Шевченківський районний суд Києва визнав уродженця Донеччини Олександра Абражана винним у державній зраді, а також участі у терористичній організації і незаконному збройному формуванні.
Про це повідомляє «Судовий репортер».
За матеріалами справи, Абражан 12 квітня 2019 року вступив до військової частини 08834 6-го батальйону територіальної оборони терористичної організації «ДНР» на посаду радіотелефоніста управління зв’язку. На службі він отримав позивні «Санич» та «Баклажан». Чоловік виїздив на полігони для тренувань і бойових чергувань.
Після 24 лютого 2022-го Абражан продовжив свою злочинну діяльність, беручи участь у бойових діях на боці «ДНР» проти ЗСУ в районі міст Авдіївка та Ясинувата. В його обов’язки входило налагодження зв’язку між підрозділами військової частини.
12 вересня чоловіка на території Авдіївки затримала СБУ. У цьому не окупованому місті він опинився нібито виконуючи розвідувальне завдання за наказом командира роти. Попався він один, без товаришів. У розвідку пішов у військовій формі, з якої здогадався зірвати шеврони «ДНР».
В обвинувальному акті написано, що в Авдіївці чоловік намагався з’ясувати місця дисклокації українських військовослужбовців.
На відміну від багатьох військовополонених, Абражан утримувався не в таборі, а в ділянці Київського слідчого ізолятора і у судових засіданнях брав участь, перебуваючи в залі суду, а не по відеозв’язку.
На слухання прибули батько і мати обвинуваченого, які після окупації частини Донеччини у 2014-му покинули непідконтрольну українській владі територію. Після затримання на досудовому слідстві вони впізнали сина за фотознімками.
«Мы тебя любим, Саня», — схвильовано сказала мати, коли її сина конвоювали в зал суду п’ятеро людей у формі. У перерві батькам дозволили підійти до Абражана. Протягом кількох хвилин ті коротко перемовилися із сином, що на волі його чекають, що в СІЗО передано продукти і «все буде добре».
Абражан не заперечував щодо скороченого розгляду справи, який би зводився по суті тільки до його допиту. Але суд за наполяганням захисника дослідив також письмові докази.
Під час допиту Абражан повідомив, що до військкомату пішов добровільно, маючи з документів тільки «адресну справку» і його зарахували. На службі отримав автомат Калашнікова, боєприпаси. З 2019 року обвинувачений отримував зарплатню за службу по 15-20 тисяч російських рублів і сума кожного місяця варіювалася. Але після 24 лютого за участь у «спецоперації» йому щомісяця виплачували по 76 тисяч рублів. Абражан підтвердив, що останні пів року брав участь у боях з українською армією.
— Навіщо ви вступили до незаконного збройного формування? Який був мотив ваших дій? — запитав адвокат.
— Не идеология — это точно.
— А що? — уточнила суддя Лідія Щебуняєва.
— Финансы, можно так сказать.
— Чому ви не залишили територію міста, де народилися, не переїхали на територію, яка не окупована. Ваші родичі всі переїхали, а ви один залишилися?
— Я остался по месту жительства. Там жилье, квартира. Плюс, был утерян паспорт.
— Ви загубили паспорт і не могли виїхати? — перепитав адвокат.
— Я остался там по своей воле.
Тепер у суді Абражан каже, що шкодує, що не покинув захоплене «ДНР» місто ще у 2014 році. Повторює за захисником, що щиро кається.
У серпні 2022-го військова частина видала йому паспорт «громадянина ДНР». При затриманні у нього також вилучили військовий квиток «ДНР» і ксерокопію загубленого українського паспорта. При собі чоловік також мав айфон і мобілку марки Xiaomi Redmi.
— Перебуваючи в «ДНР», чи підтримували ви зв’язок зі своїми родичами, близькими? — запитала суддя.
— Підтримував. Но очень… Очень тяжко…
Спостерігаючи за засіданням, мати обвинуваченого не могла стримати сліз.
На запитання про свої плани на майбутнє Абражан відповідає, що готовий піти на обмін, щоб врятувати когось із ЗСУ. Водночас запевняє, що, повернувшись у «ДНР», не буде продовжувати службу в незаконному збройному формуванні.
До окупації Донеччини у 2014 році Абражан працював в «Укрпошті». Чоловік розповідає, що також виконував роботи «по електриці, по сигналізації, по телефону», володіє комп’ютером.
Захист звертав увагу суду, що пом’якшуючою обставиною є не тільки щире каяття, а й сприяння розкриттю злочину, повне сприяння слідству. Крім того, дії обвинуваченого не призвели до ніяких тяжких наслідків.
Адвокат Валентин Косинський підтвердив, що обставини справи не оспорюються. Він тільки не згоден із кваліфікацією. А саме, що його підзахисному інкримінують одночасно участь у терористичній організації (ч.1 ст.258-3 ККУ) і участь у незаконному збройному формуванні (ч.2 ст.260 ККУ).
— Терористична організаця не буває не озброєна, вона створена, щоб вчиняти терористичні акти, які вчиняються за допомогою будь-якого типу зброї… Тому ця стаття ширша, ніж участь у незаконному збройному формуванні. Фактично вона поглинає… Але всі ці статті не впливають на остаточний строк покарання, який є більш тяжким за вчинення злочину за ст.111 Кримінального кодексу, а саме державної зради… — пояснював Косинський.
Прокурор Роман Мурачов заперечив, кажучи, що можливість такої кваліфікації підтверджується численними рішеннями Шевченківського суду в аналогічних справах, а також практикою Верховного суду.
Поки у нарадчій кімнати вирішувалося, яке покарання буде призначено, захисник сказав Абражану, що найближчим часом займеться включенням його у список на обмін. Зокрема, адвокат пообіцяв вислати і самому Абражану зразок заяви на обмін.
Після виходу із нарадчої кімнати суддя оголосила, що чоловік засуджується до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна, як і просив прокурор.
16
0
20
20
