Колишній суддя Артур Ємельянов утримується під вартою більше 2,5 місяців у справі про злочинну організацію з числа працівників господарських судів. Йому зменшили заставу до 50 мільйонів гривень і апеляційний суд 19 лютого, попри зусилля захисту, залишив це рішення без змін.
Хабар у вигляді корпоративних прав
Основою звинувачення в участі у злочинній організації є судове рішення 2008 року. Тоді Ємельянов як суддя Господарського суду Донецької області задовольнив позов ТОВ «Дрімвуд» до Святогірської міської ради про укладення договору оренди землі на 49 років для будівництво спортивно-оздоровчого комплексу. Коли суд зобовʼязав міську раду укласти договір, то в наступному місяці, ще до підписання договору оренди, половину компанії переоформили на дружину Ємельянова і співмешканку голови Господарського суду Донецької області Віктора Татькова.
Через 16 років слідчі кажуть, що суддя Ємельянов отримав неправомірну вигоду через свою дружину в вигляді корпоративних прав на компанію. І сталося це, нібито, завдяки існуванню злочинної організації, в яку входили працівники апаратів судів, котрі втручалися у систему авторозподілу справ, і судді, які ухвалювали неправосудні рішення задля неправомірної вигоди.
Організатором і керівником злочинної організації називають суддю Татькова, який дослужився до посади голови Вищого господарського суду Києва. Ємельянов рухався по карʼєрній драбині разом із Татьковим, був заступником голови ВГСУ, вважався його найближчим соратником.
Насправді ці обставини не нові. Про них не один рік було публічно відомо, адже Ємельянову і Татькову та низці працівників господарських судів ще у 2016-му повідомили підозри — щодо втручання в систему авторозподілу справ, тиску на суддів і ухвалення неправосудних судових рішень. Татьков завчасно під приводом лікування виїхав за кордон і не повернувся. Ємельянов вніс по запобіжному заходу 1,5 мільйони застави і залишився на свободі. У 2020 цю кримінальну справу передали до Дніпровського районного суду Києва, де вона просувається не надто активно і дрібніші фігуранти один за одним уникають відповідальності за строками давності.
У 2024 році Державне бюро розслідувань провело обшуки в Ємельянова і його оточення в новій справі та ініціювало арешти майна. Наприкінці року екссуддю затримали і помістили під варту за підозрою в участі у злочинній організації і одержанні неправомірної вигоди. Спочатку взагалі без можливості внесення застави.
Підозрюваний і його адвокати оскаржували найсуворіший запобіжний захід. Ємельянов звинувачення не визнає. По-друге, захист постійно звертає увагу на те, що підозра стосується подій 2008 року, обвинувальний акт по яких уже скеровано до суду. Адвокати кажуть, що особу двічі намагаються притягнути до відповідальності за одні і ті ж дії. Прокурор заперечує, бо в підозрі йдеться про інший склад злочину, якого в старій справі немає.
У середині січня 2025 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду все ж помʼякшила Ємельянову запобіжний захід і визначила заставу в 80 мільйонів гривень. Підозрюваний, якому правоохоронці і ЗМІ приписували казкові багатства, цих грошей не вніс. Згодом слідчий суддя Вищого антикорупційного суду продовжив тримання підозрюваного під вартою і зменшив заставу до 50 мільйонів. 29 січня прокурор Офісу генпрокурора визначив підслідність справи за Національним антикорупційним бюро.
Антикорупційна прокуратура відмовилася від справи
В НАБУ справа Ємельянова перебувала близько двох тижнів. 14 лютого заступник генпрокурора і керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко скасував рішення про підслідність справи за НАБУ.
У цій постанові Клименко виклав деякі міркування, а саме що підозру Ємельянову повідомили за тими ж обставинами, що і в 2016-му, і аналогічна справа вже слухається у суді. Нова підозра обґрунтовується виключно копіями старого кримінального провадження чи даними, що їх дублюють. Обставини винесення судового рішення Ємельяновим у 2008 році, вже розслідувалися. Здобуття нових доказів щодо одержання неправомірної вигоди видається Клименку малоймовірним, тому що ексдиректор ТОВ «Дрімвуд» помер, колишній засновник компанії десь на окупованій території, а інша фірма-співзасновник ліквідувалася. Також Клименко погоджується із тим, що строк притягнення Ємельянова до кримінальної відповідальності за описані дії сплив 21.10.2023.
«Оцінкою зібраних доказів не підтверджується беззперечний факт умисного вчинення інкримінованого Ємельянову корупційного злочину», — йшлося у постанові. Зокрема, Клименко зазначав, що немає жодних розсекречених матеріалів НСРД, які б містили будь-яку інформацію щодо злочину. Водночас у діях Ємеляьнова не виключалася наявність інших злочинів. Тому керівник САП вирішив, що така справа має розслідуватися іншими органами, а саме Державним бюро розслідувань.
Це рішення антикорупційного прокурора майже напередодні слухання апеляційної скарги було дуже на руку захисту.
Але 18 лютого прокурор Офісу генпрокурора приніс у судове засідання підписану в той же день постанову виконувача обовʼязків генпрокурора Олексія Хоменка, який рішення керівника САП скасував, пояснивши, що той не мав права його ухвалювати. Хоменко визначив підслідність справи за тим же ДБР, але інші висновки Клименка щодо справи не підтримав.
Ємельянова того дня так і не доставили з СІЗО в суді через «проблеми комунікації». ДБР не дало дозволу вивезти підозрюваного. Щоб не відкладати розгляд, суд організував відеозвʼязок із слідчим ізолятором. Зрештою, за браком часу засідання все ж довелося відкласти до наступного дня. Тоді до залу суду з конвоєм прибув Ємельянов, який скаржився, що по відеозвʼязку йому зовсім нічого не чути.
Сумнівне співпадіння
Колишній суддя каже, що винесення ним судового рішення на користь компанії «Дрімвуд» і придбання в наступному місяці його дружиною частки в цій компанії — це два неповʼязані факти.
— 2008 рік. Криза. Я запитував [дружину]: «Навіщо ти купувала це взагалі? Що це таке?» Була ідея інвестувати і щось робити. До 2008 року вона працювала як дуже нормальний психолог з великою компанією. «ДМЗ», «Промінвестбанк» і багато компаній — вона надавала консультаційні послуги і забезпечувала комунікаційні здібності колективу… Хотіла інвестувати, але там не було чого будувати. Там земля 20 гектарів, але воно заливається водою…
— Треба було найняти того, хто розбирається в бізнесі, — підказав головуючий суддя, слухаючи пояснення Ємельянова у судовому засіданні.
— Але це ніяк не повʼязано з моїм рішенням!
У кримінальній справі немає таких доказів, як-то заяви потерпілого чи свідка, телефонних зʼєднань, переписок, аудіо- та відеофіксації. Відсутні документи про купівлю частки компанії «Дрімвуд», як оплачувалися корпоративні права та ін. Можна припустити, такі докази могли лишитися на окупованій території.
Підозру в участі у злочинній організації за цими подіями повідомили тільки Ємельянову. Інших підозрюваних немає. Татькову злочинну організації по епізоду з рішенням 2008 року ще не інкримінували, він у розшуку і, зі слів прокурора, ним узагалі займається інший підрозділ ДБР.
Основними аргументами прокурора проти Ємельянова є його «нетипове карʼєрне зростання» і неадекватність доходів родини. Триває розслідування за ознаками незаконного збагачення і легалізації доходів. Сам підозрюваний ці припущення спростовує.
— Щоб карʼєрне зростання було «нетипове», треба вдень і вночі працювати самовіддано, натхненно та завзято. Хочеш бути як Мессі, треба тренуватися як Мессі та грати як Мессі, — говорив Ємельявнов за трибуною в залі суду. — Я сім-вісім років приходив на роботу ще до сьомої ранку і йшов відпочивати не раніше першої-другої ночі. Дружина пішла від мене, бо казала: «Ти одружений зі своєю роботою, от і живи з нею». Ось у чому причина мого карʼєрного зростання.
«Мій син працює офіціантом і живе в гуртожитку»
Дружині Ємельянова приписують власність на готелі «Prinz Eugen» та «Kavalier» в місті Відень, Австрія, придбані в 2012 році, які оцінюються в 4,5 млн євро кожен, будинок в Анталії, Республіка Туреччина, придбаний у 2011 році за 250 тис. доларів США, апартаменти в Дубаї, Обʼєднані Арабські Емірати, в комплексі «Palm Jumeirah», придбані у 2013 році за 350 тис доларів. Це майно набуте в період перебування Ємельянова на посаді судді.
Інформація про закордонну нерухомість, за словами прокурора, надійшла від фінмоніторингу. У свою чергу, Артур Ємельянов заперечує це. Він каже, що адвокати колишньої дружини дали йому якусь довідку, що цих готелів у неї немає. У жовтні 2023 до Відня надійшов запит від українського слідчого, австрійський прокурор допитав Світлану Ємельянову і через пару місяців відмовив у реєстрації кримінального провадження.
— Австрійські правоохоронці подивилися, як живе Ємельянова. Живе в орендованій квартирі, їздить в автівці за 35 тисяч євро, працює в компанії, яку сама заснувала, сплачує податки. Мій молодший син Кирило живе в гуртожитку, кімната 25 кв.м., сплачує 800 євро кожен місяць. Працює офіціантом у готелі. Мій старший син живе в Празі з дружиною, в орендованій квартирі, займається підприємницькою діяльністю.
Сьогодні в Україні майно і кошти підозрюваного, його ексдружини і старшого сина заарештовані. Ємельянов вважає, що опинився в умовах, коли не може внести будь-яку заставу. А тримання під вартою «звужує для нього можливості захисту». Бо нелюдські умови в Київському СІЗО не сприяють підготовці до судового засідання.
— Чого лише вартує факт тримання мене протягом 6 годин у смердючому та прокуреному боксовому приміщенні на 4 кв.м. з ще 6-ма затриманими, де доводилося стояти, чекаючи своєї черги сісти на стілець. І це перед судовим засіданням, на якому мені доводиться потім відповідати на питання та доводити свою невинуватість.
Продовжуючи запобіжний захід, слідчий суддя звертав увагу на такий доказ, як переписку з Татьковим, який вважається організатором злочинної організації.
Ємельянов каже, що листуванням це назвати важко і йдеться про 3-4 фрази в його телефоні 26 лютого 2022 року, що не стосуються обставин кримінальної справи.
На третій день повномасштабного вторгнення, як стверджує Ємельянов, він уже активно займався волонтерською діяльністю:
— Найнеобхіднішим запитом від військових були прохання знайти хоч якусь кількість бронежилетів, бо автомат і два рожки з нобоями — це все, що було у добровольців та професійних військових. Я знайшов у Польщі пропозицію на придбання бронежилетів 4 категорії захисту. Треба було десь знайти 80 тис.євро, щоб викупити їх. Я звернувся до всіх, хто в той час був за кордоном з проханням допомогти у зборі коштів. Я звернувся і до Татькова… Татьков відмовив мені, пославшись на відсутність коштів. При цьому, водночас висловив пропозицію щодо можливої допомоги мені в поновленні на посаді судді. «Когда поменяются должностные лица в Украине и если у меня будет такая возможность, я бы тебе помог». І цитую мою відповідь: «А при загарбниках з вражої Росії я б ніколи і не працював :)) Тому прошу вас більше ніколи мені не казати про ці перспективи. Слава Україні!!!».
18
0
20
20
