У 2026 році вибір юрисдикції для iGaming більше не зводиться до вартості ліцензії або швидкості її отримання. Ринок переходить у фазу жорсткішого комплаєнсу: банки, платіжні провайдери та податкові органи оцінюють не лише сам факт наявності дозволу, а й реальну регуляторну якість юрисдикції.
На цьому тлі найбільш обговорюваними залишаються дві моделі — Curaçao та Anjouan. Обидві активно використовуються міжнародними операторами, однак їхня регуляторна логіка та практичні наслідки суттєво відрізняються.
1. Curaçao після реформи: підвищення регуляторної глибини
Після запуску реформи ліцензування та переходу до більш централізованої системи нагляду Curaçao змінив сприйняття на міжнародному ринку. Сучасна Curaçao gaming license вже не розглядається як формальний документ “для старту”, а дедалі більше інтегрується у вимоги глобального комплаєнсу.
Ключові зміни, які впливають на операторів у 2026 році:
• посилення перевірки структури власності та кінцевих бенефіціарів;
• вимоги до внутрішніх AML/CFT політик;
• більша увага до операційної спроможності компанії.
Для банків важливо не лише те, що ліцензія видана, а й те, чи здатен оператор підтвердити реальні процедури контролю ризиків. У цьому сенсі реформа підвищує довіру до юрисдикції, хоча і збільшує поріг входу.
2. Anjouan: гнучкість проти банківської перевірки
Юрисдикція Anjouan продовжує позиціонуватися як більш гнучкий варіант для запуску iGaming-проєкту. Anjouan часто обирають через швидкість оформлення та відносно спрощену процедуру.
Однак у 2026 році вирішальним стає інше питання: чи буде така структура прийнятною для банків та платіжних провайдерів?
У межах глобальної політики “de-risking” фінансові установи звертають увагу на:
• походження коштів і прозорість транзакцій;
• відповідність стандартам FATF;
• наявність реальних процедур фінансового моніторингу.
Таким чином, легкість отримання дозволу не завжди означає легкість операційної діяльності. Саме банківський комплаєнс стає визначальним фактором.
3. FATF та міжнародні стандарти
Обидві юрисдикції працюють у контексті міжнародних стандартів боротьби з відмиванням коштів. Проте ступінь інтеграції рекомендацій FATF у практичну регуляторну модель різниться.
Для операторів це означає необхідність вибудовувати власну систему контролю ризиків незалежно від формального рівня перевірки у юрисдикції. Банк або платіжний провайдер оцінює конкретну компанію, а не лише країну реєстрації.
4. Податкові наслідки для українських бенефіціарів (КІК)
Для резидентів України окремим фактором стають правила контрольованих іноземних компаній (КІК). Навіть якщо структура функціонує за межами України, її прибуток може підлягати декларуванню та потенційному оподаткуванню у разі наявності контролю.
У практичному вимірі це означає:
• необхідність оцінки фінансового результату іноземної компанії;
• аналіз відповідності критеріям контролю;
• врахування податкового навантаження на рівні бенефіціара.
Отже, вибір юрисдикції має враховувати не лише регуляторні та банківські аспекти, а й податкову архітектуру власника бізнесу.
Висновок: стратегія замість “дешевше/швидше”
У 2026 році гральна ліцензія — це частина ширшої системи ризик-менеджменту. Curaçao демонструє тренд на підвищення регуляторної зрілості та інтеграцію у міжнародні стандарти. Anjouan зберігає елемент гнучкості, але вимагає більш ретельного планування банківської інфраструктури.
Стратегічний вибір між цими юрисдикціями повинен ґрунтуватися на:
• реальній готовності проходити банківський due diligence;
• здатності впровадити ефективний AML/CFT-контур;
• оцінці податкових наслідків відповідно до режиму КІК.
Саме комплексний підхід, а не номінальна вартість дозволу, визначає життєздатність iGaming-структури у 2026 році.
*Розміщено на правах реклами
16
0
20
20
