Печерський суд Києва відмовив у застосуванні запобіжного заходу до адвоката Олександра Руденка, якого підозрюють у незаконному перешкоджанні мирним зібранням за попередньою змовою групою осіб під час роботи в органах прокуратури.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на ухвалу від 16 червня.

Підозру Руденку повідомили 1 червня цього року. Після цього слідчий ДБР звернувся до суду про застосування запобіжного заходу – нічного домашнього арешту.

У рішенні щодо запобіжного заходу фабула справи не викладена. Тільки у частині щодо ризиків поведінки підозрюваного йдеться про загрозу знищення речей і документів щодо подання позову до Окружного адміністративного суду Києва 9.12.2013.

Про суть справи написала у своїй заяві до ВРП суддя Дарницького суду Києва Тетяна Щасна, яка є тещею Руденка.

«Нібито мій зять… 9.12.2013 відвіз позивача до суду, використовуючи своє службове становище та маючи знайомства у судовій владі, організував швидку та безперешкодну подачу позивачем позову до Окружного адмінсуду Києва, а також забезпечив швидке винесення судового рішення», – пояснила Щасна.

9 грудня 2013-го до Окружного адмінсуду Києва звернувся деякий Гриненко Євген Вікторович. Він подав позов до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві та Київської міської державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Гриненко вважав, що органи влади не вживають ніяких заходів по тих, хто проводить мітинги, збори, походи і демонстрації в центрі Києва, які раніше заборонено судом. У листопаді і на початку грудня 2013-го ОАСК вже виніс чотири постанови, якими обмежив право на мирні зібрання на деяких центральних вулицях столиці.

Однак мітинги все одно тривали, низку вулиць заблоковано шляхом розташування барикад. Як наслідок утруднено проїзд та рух по вулицям Києва і, як вважає позивач, цим порушено його конституційне  право на свободу пересування.

Зять судді Олександр Руденко в грудні 2013-го працював у прокуратурі Києва і, за даними слідства, начебто підвіз позивача Гриненка до суду.

Підозру Руденку слідчі обґрунтовували такими матеріалами: протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.08.2018; протоколом допиту свідка від 02.08.2018-03.08.2018; протоколом допиту свідка від 03.08.2018; протоколом проведення слідчого експерименту від 07.08.2018; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.10.2018; протоколом одночасного допиту осіб від 03.06.2019; протоколом допиту свідка від 12.10.2018-16.10.2018, висновком спеціаліста від 25.06.2019 та ін.

Запобіжний захід Руденку обирав суддя Печерського суду Писанець. Він погодився із доводами захисту. А саме, що в клопотанні містяться лише загальні формулювання без конкретизації обставин, що відносяться до Руденка. Клопотання сторони обвинувачення та додатки до нього не місять жодних належних та допустимих доказів існування ризиків, а є лише формальним застосуванням норми законодавства.

Суд врахував аргументи захисту, що повідомлення про підозру пов’язане зі здійсненням адвокатської діяльності Адвокатським об’єднанням «Могильницький та партнери», у складі якого перебуває Руденко, а ініціювання застосування запобіжного заходу є проявом тиску на нього та близьку йому особу, яка є суддею Дарницького районного суду Києва.

Руденко, працюючи в прокуратурі міста Києва, не брав участі в адміністративній справі, прокурори взагалі не були учасниками цієї справи. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 9.12.2013 у справі №826/19488/13-а, про яке йдеться в підозрі, не скасоване та чинне до цього часу. Крім того, на думку адвокатів, це судове рішення було спрямоване не на обмеження прав громадян на мирні зібрання, а стосувалось бездіяльності органів влади щодо виконання судових рішень.

Окрім того, кримінальне правопорушення, за яким адвокату повідомлено про підозру, є нетяжким, а тому строк давності закінчився 09.12.2018 (5 років), що, у розумінні ст. 2 КПК України, виключає можливість застосування запобіжного заходу.

Суддя Писанець, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що слідчим ДБР не наведено беззаперечних фактів, які б вказували, що саме ця особа і саме за цих обставин вчинила злочин. Тобто підозра є не обґрунтованою і саме з цієї причини суд відмовляє в обрані будь-якого запобіжного заходу.

У зв’язку з цією кримінальною справою суддя Щасна зробила заяву про самовідвід у справі Владислава Лукаша, колишнього командира батальйону ПМОП «Беркут» при ГУМВС України у Харківській області.

З’ясувалося, що у справі її зятя визначена повністю та сама група прокурорів, що й у справі Лукаша.

Суддя вела розгляд щодо Лукаша з 2017 року. У справі 170 потерпілих, з яких майже половина допитані і досліджені докази по їх епізодах. У випадку заміни судді Щасної розгляд би довелося почати спочатку.

Щасна розцінювала кримінальне переслідування її зятя як втручання в її роботу як судді. У 2013-2021 роках зять до правоохоронних органів з цього приводу ні разу не викликався. Лише через 7 років після можливого злочину йому повідомлено про підозру.

Прокурор у справі Лукаша заперечував щодо відводу Щасної і надав оновлену постанову заступника генпрокурора про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні. Із групи прокурорів у справі зятя судді було виключено прокурорів, які беруть участь у справі Лукаша. Крім того, прокурор вважає, що події, які інкриміновані зятю судді не є аналогічні тим, за які судять Лукаша.

Питання відводу Щесної розглядав інший суддя Дарницького суду – Олександр Домарєв. З огляду на зміну групи прокурорів і те, що підозра зятю Щасної стосується інших подій, то відвід Щасної не задовольнили.

Зять судді станом на грудень 2013-го працював у прокуратурі Києва, а з 2014-го в Генеральній прокуратурі. Він звільнився з посади прокурора у 2017 році. Згодом вступив в адвокатське об’єднання «Могильницький та партнери».

Окрім Руденка, у тому ж кримінальному провадженні підозрюється ще один колишній чиновник прокуратури. Мова про Сергія Тимченка, який у 2019 році звільнився з посади начальника департаменту ГПУ з підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави в судах.

Йому підозру повідомили ще 11 травня, але запобіжний обирали в один день із Руденком.

У 2019 році Тимченка допитували в якості свідка та провели одночасний допит між ним та ще одним свідком.

Слідчий посилався на ті самі протоколи допитів свідків та слідчого експерименту, що й у випадку з Руденком.

Суддя Писанець аналогічно не обрав Тимченку жодного запобіжного, підозра не обґрунтована.

У квітні цього року до Печерського суду Києва передано справу щодо того самого громадянина Гриненка, якому, за версією ДБР, прокурори допомагали подати позов. Йому інкримінують пособництво в незаконному перешкоджанні мирним зібрання за попередньою змовою групою осіб.

Експерти організації DEJURE раніше писали, що позов Гриненка мав ознаки штучності. Увагу привернуло те, як швидко суддя Аблов відкрив провадження, призначив засідання і прийняв рішення в день подачі позову, що суперечить звичній практиці цього суду

Аблов вже за півтора години після надходження справи задовольнив заяву про забезпечення позову

Цією ухвалою суд заборонив управлінням МВСУ та ДСНС в місті Києві сприяти блокуванню автомобільних доріг та вулиць міста Києва та будь-яким особам вчиняти дії щодо блокування будь-яким способом центральних вулиць м.Києва, у тому числі заборонив розміщувати будь-які предмети, що перешкоджають проїзду транспортних засобів.

На підставі цієї ухвали було відкрито виконавче провадження і це послужило однією з підстав для спроби розгону Майдану у ніч з 10 на 11 грудня 2013 року.

Після Революції Гідності Київська міська рада намагалась оскаржити рішення Аблова, але суддя Київського апеляційного адміністративного суду, яка зараз є членом ВРП, Світлана Шелест 20.08.2014 відмовила відмовила у поновлені строку для оскарження.

Згодом цей випадок став підставою для кримінального провадження, у рамках якого з’явилися «плівки Вовка».

Друга дисциплінарна палата ВРП розглядала скаргу на рішення Євгена Аблова, виявила порушення у його діях, однак закрила провадження у зв’язку із закінченням строку притягнення його до відповідальності. На «плівках Вовка» зафіксовано як Павло Вовк розповідає, що саме він долучився до того, щоб Аблов уник покарання за це рішення.

19

0

20

20