Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід голові Державної судової адміністрації Олексію Сальнікову.  

Чиновника підозрюють у підбуренні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди суддям Верховного суду і в шахрайстві, що заподіяло значну шкоду потерпілому.

Національне антикорупційне бюро задокументувало, як голова ДСА начебто отримав 7,5 тисяч доларів ще в березні цього року. Але затримувати його не поспішали. Детективи вирішили поспостерігати, чи понесе Сальніков гроші суддям, чи висуватиме нові вимоги. Згодом, переконавшись, що посадовець, імовірно, шахраює і більше нічого не буде, до нього навідалися з обшуком.

Офіційно підозру Сальнікову повідомили 26 липня. Грошей з хабара не знайшли. Припускають, що Сальніков або встиг їх витратити, або почистив усе після скандального викриття голови Верховного суду Князєва. 

На айфоні підозрюваного виявлено інформацію, що вони з заявником зідзвонювалися. Текстових повідомлень не знайшли, тому що на телефоні було налаштоване їх знищення. 

У судовому засіданні в пʼятницю 28 липня суд обрав Сальнікову запобіжний захід — 805 тисяч гривень застави. Одержання грошей Сальніков і його адвокати особливо і не заперечували, але обіцяли збирати докази невинуватості і захищатися. 

«Все сделаем за «пятерочку»

Заявником у справі виступив деякий Олексій Гончар — військовий, який служить у бригаді тероборони. Вони з Сальніковим знайомі з 2015 року, періодично бачилися і спілкувалися.

Восени 2021 року юристи ТОВ «Форватер Плюс», дізнавшись про товариські стосунки Гончара з Сальніковим, попросили дізнатися у голови ДСА про перспективи своєї справи.

24 лютого 2021 року Житомирський окружний адмінсуд задовольнив позов ТОВ «Форватер плюс» до Державної служби геології та надр про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування піску в Обухівському районі Київської області в акваторії Канівського водосховища.

5 серпня 2021 року 7 Апеляційний адмінсуд за скаргою Держгеології рішення першої інстанції скасував та в позові ТОВ «Форватер плюс» відмовив 

У вересні 2021-го провадження у справі відкрив Верховний суд. Юристи «Форватер плюс» хотіли, щоб справу повернули на новий розгляд в апеляцію.

Через зайнятість, а згодом і початок війни Гончар тривалий час не запитував у Сальнікова про «Форватер плюс». Тільки в листопаді 2021 року він поцікавився, чи товаришеві щось відомо про цю справу і той пообіцяв зʼясувати питання. Потім вони ще пару разів бачилися, але Сальніков нічого конкретного не говорив, тільки те, що спілкувався про справу з керівником апарату Касаційного адмінсуду. 27 лютого 2023 року в ресторані «Прага» Сальніков повідомив, що є можливість скасувати рішення і повернути справу в апеляцію, але за це треба заплатити 5 тисяч доларів. Водночас у розмові прозвучала сума $10 тисяч і Гончар не до кінця зрозумів, скільки треба дати. 1 березня Гончар звернувся із заявою до НАБУ і йому під протоколи видали 10 тисяч доларів. 

Вже в рамках контролю за вчиненням злочину 5 березня 2023 року Гончар передав Сальнікову гроші нібито для суддів Касаційного адмінсуду. Зустріч відбулася в ресторані, де Сальніков сидів за столиком із дівчиною з волоссям темного кольору. Розмова відбулася у присутності цієї дівчини. Гончар дістав із кишені піджака 5 тисяч доларів і поклав на стіл. 

— Что это? — запитав Сальніков

— Это пять, которые ты говорил, — відповів Гончар.

— Угу.

— Единственно так и не понял, ты убежал. Ты там уже есть или нет?

— Нет, он просто прошел, сказал. Ну ничего, он все забрал. 

— Ну если нет, то как бы. 

— Мы поговорили как бы. Я бы просто туда передать пошел, хоть и брата нет, мы можем это, все сделаем за «пятерочку».

Сальніков узяв гроші і поклав їх у бокову кишеню спортивного костюму

Гончар зрозумів, що Сальніков натякає також на плату за своє посередництво і під столом відрахував ще 2,5 тисячі йому особисто. Ще він запитав, чому саме така сума, а Сальніков відповів, що він спілкується з керівником апарату суду, а вона — із суддями по цій справі.

8 березня Сальніков запросив Гончара на зустріч і повідомив, що гроші вже передав керівнику апарату суду і також поспілкувався про справу з головою Верховного суду Князєвим, повідомив Князєву, що передав гроші для суддів та просив, щоб він підстрахував.

«Князєв у курсі»

Через кілька днів голова ДСА поїхав у відрядження і сказав Гончару, що справою «Форватер плюс» займеться його заступник. Гончару справді зателефонував замголови ДСА Максим Пампура і сказав підʼїхати. При зустрічі Пампура пояснив, що зараз колегія суддів шукає бокового суддю і коли знайдуть, то приймуть рішення.

За кілька днів Пампура повідомив, що був у Князєва, той у курсі справи і перетелефонує. Також Князєв у його присутності подзвонив і сказав, щоб до нього в понеділок на 9.30 зайшов деякий «Михайло Іванович» — голова Касаційного суду Михайло Смокович. На цю зустріч Князєв запросив і Пампуру. Смокович начебто пообіцяв їм протягом місяця відправити справу в апеляцію: «Мы будем его прописывать и сейчас посмотрим какие основания сделать, и туда вниз спустим».

Та після викриття на хабарі голови Верховного суду Князєва розвиток подій суттєво уповільнився.

25 червня Сальніков повідомив Гончару, що тепер судді Верховного суду обережні з рішеннями за домовленістю. Він ще говорив, що хоче поспілкуватися зі Смоковичем, але до нього зараз складно попасти і він буде домовлятися про зустріч через його помічника, з яким поділиться неправомірною вигодою. А в подальшому слідчі зробили висновок, що Сальніков обманював Гончара і не планував нікому передавати гроші, а намірився ними заволодіти. Рішення у справі досі не прийнято.

Свідками у справі є заявник Гончар і заступник голови ДСА Пампура, також планується допитати голову Касаційного адмінсуду Смоковича і суддів цього ж суду.

Прокурор каже, що розриви в часі свідчать про те, що Гончар не створював ситуацію штучно і підозрюваного не підбурював. Захист, навпаки, тлумачить цю ситуацію на користь Сальнікова.

У підозрі написано, що Сальніков вдався до переконання, умовляння і вихваляння своїм службовим становищем.

Адвокат Іван Костюк каже, що підозра є припущенням і детективи не перевірили інші версії подій, наприклад, позичання коштів. Начебто невідомо точно, чи саме суддям, а не комусь іншому, передавалися ці гроші. Захист звертає увагу на те, що в розмовах йшлося про керівника апарату суду, що не є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, як того вимагає ч.4 ст.369 Кримінального кодексу.

Водночас Костюк каже, що наразі, не побачивши всіх матерілів справи, захист не може повноцінно сформулювати свою позицію. Якщо в діях Сальнікова відсутні ознаки вмовляння і переконання до дачі хабара суддям, то ставиться під сумнів підслідність цієї справи Національному антикорупційному бюро. Бо чисте шахрайство — не підслідність НАБУ.

Спростовуючи ризики, захист надав суду документи про закордонні відрядження Сальнікова зокрема до Фінляндії, запрошення за проектом ЄС «Pravo-Justice» і лист від сенаторів Конгресу США. 

— Які наслідки того, що ви там побували для України? — запитала слідча суддя Лариса Задорожна.

— На цих зустрічах ми робили перезентації, що в нас відбувається… Нам надавали допомогу, наприклад, генератори… Присутні були більше 100 країн. Були переговори щодо проєкту USAID на відбудову наших судів.

— Можете назвати один-два суди, яким були передані генератори?

— Суди Київської області — Бородянський, Києво-Святошинський, Макарівський, Ірпінський… — перерахував Сальніков.

Прокурор Олег Макар попросив про заставу для підозрюваного в сумі трохи більше мільйона гривень. За останні три роки посадовець мав 3,5 мільйони офіційного заробітку. Також припускається, що він може мати приховані активи.

Адвокати наголошували, що у 2020-2022 роках у Сальнікова були тяжкі особисті обставини, які вплинули на його майновий стан — ідеться про лікування і допомогу близьким. На думку захисту, підозрюваному вистачило б і особистого зобовʼязання.

Сальніков висловився дуже коротко. Він пообіцяв нікуди не тікати і зайняти активну позицію та надавати докази, щоб довести необґрунтованість підозри. За тяжкий корупційний злочин йому загрожує від 5 до 10 років увʼязнення з конфіскацією майна.

Ірина Салій, «Судовий репортер»

22

0

20

20