Вища рада правосуддя підготувала подання про звільнення судді Сергія Должка з посади судді Зіньківського районного суду Полтавської області.
Дисциплінарну справу на Должка відкрили за одразу за декількома скаргами, включаючи скарги обласної прокуратури та власну ініціативу Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
У своїх рішеннях суддя Должко пише, що в Україні немає громадян, а є лише облікові записи – фізичні особи, що Україна після 24 серпня 1991 року стала компанією LTD Україна. Він стверджує, що досі існує УРСР і що Україна як незалежна держава, начебто не створювалася. Должко зазначає про відсутність акту прийому-передачі землі та всього рухомого та нерухомого майна від співвласників – громадян Союзу РСР до України та ін.
Замість законів суддя Должко посилався на «божественний нормативно-правовий акт», а саме «Біблію Книги Священного Писання Старого та Нового Заповіту… Першу книгу Мойсея», а також на «Житловий комунальний кодекс УРСР».
Під час пандемії COVID-19 суддя Должко зазначав, що карантин незаконний і що осіб, які «вимагають вдягнути захисну маску», треба кримінально переслідувати. А ще судові рішення Должко частково написані російською мовою.
23 серпня 2023 року цей суддя виправдав чоловіка від ухилення від призову. Через два місяці вирок скасували, але його зміст набув значного резонансу.
Должко аргументував своє рішення тим, що Закони України та укази Президента є лише авторськими творами, а не законодавчими актами.
Один із скаржників наголосив, що такі висновки виходять за межі здорового глузду, є грубим порушенням присяги судді, руйнують авторитет судової влади та загалом є несумісними із перебуванням Должка на посаді судді.
Твердження судді Должка про незаконність органів державної влади України, відсутність «Великої державної печатки із Великим державним Гербом», нелегітимність Збройних Сил України є елементом пропаганди однієї із сепаратистських організацій, керівник якої у грудні 2021 року був затриманий працівниками Служби безпеки України під час спроби проголосити себе «Президентом України».
Висновки судді Должка корелюються з ідеологіями маргінальних рухів, що існують на території України, зокрема, «Живі люди-суверени», «Громадяни СРСР».
Про причетність Должка до цих рухів зазначила суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник у своєму зверненні до Вищої ради правосуддя.
Судді Должку закидають і процесуальні порушення. Він дозволив собі розглянути справу про стягнення боргу зі своєї помічниці, не взявши самовідводу.
У поясненнях ВРП Должко наполягав на правильності своїх тверджень у судових рішеннях. Скарги він розцінює як тиск на себе, вважає їх замовними і нікчемними.
Должко заперечує претензії до свого авторського стилю судді. На його думку, такі дисциплінарні скарги це підступна, негідна і ница спроба підірвати його непорушний авторитет судді у складних для держави умовах війни.
5 березня 2025 року на адресу ВРП надійшла позитивна характеристика судді Должка, підписана в.о. голови Зіньківського районного суду Полтавської області Оксаною Ситник.
Але вже 14 березня в.о. голови суду інформувала ВРП, що позитивну характеристику на Должка не складала і не підписувала, і така була надіслана помилково з технічних причин, тому просила вважати її відкликаною.
Натомість Ситник повідомила, що суддя Должко постійно порушує процес у кримінальних справах, а саме, при заявленні відводу чи самовідводу задовольняє його сам собі.
На даний час у Зіньківському районному суді Полтавської області працює всього двоє суддів — Ситник і Должко.
Суддя Ситник повідомила, що правдивої характеристики стосовно голови суду Должка від керівника апарату суду чи будь-якого іншого працівника суду не може бути, оскільки Должко тримає колектив на особистому контролі та під своїм впливом, постійно збираючи збори колективу, на які її не запрошують.
Зрештою, на повторний запит ВРП характеристику Должку дав голова Полтавського апеляційного суду. Він охарактеризував колегу дуже стримано — перелічив акти, якими той призначався на посаду, повідомив, що Должко постійно проходить підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України і до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Третя дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що рішення судді Должка, не лише підривають авторитет правосуддя, а й свідчать про неповагу судді до конституційного ладу України та її законів. А в умовах повномасштабної війни міркування судді Должка ще й використовуються у пропаганді держави-агресора.