Оболонський районний суд міста Києва визнав громадянку винною у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 27 серпня.
За матеріалами справи, обвинувачена родом із тимчасово окупованого міста Токмак Запорізької області, є внутрішньо-переміщеною особою.
Проживаючи в Києві, вона в 2024 році контактувала Telegram із невстановленою особою і виконувала її завдання — фотографувала машини українських військових для підготовки підпалу. За обіцяні 2000 доларів вона виготовила саморобний запалювальний пристрій, який інша особа мала закласти під авто співробітника Територіального центру комплектування та соціальної підтримки в Оболонському районі Києва. На момент цих подій дівчині було 23 роки.
З весни 2024-го вона проживала в Києві, де спільно орендувала квартиру з хлопцем, який характеризував їхні стосунки як «дружбу з привілеями». Молодий чоловік також мав рідню на окупованій території: батьки залишалися у Скадовську і, з його слів, отримали паспорти РФ, щоб оформити спадщину після смерті бабусі.
Як згодом розповідав свідок у суді, його співмешканка цікавилась спіритичними сеансами, ворожінням та іншими подібними практиками. Також звертала його увагу на публікації про підпали автомобілів військовослужбовців, пересилала йому публікації з Telegram-каналів про такі випадки.
Хлопець багато часу проводив за компʼютерними іграми та вживав алкогольні напої. Тоді дівчина періодично запитувала, чи погодився б він за 4,5 чи 6 тисяч доларів США підпалити автомобіль або зробити щось подібне. Але, очевидно, схилити хлопця їй не вдалося. Сам він пояснював, що раніше вже зіпсував собі життя спробою отримати «легкі гроші» і не бажав повторювати.
Кілька років тому молодого чоловіка судили за незаконне зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту для власного вживання. Він отримав умовно і після того начебто наркотики більше не вживав, а тільки алкоголь.
Виконавцем підпалу став інший чоловік, який також працював таксистом і боявся мобілізації. Начебто у звʼязку з цим він познайомився у Telegram із користувачем, який обіцяв вирішити його проблему за умови, що він погодиться підпалювати авто військовослужбовців і працівників ТЦК та СП. Співрозмовник обіцяв винагороду в 4 000 доларів США, яку потім зменшив до 2 тисяч. Куратор звів його з дівчиною, яку назвав своєю довіреною особою, котра допоможе зробити підпал. Але таксист не наважився порушувати закон і звернувся до СБУ, далі діяв під її контролем і отримав у справі статус свідка.
Авто для підпалу, за словами свідка, обрала саме дівчина та погоджувала цей вибір із куратором. Автомобіль стояв у дворі, приблизно за 15 метрів від підʼїзду будинку, в якому проживала обвинувачена.
Саморобний запалювальний пристрій на основі спіралі від комарів дівчина виготовляла в кухні квартири, в якій мешкала, у присутності виконавця майбутнього підпалу. У чоловіка була пошкоджена і туго забинтована рука, тому він не міг все зробити сам. Водночас він наголошував, що це було саме спільне завдання. Під час складання пристрою куратор спілкувався з ними по телефону в режимі гучного звʼязку, пояснював як зʼєднувати компоненти, та коригував їх дії з огляду на відсутність бенгальського вогню.
Чоловік мав залишити пристрій біля авто і підпалити. Згодом дівчина мала вийти у двір і зняти пожежу на відео. Але пристрій не був введений у дію і не загорівся. Тому пізніше обвинувачена вийшла на вулицю зі своїм співмешканцем і попросила останнього забрати пляшку біля авто. Далі в підʼїзді будинку їх затримали.
У судовому засіданні дівчина не визнала вину в державній зраді, хоча не заперечувала своєї участі у тих подіях. Вона стверджувала, що не здогадувалась, що співрозмовник у Telegram є представником спецслужб РФ. Її не несторожило, що куратор спілкувався із нею, використовуючи програму зміни голосу. Дівчина чітко не пояснила, чому виконувала завдання незнайомця і підкорялася його вказівкам. Стверджувала, що хотіла допомогти виконати завдання чоловікові, який мав проблеми з військовим обліком. Хоча той чоловік був стороння людина і раніше вона його не знала.
Крім того, обвинувачена підтвердила, що через сайт знайомств спілкувалася з особами, які проживали на тимчасово окупованій території України та були військовослужбовцями РФ. За її словами, листування мало переважно особистий, інтимний і сексуальний характер. Вона заперечувала, що інформувала їх про українські військові частини, місця розташування військових обʼєктів та ін, також заперечила, що ці особи схиляли її до підпалів автомобілів.
Прокурор звернула увагу суду на листування обвинуваченої з російськими солдатами, в якому вона позитивно висловлювалася щодо ударів по українській інфраструктурі, просування російських військ та можливе захоплення нових територій, а також писала, що хоче жити в Токмаку під владою РФ.
Адвокат говорив, що його підзахисна просто бажала повернутися до рідного міста, де залишилися її родичі та минули її дитинство і юність, і це не свідчить про підтримку Росії. Її листування з російськими військовослужбовцями начебто мало переважно особистий характер і не доводить наміру вчинити державну зраду.
Захисник також указав, що співрозмовник у Telegram належним чином не ідентифікованbq як представник російської спецслужби. І характер їх спілкування спілкування, на думку захисту, був неформальним і не підтверджує відносин підлеглості або свідомого виконання наказів представника держави-агресора.
Участь дівчини в виготовленні запалювального пристрою захисник пояснив її бажанням допомогти малознайомому чоловікові, який мав пошкоджену руку, але потребував виконати завдання із підпалу машини військовослужбовця для вирішення питання з мобілізацією.
Тому захист просив суд кваліфікувати дії дівчини за менш тяжкими статтями Кримінального кодексу, а саме як передачу відомостей про розташування військової техніки (ч.1 ст.114-2 ККУ) і замах на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України (ст.15, ст.114-1 ККУ). Тому адвокат вважав за можливе призначити обвинуваченій 5 років позбавлення волі умовно і просив врахувати її тривале перебування під вартою, переоцінку власної поведінки та відсутність наміру повторювати подібні дії.
Однак суд така версія захисту не переконала. Обвинувачена ніяк не пояснила попередньої самостійної зацікавленості підпалами військового транспорту, своїх пропозицій співмешканцю і попередньої взаємодії з координатором. Також відсутнє розумне пояснення того, як підпал автомобіля українського військовослужбовця міг правомірно сприяти отриманню чоловіком відстрочки від мобілізації.
Дівчину засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
17
0
20
20
