими знайомствами, в тому числі з кримінальними авторитетами.
Пономаренко: У меня есть своя группа, с которой я работаю. Когда ты меня с Магой (ред: Мага – Равіль Галієв) познакомил, он говорит, что мы с Толиком братья. Говорит, мне нужна первая сотня Майдана — выкупить. Он купил «первую сотню Майдана» (ред: імовірно, тут мова про громадську організацію з такою назвою).
Когут: Нахуя?
Пономаренко: Как нахуя? Политическая структура здесь своя.
Когут: Шо она ему даст здесь, чечену?
Пономаренко: У него дядя замминистра обороны (нерозбірливо). И просто для давления, для качки.
Когут: И после всего ты в это веришь?!
На початку грудня 2020-го в Києві накрили групу транснаціональну організовану злочинну групу, включаючи чеченця «Магу», а під кінець місяця затримали і забудовника Максима Микитася, якого повʼязували з цим угрупованням по епізоду викрадення юриста. Разом із чеченцями арештували і Пономаренка. Суд відпустив його домашній арешт із електронним браслетом.
У матеріалах НСРД зафіксовано висловлювання Пономаренка про власну кримінальну справу. А саме, що він чекає, коли його з підозрюваного переведуть у статус свідка. Це справді сталося: підозру з Пономаренка зняли.
Когут тепер каже, що Пономаренко був залежний від СБУ, обмовив його, щоб самому уникнути відповідальності.
«Витягували в Москву для вербувальної бесіди»
Обвинувачений постійно вимагав, щоби так званий Шевченко (він же Пономаренко) прийшов до суду і дав показання.
Але з міркувань безпеки свідок перебував в іншому залі суду і долучився у засідання по відеозвʼязку. Його обличчя не показували, зображення на екрані був виключено. Але голос не змінювали і Когут його впізнає.
Пономаренко розповів, що у 2020 році на автозаправці біля міста Житомира його з Когутом познайомили батько і син Грибани. Спочатку чоловіки хотіли поговорити про бізнес. Однак Анатолій почав казати, що він із Донецька і має добрі звʼязки з урядом терористичної організації «ДНР». Розповів, що його друг колишній співробітник СБУ Чуков працює в нацбанку «ДНР» і фінансує спецоперації проти України і на цьому можна заробити грошей. Це диверсії, збір інформації, вербовка людей перед повномасштабним вторгненням в Україну.
— Был как агент-вербовщик со стороны «ДНР», его интересовали сотрудники СБУ, ГУР МО Украины, различных силовых структур. Собирал информацию с обмеженим доступом, вербовал людей. Уже после он пытался вывезти меня в Москву для дальнейшей вербовки. Все мои действия происходили под контролем СБУ, все записано на видео и аудио. Когда Когут уехал в Донецк, я разговаривал по видео с Чуковим, с его другом (…) Анатолий постоянно преследовал корыстные мотивы.
Свідок пояснив, що вирішив продовжити спілкування і викрити Когута. При цьому, як запевняє, керувався патріотичними мотивами. Тому що його друзі загинули за Україну, дім його тещі розбомбили, родичів убили.
Наступні два роки чоловіки зустрічалися, переписувалися та зідзвонювалися і Пономаренко діяв під контролем СБУ. Перебуваючи під домашнім арештом, Пономаренко приймав Когута в себе вдома. Зафіксували, як Пономаренко і Когут звʼязувалися із Чуковим по відеозвʼязку. Це було спеціальне завдання від СБУ, щоб встановити особу Чукова.
Пономаренко підтвердив, що ФСБ хотіло інформацію про діяльність американців в Україні цікавилося підрозділом ГУР МО, яке очолював «Швед». Він пояснив, що в той час працював у приватних охоронних структурах і мав широке коло знайомств. Начебто, саме через це Когут проявив до нього інтерес.
За роботу для «ДНР» обіцяли грошову винагороду в біткоінах чи іншій електронній валюті. Але у підсумку росіяни нічого не заплатили, тому що були незадоволені зібраними відомостями. СБУ готувала слизькі відповіді, вступивши в оперативну гру з «МГБ ДНР» і ці відповіді ворогів не влаштували, вони відповіли, що на флешках все взяте з інтернету.
Пономаренко каже, що саме Когут познайомив його з чеченцями.
— У Когута в Украине были люди. Это чеченцы, которых депортировали. Он меня знакомил с чеченцами. Это была организованная группа, которая недавно прибыла в Украину. Спортсмены, какая-то чеченская организация. Знакомил с перспективой, что эти люди будут входить перед вторжением России в подполье, чтобы подполье помогло россиянам. Это были заранее закинутые тоже специальные люди со стороны России, которые здесь дестабилизировали обстановку.
Як пригадує Пономаренко, його постійно намагалися витягти в Росію і для цього обіцяли “затерти” перетини кордону, через Китай вивезти — відправити за ним у Китай приватний літак.
— … Он настаивал, чтобы я ехал в Москву и скорее ехал, потому что намечается вторжение в Украину и им нужны здесь агенты (…) Чтобы меня подготовить в Москве, провести вербовочную беседу. Представить меня, он сказал, или первому, или минимум второму человеку, который планирует перед вторжением организацию подполья в Украине. Насколько я потом это понял, это мои доводы, что это Сивкович и генерал Беседа — это пятая служба ФСБ России. К Сивковичу я би точно попал, а к Беседе — под вопросом.
Он объяснял, что в Москве есть люди высокопоставленные, которые готовят специальную операцию против Украины и конкретные личности за этим закреплени. Он не раз говорил, что есть первое лицо и второе. И когда ты приедешь в Москву ты встречаешься минимум с вторым лицом, которое тебе даст деньги для диверсионной деятельности и подрывной работы в Украине и поставит еще больше заданий.
У судовому засіданні колишні приятелі не стримували негативних емоцій.
— Послушай, лучше признайся, честно. Всю правду расскажи, — говорив Пономаренко.
— Что это значит?! Ты уже выше себя ставишь чем суд! Сказал, что я террорист, что я что-то готовил. И знаешь же заблаговременно, что это не так. Ты говоришь неправду… — обурювався Когут.
— Ты и есть террорист, — наполягав Пономаренко. — Ти хуже чем террорист. Ты предатель, который готовил вторжение русских войск в Украину.
— Ты меня сюда не выманивал с Польши?
— Ты сам приехал.
— Дима, ты меня выманивал на должность в Вольнянске назначить и на встречу на какую-то?
— Ну это был план СБУ, чтобы тебя вытащить, — визнав Пономаренко.
— В записях есть, что я тебе говорил, что если ты предатель, то обмотайся украинским флагом и едь на Лубянку! Ты это помнишь? — допитувався Когут.
— Ты сейчас унижаешь украинский флаг, ты подонок, да?! Ты посмотри, что россияне [делают]!..
— Свідок, дотримуйтесь, будь ласка,порядку! — втрутилася суддя
— Ты предатель! — вигукував Пономаренко.
Когут каже, що на той час працював у Польщі і оформляв собі там постійне місце проживання. Але його сімʼя проживала в Україні. І в січні 2022-го він приїхав з Польщі, щоб побачитися з родиною, а не через Пономаренка. Останній, нібито, щоб побачитися, запропонував йому посаду директора заводу в Запорізькій області.
— Не ты ли сказал мне о таких как Червинский, Сандурский, Поклад? Кто первый начал этот разговор? — запитував Когут.
— Ты начал такой разговор, — відповідав Пономаренко.
— Я эти фамилии до твоих оглашений и не слышал никогда.
— Ну правильно. Ты получал инструкции с террористической организации ДНР.
— Откуда это известно, что я получал?
— С твоих слов.
— Можешь сказать, что я готовил? Или ты уже забыл, когда ты говорил, чтоб собрать Сандурского, Червинского и Поклада в беседку и взорвать. Это я предлагал или это ты говорил при первой встречи? Я про этих людей даже не слышал…
Пономаренко відмовився відповідати, кажучи, що Когут висловлює якісь власні твердження.
Наразі дослідження записів розмов не завершено. Не виключено, що в майбутньому Пономаренко буде допитаний повторно. Когут сказав, що хоче знову викликати його як свідка.
Адвокат Роман Брацило вважає, що Пономаренко міг провокувати його підзахисного.
— Ми досліджуємо тільки розмови, а не дії. Дій ще ніяких ми не побачили, ні речових доказів. Свідка допитали. Наприкінці допиту навіть я почав переживати за себе, оскільки така емоція негативна була проти Когута і проти мене. Як можна сказати, що він не є зацікавлена особа в цьому провадженні?! — каже Брацило.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
21
0
20
20
