Шевченківський суд Києва 21 грудня не зміг розпочати дебати у справі про вбивство ексдепутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова.

Про це повідомляє «Судовий репортер».

Суд отримав інформацію про розірвання договорів між підсудним Олександром Тарасенком і двома його адвокатами – Владом Добошем і Діною Дрижаковою.

Добош захищав Тарасенка близько 3,5 років. Адвокат Дрижакова з’явилася у засіданні у вересні цього року.

Тарасенко пояснив, що не має коштів на оплату адвоката і заздалегідь попросив суд залучити йому захисника із центру безоплатної правової допомоги.

Адвокат Андрій Стужук, який прибув у засідання, повідомив, що його призначили дві години тому і він ще не мав конфіденційного побачення з Тарасенком і не читав матеріалів справи.

Суд погодився дати новому адвокату час на ознайомлення зі справою до наступного засідання – 14 січня.

У судовому засіданні також змінився прокурор — замість Власова прийшов Безсмертний. Новий прокурор запевнив, що справу вивчив і готовий до слухання.

Суд поставив на вирішення питання запобіжного заходу. Новий захисник Тарасенка сказав, що не бачив клопотання прокурора і тільки почув його зі слів у засіданні. Він зізнався, що не знає, скільки взагалі Тарасенко тримається під вартою.

Тарасенко сказав, що при появі нового адвоката його право на захист не реалізовано в принципі.

Після виходу з нарадчої суд оголосив, що залишає обвинувачених Тарасенка і Лося під вартою ще на два місяці.

Нагадаємо, що процес підходить до завершення і 21 грудня планувалося почати дебати. Однак через зміну захисника дебати відклали.

У минулих засіданнях закінчено допит обвинувачених.

У листопаді минулого року на полюванні випадково застрелили адвоката Святослава Пархоменка, який захищав другого обвинуваченого – Ярослав Лося. Замість Пархоменка у справу вступила захисник Емма Целовальник.

___

У справі про вбивство Вороненкова на лаві підсудних опинились Олександр Лось і Ярослав Тарасенко. Вони стверджують, що раніше взагалі не були знайомі між собою. За версією обвинувачення, Тарасенко був водієм покійного кілера, який застрелив Вороненкова, а Лось здійснював візуальне спостереження за політиком.

Ще один фігурант – Ярослав Левенець, з яким обвинувачений Тарасенко мав зустріч у день вбивства Вороненкова нібито з питань створення громадської організації, з вересня 2017 перебуває у національному розшуку. Василенко, якого вважали співучасником вбивства, виїхав до Росії і у 2019 році стало відомо, що його вбили.

Вороненкова застрелили з вогнепальної зброї 23 березня 2017 року в центрі Києві. Кілера й охоронця Вороненкова було поранено. Пізніше кілер, яким виявився громадянин України Павло Паршов, помер у лікарні.

Причиною вбивства Вороненкова прокуратура назвала політичні мотиви і незгоду політика з внутрішньою та зовнішньою політикою РФ. У жовтні 2016 він переїхав на постійне проживання в Україну і згодом отримав український паспорт. Також Вороненков був свідком у справі про держзраду екс-президента Віктора Януковича, на стадії досудового слідства дав показання про причетність керівництва Росії до збройної агресії проти територіальної цілісності та суверенітету України.

Обвинувачення офіційно заявило, що до організації вбивства Вороненкова спецслужбами РФ начебто був залучений Володимир Тюрін, колишній чоловік дружини депутата, який негативно ставився до її другого шлюбу.

У квітні 2019 вдова Вороненкова Марія Максакова дала показання в суді і заперечила причетність Тюріна. Жінка озвучила іншу версію, що за вбивством стоїть колишній співробітник Слідчого комітету РФ Денис Панаїтов. Сім’я Вороненкова жила в квартирі Панаїтова після переїзду до Києва і вони планували обміняти на неї своє московське житло, але Панаїтов начебто не захотів виконувати домовленості і присвоїв нерухомість Максакової. Обвинувачених потерпіла не впізнала.

Підозру так званому організатору Тюріну, колишньому чоловікові дружини Вороненкова, скасували ще у жовтні 2019. Тюрін, за версією слідства, доручив організацію вбивства деякому Юрію Василенку, громадянину України, який має зв’язки в кримінальному середовищі і зараз перебуває у розшуку. Далі виконавцями були начебто залучені особи з праворадикального націоналістичного середовища, учасники АТО, не поінформовані про дійсні мотиви замовників.

18

0

20

20