Верховний суд оприлюднив повний текст рішення за скаргою судді Галицького суду Льова Віталія Радченка на рішення Вищої ради правосуддя.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на дані судового реєстру.
У рішенні суду спростовується позиція ВРП, що ухвала Радченка щодо обшуку в кабінеті голови Окружного адмінсуду Павла Вовка була недостатньо вмотивована.
«Ухвала містить відомості про: володіння особи, де планується проведення обшуку; особу, якій належить житло чи інше володіння; та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться, а в резолютивній частині згаданого судового рішення зазначена мета проведення обшуку.
При цьому нормами КПК України не передбачено обов’язку слідчого судді перелічувати всі обставини кримінального провадження і викладати в ухвалі про надання дозволу на обшук усі відомі і встановлені відомості.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що вмотивованість ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи повинна бути в межах, які не розкривають таємницю досудового розслідування, зокрема в ній повинні бути наведені аргументи, що переконали суддю у задоволенні чи відхиленні такого клопотання», – йдеться у постанові.
Також Верховний суд не погодився із доводами ВРП та її дисциплінарної палати про необхідність обґрунтування слідчим суддею максимального строку дії ухвали про обшук. Відповідно до ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали. В ухвалі від 25.05.2017 суддя Радченко вказав строк її дії до 26.06.2017, тобто виконав норму КПК.
Також Верховний суд не погодився, що суддя не дотримався вимоги вказувати чіткий перелік речей, документів або інших відомостей, щодо предмета майбутнього обшуку: які саме речі, предмети, документи, знаряддя чи інше майно мають намір відшукати слідчі. В ухвалі Радченка зазначено, що йдеться про відшукання та вилучення щоденників, документів, чорнових записів, фотографій, відеозаписів, мобільних терміналів систем зв’язку, комп’ютерної техніки, електронних носіїв інформації, які містять відомості про вчинений злочин. Верховний суд зіслався на п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 02 грудня 2010 року у справі «Ратушна проти України», в якому зазначено, що наведення більш детальної інформації в постанові про проведення обшуку щодо оперативно-розшукових заходів та їх результатів могло правильно вважатися невиправданим з огляду на дуже ранню стадію розслідування та, зокрема, факт, що деякі суттєві докази ще мали бути виявлені. Тому, на думку Верховного суду, в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку в кабінеті голови ОАСК зазначені мотиви, мета його проведення, предмети, що підлягають відшуканню та місце проведення обшуку. Оцінка допустимості та належності такого мотивування до компетенції ВРП та її дисциплінарних органів не входить.
Відтак, як вважає суд, підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Радченка немає.
Крім того, ВС вказав, що Вища рада правосуддя не врахувала, що 25 травня 2017 року у провадження судді Радченка, крім призначених до розгляду справ, надійшло 15 клопотань в порядку досудового розслідування, які підлягали розгляду в цей же день, і були розглянуті. ВРП та її Перша Дисциплінарна палата не в повному обсязі врахували й дані про особу Радченка, а саме характеристику, де зазначено, що стаж роботи на посаді судді станом на 16 листопада 2017 року становив більше 12 років. За час роботи в Галицькому районному судді м. Львова Радченко справи розглядає оперативно, дотримується строків та якісного розгляду, до дисциплінарної відповідальності не притягався.
Верховний суд скасував рішення Вищої ради правосуддя, яка 15 березня 2018 року залишила без змін рішення Першої дисциплінарної палати про застосування до судді Радченка суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.
Як відомо, Радченко отримав догану за те, що дозволив детективам НАБУ обшук у робочому кабінеті голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка. Скаргу до ВРП подав виконуючий обов’язків голови суду Володимир Келеберда. У заяві йшлося, зокрема про порушення підсудності розгляду клопотання. Але ВРП переглядаючи рішення за зверненням Радченка порушення підсудності не виявила.
З 9 грудня 2016 НАБУ розслідує справу щодо голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка. За версією НАБУ, він не відобразив у деклараціях за 2015–2016 роки користування житловим будинком, земельною ділянкою і автомобілем. Також у НАБУ припускають, що в діях Вовка та його екс-дружини є ознаки незаконного збагачення. 26 травня 2017 року детективи провели обшуки за місцем роботи і в квартирі судді, а також будинку його екс-дружини. За рік після того про підозру нікому не повідомлено. В лютому 2018 Нацагентство з питань запобігання корупції повідомило, що не знайшло у декларації судді Вовка за 2015 рік жодних порушень. Водночас, як стверджують у НАБУ, висновки НАЗК у кримінальному провадженні оцінюються на рівні з іншими доказами .
За заявою адвоката Андрія Зайця Генпрокуратура зареєструвала кримінальне провадження щодо співробітників НАБУ, які незаконно і зловживаючи владою, завели справу на суддю Вовка з метою втручання в його роботу.
22
0
20
20
