Два дні тому виповнився рівно рік, як прокуратура скерувала до Подільського районного суду Києва обвинувальний акт щодо Олександра Тупицького. На тоді це був голова і суддя Конституційного суду. Його звинувачували в злочинах проти правосуддя — лжесвідченнях і підкупі свідка в інтересах колишнього голови Вищого господарського суду України Юрія Татькова для дачі завідомо неправдивих показань у кримінальному провадженні.
Непересічна справа випала до розгляду звичайному районному суді столиці недавно призначеною суддею Людмилою Казмиренко.
Суд із труднощами зміг провести підготовче засідання і в березні прокурор мав зачитувати обвинувальний акт. Але почалася війна.
У квітні стало відомо, що Тупицький виїхав до Австрії, хоча мав обов’язок перед судом як обвинувачений не покидати без дозволу межі країни. Правоохоронці і журналісти поширили в мережі світлини Тупицького в центрі австрійської столиці — Відня.
Державне бюро розслідувань завело справу про незаконний перетин кордону.
У судових засіданнях адвокати підтвердили виїзд Тупицького. Причиною тому називалися як війна і загроза обстрілів в країні, так і сімейні обставини — дружина обвинуваченого поїхала народжувати в іноземну клініку. Тупицький попрямував під приводом піклування про родину, а саме двох малолітніх дітей. Хоча прокурор повідомив, що із дружиною та дітьми обвинуваченого кордон також перетнула няня.
Зрештою, чому, Тупицький, кажучи, що нічого не порушував, вибирався з України окремо від своєї сім’ї?!
Тупицький виїхав 17 березня через пункт пропуску «Косино» у Закарпатській області у бік Угорщини, а вже звідти далі в Європу.
Наш співрозмовник, знайомий із матеріалами справи, розповідає, що перевізником був чоловік із подвійним українсько-угорським громадянством. Окрім Тупицького, в машині були ще дві невипадкові людини, чиї імена наразі не розголошуються.
Офіційно виїхав один водій. Трьох його поважних пасажирів прикордонники буцімто не помітили. Перетнувши кордон, водій залишив машину з клієнтами у сірій зоні і далі пішки 17 хвилин повертався в Україну.
Включаючись у судове засідання по відеозв’язку 5 квітня, Тупицький озвучував таку версію: йому телефонував хтось із ДБР і змушував відмовитися від посади судді Конституційного суду в обмін на безперешкодний виїзд за кордон. Начебто через рішучу незгоду Тупицькому помстилися, не включивши його в базу людей, які легально перетнули кордон.
Прокурор Олексій Донський сумнівається у цій історії. По-перше, Тупицький не назвав, який саме співробітник ДБР йому дзвонив. По-друге, телефонні трафіки Тупицького, перевірені слідчими, не підтверджують факт дзвінка. Хіба що дзвінок був на невідомий українським правоохоронцям номер телефону, інший месенджер. Подробиці куди дзвонили обвинувачений також не повідомив.
Зрештою, вимога відмовитися від посади не виглядає надто переконливо, коли повноваження судді Конституційного суду і так закінчувалися самі по собі і переобирати Тупицького вже ніхто не планував. За останній рік він остаточно розгубив залишки свого колишнього впливу.
17 травня адвокати наполегливо просили судити їх клієнта дистанційно, з території Австрії, по відеозв’язку.
Прокурор Донський був проти, кажучи, що відеоконференція з території іншої держави неможлива з точки зору закону. А саме йдеться про те, що КПК вимагає присутність судового розпорядника біля обвинуваченого і в Відні його не зможуть забезпечити.
Тупицькому пропонували вийти на відеозв’язок із Закарпаття або Чернівецької області як порівняно безпечних регіонів в країні на період воєнних дій. Але колишній служитель Феміди повертатись в Україну вперто не хоче. У свою чергу, суд не погоджується на дистанційну участь обвинуваченого.
До слова, протягом року суддя Казмиренко часто йшла на поступки стороні захисту. Наприклад, терпляче відкладала судові засідання через неодноразові неявки двох адвокатів. Хоча Тупицькому інкримінуються не особливо тяжкі злочини, а, отже, засідання можна провести із без захисників, тим більше, коли обвинувачений сам професійний юрист.
За свої рішення суддя отримувала заяви про відвід з обох сторін. Тупицького в принципі не влаштував би жоден суд і жоден суддя, коли йдеться про засудження його, як він вважав, ще діючого голови Конституційного суду.
Дійшло навіть до особистих випадів, коли Тупицький мотивував відвід судді тим, що її чоловік екстрасенс. Попри всі спроби, суддю Казмиренко не відвели. Суддя уже навіть намагалася взяти самовідвід, але інша суддя Подільського райсуду його не задовольнила.
Коли перебування справи Тупицького в суді без розгляду по суті наближалося до першої річниці, прокурор зачитав клопотання про оголошення його в міжнародний розшук.
— Обставини війни обвинувачений використовує як привід не з’являтися до суду… Майже рік триває судовий процес, а ще обвинувальний акт не оголошений. Із 13 судових засідань результативними були лише 3. Інші під різними приводами стороною захисту зірвані… — говорив прокурор.
Адвокати Костянтин Дорошенко і Олександр Телешецький сказали, що це надто серйозне питання, щоб вирішувати його без підготовки і залучення самого Тупицького. Тому просили про перерву. Суддя відклала засідання на 10 днів. Тоді дата судового засідання ніяких заперечень не викликала.
27 травня стіл адвокатів у залі суду пустував. Тупицький традиційно також не з’явився.
Поштою надійшли клопотання відкласти засідання, оскільки Телешецький і Дорошенко в той же час беруть участь у судових дебатах в іншій справі у Теплицькому райсуді Вінницькій області. Це справа за обвинуваченням кількох осіб в одержанні неправомірної вигоди.
Прокурор Донський вважає, що стався умисний зрив судового засідання.
— Почувши про дату, розписавшись, що з’являться, зараз подають клопотання, що не можуть прибути у зв’язку з участю в іншій справі. Не зазначено, коли саме вони дізналися, що засідання у суді Вінницької області відбудеться саме 27 травня. Маємо підстави вважати, що в попередньому судовому засіданні сторона захисту знала про це, оскільки там стадія дебатів. У 100% випадків суд заздалегідь інформує захист про дебати, оскільки стадія вимагає певний час на підготовку… Тобто захист знав, що 27 травня будуть дебати, але не повідомив суд, що не зможе прибути [в це засідання]. Сторона захисту не навела даних, що дізналась про це судове засідання, після того, як в даному процесі було призначено дату. Захист не довів поважності причин неявки, — вважає прокурор.
До того ж на Вінниччині Дорошенко і Телешецький є захисниками двох різних обвинувачених. Мова про ч.3 ст.368 ККУ, тобто тяжкий, а не особливо тяжкий злочин. Тому присутність адвоката не обов’язкова. Теплицький суд міг би провести дебати у двох засіданнях, послухавши адвокатів по черзі і таким чином слухання у Києві не було б зірвано.
Ще в минулому засіданні адвокатам пропонували висловитися, але вони самі попросили перерву, а потім не прийшли до суду. Прокурор вважає, що захист мав нагоду озвучити свою позицію, але правом таким не скористався.
Додатково адвокати надали документи про реєстрацію Тупицького в Австрії, перекладені на російську, прохаючи врахувати це при надсиланні наступних повісток до суду. Але прокурор каже, що проблема в ухиленні Тупицького від правосуддя, а не у встановленні його місця проживання, тому підстави для розшуку є.
Суддя Казмиренко визнала неявку адвокатів неповажною і розглянула клопотання прокурора. Після виходу із нарадчої зачитано короткий текст рішення, що Тупицький оголошується у розшук, виконання якого доручено прокурорам.
Далі очікується, що прокуратура подасть клопотання про обрання Тупицькому заочно запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
Прокурор Олексій Донський каже, що Інтерпол правоохоронцям в останні роки не надто сприяє. Тому звертатися будуть напряму до Австрії. Маючи рішення про запобіжний захід, можна буде ініціювати екстрадицію Тупицького. Водночас відомо, що свого часу австрійські правоохоронці відмовили в екстрадиції ексголови ВГСУ Віктора Татькова із тих міркувань, що він лікується в цій країні.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
22
0
20
20
