Апеляція вже двічі скасувала судові рішення першої інстанції, якими громадян штрафували на 17 тисяч гривень за появу у громадському місці без документа, що посвідчує особу.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на дані реєстру судових рішень.
Наразі вдалося знайти два таких рішення – у Дніпровському і Сумському апеляційному суді.
Житель Дніпра пояснив, що поліція затримала його 5 травня о 00 год. 10 хв. фактично на подвір’ї власного будинку, коли він вийшов подихати повітрям. Про відсутність маски у матеріалах суду не йдеться. Чоловік просив постанову скасувати, але у випадку, якщо суд все ж побачить в його діях порушення, то врахувати, що наряду з пандемією COVID-19 у країні складна економічна ситуація, раніше до адміністративної відповідальності він не притягувався, є зараз безробітнім, дуже шкодує, що взагалі сталась така неприємна ситуація із працівниками поліції.
Суд врахував, що громадянин раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, перебував без документів, що посвідчують особу, неподалік місця свого мешкання, негативних наслідків не виявлено, щиро жалкує, що так сталося із за його легковажності до епідеміологічної ситуації, тому, вирішив за можливе звільнити його від адміністративної відповідальності у зв’язку із малозначністю.
В Сумах чоловік розповів в апеляції, що документи, що посвідчують особу, були в його автомобілі, який стояв поруч, але поліцейський не дав принести ці документи з машини, як не взяв ці документи працівник поліції і від брата після затримання чоловіка через конфлікт, який стався між ним та співробітником поліції. Крім того, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що чоловік використовував маску, повідомив свої дані та визнав, що вів себе некоректно по відношенню до поліцейських. Тому захисник доводив, що 17 тисяч гривень штрафу є надмірним та не відповідає тяжкості правопорушення.
Із протоколу та відеозапису нагрудної камери поліцейського видно, що чоловік втручається у спілкування інспектора з водієм машини, яку зупинили за порушення правил дорожнього руху, починає чіплятися до працівників поліції, на їх зауваження не реагує, поводить себе зухвало, висловлюється брутальною лайкою. Далі інспектор звернувся до цього чоловіка і попросив надати документи, що посвідчують особу. . На такі вимоги інспектора чоловік реагував неадекватно, що стало підставою затримання із застосуванням фізичної сили та спецзасобів із доставкою до відділку поліції. При цьому, чоловік під час спілкування з поліцейським увесь час був у захисній масці, а наявність у нього документів, що посвідчують особу, не заперечував.
Ні інспектором поліції при складанні протоколу про порушення карантину, ні судом першої інстанції не були спростовані доводи чоловіка про наявність у нього документів, які посвідчують особу, які, за його словами, лежали в автомобілі, що був припаркований на місці події. Тому умисел на порушення правил карантину суд вважає недоведеним.
Скасовуючи постанову і штраф, суд водночас зазначив, що дії чоловіка, який нецензурно лаявся і образливо чіплявся до поліцейського, вчиняв злісну непокору законним вимогам працівників поліції, не реагував на їх зауваження, можуть підпадати під склад правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП «Дрібне хуліганство» та ст. 185 КУпАП «Злісна непокора законним вимогам працівників поліції». Але ані інспектор поліції, ані суд першої інстанції не звернули на це увагу.
Поліція складала на людей протоколи за порушення постанови уряду №211 від 11 березня 2020 року, що на період карантину заборонено перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус.
Згодом уряд роз’яснив, що наявність у людини документів дозволить перевірити, чи не мусить вона бути на самоізоляції або в обсервації. А також дасть можливість застосувати адміністративну відповідальність до порушників карантину.
На практиці це обернулося можливими адмінпротоколами і штрафами для всіх без винятку. По Україні є вже близько 30 таких рішень, коли штрафували на 17 тисяч гривень за появу на вулиці без паспорту.
Частіше судді не штрафували людей, а за малозначністю порушення обмежувались усним зауваженням. Ще деякі судді закривали справи за відсутністю складу адмінправопорушення. Наприклад, у Павлограді суддя зазначила, що за відсутності інших порушень правил карантину, наприклад, за наявності маски, перебування на вулиці без документів не є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Більше про це – Без паспорту за поріг – як судді штрафують українців
22
0
20
20
В Україні перестає бути недоторканим приватне житло.
ЗЕлені невігласи через свою холуйню за вигаданими причинами влаштовують напади та обшуки житла українців.
09.07.2020р. до моєї приватної квартири прибуло стадо дебілів від поліції та намагалася силою вломитися у квартиру, де перебували я, моя дружина і внучка 1 рік 4 місяці. Я не впустив влазити без запрошення.
Ці особи категорично відмовились, щоб я сфотографував їх посвідчення, ними махали перед очима, намагалися силою проникнути в моє житло, погрожували виламати двері та застосувати силу до мене та членів моєї сім’ї, перелякали малу дитину.
Нападники погрожували, що у випадку, якщо я їх сфотографую, в мене силою вилучать смартфон.
Я викликав наряд поліції за телефоном 102. Ці особи назвались Тищенко Олексій з Києва, Сиган Юрій – львівський поліцейський з відділу «стратегічних розслідувань», Стець Ярослав, кілька інших осіб та 2 особи штатних «понятих» кримінального вигляду, всього біля 10-ти осіб.
Після прибуття наряду поліції – Павшик Михайло, посвідчення №0002180 виявилось, що особи, які намагались проникнути в мою квартиру мали ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22.06.2020р.- справа № 757/25666/20-к, суддя Батрин О.В., де прокурору другого відділу Офісу Генерального прокурора Чорному Ігорю Олександровичу та зазначеній судді примарилось, що в моїй приватній квартирі знаходяться біля 50-ти підприємств та їх документи, про які я ніколи не чув, що моя квартира використовується для зберігання документів та електронних носіїв перерахованих в ухвалі підприємств і в цій квартирі займаються відмиванням коштів та знаходяться інші особи, причетні до кримінальних правопорушень, – про яких я ніколи не чув і їх не бачив.
Ця таємна судова ухвала не внесена Єдиний державний реєстр судових рішень.
Авякяновська гопота дуже хотіла проникнути в мою квартиру і їх не цікавили реєстраційні документи, що квартира належить мені, як приватна власність.
Тобто, вони прийшли шманати квартиру за вказаною в ухвалі адресою, а мене там нема. Прибувші поліцаї категорично відмовились скласти акт …
Як вбачається, прокурор Чорний І.О. на підставі власних вигадок (наколовся, чи накурився, чи почались галюцинації…) через ухвалу суду надіслав банду у Львів для проникнення у мою приватну квартиру.
Особи, які стадом увірвались без запрошення в нашу квартиру не дотримувались карантинних заходів щодо коронавірусу COVID-19, в квартиру влізли в брудному взутті, шастали по моїй квартирі у брудному взутті та немитими руками рились в речах нашої сім’ї.
На них не діяли наші заперечення, що в квартирі перебуває маленька дитина і потрібно дотримуватись карантинних заходів по коронавірусу.
Поняті нишпорили, де хотіли, заглядали де що лежить, лізли руками до наших речей, їх дуже цікавили особисті речі нашої сім’ї.
Бандити без мого дозволу влізли та рились в документах нашої профспілки, порушили ст. 12 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності де для них чітко написано:
Стаття 12. Незалежність профспілок: Професійні спілки … їм не підзвітні і не підконтрольні. Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об’єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об’єднань.
Вважаю, прокурор Чорний І.О. навмисно вигадав підстави для проникнення в моє житло, щоб увірватись в моє приватне житло з метою залякування, застосування сили та заразити нас COVID-19 та це є спланована акція банди «правоохоронців», як акт залякування мене та моєї родини, переслідування мене за громадську діяльність у Вільній професійній спілці ІТП ДАП «Львівські авіалінії», яка заважає продажним прокурорам та поліціям розкрадати літаки та майно ДАП «Львівські авіалінії», наживатись на розпродажу літаків за демпінговими цінами, не виконувати десятками років рішення судів про стягнення боргів з заробітної плати звільненим членам профспілки.
Суддя «пещерського суду» Батрин О.В. без перевірки, що за вказаною адресою проживають люди, а не розташовані 50 підприємств, – підмахнула ухвалу про обшук.
Дії прокурора Чорного Ігоря Олександровича за фактом фантазій про знаходження в моїй квартирі біля 50-ти підприємств та організації нападу на мою сім’ю і нашу приватну квартиру неадекватів, фальсифікації документів, підлягають кримінальної відповідальності за кваліфікацією п.2 ст. 162 (проникнення в приватне житло із застосуванням насильства та погроз), ст. 233, ст. 346 (погроза громадському діячу), 364, 365, 366 (службове підроблення).
Особи, які проникли в мою квартиру з порушенням карантинних заходів, бігали по моїй квартирі та рились в моїх речах, – демонстративно не дотримувались дистанції та порушували норми карантину по коронавірусу COVID-19. Акт проведення обшуку мені надати відмовились.
Перш, чим приймати незаконне рішення вриватись в мою приватну квартиру прокурор Чорний І.О. і суддя Батрин О.В. повинні були з’ясувати, в т.ч. в БТІ, кому належить вказана квартира, але вони цього не зробили, натомість організували банду для проникнення в моє приватне житло без будь яких законних підстав.