Артемівський суд Донецької області засудив громадянина РФ Руслана Гаджиєва до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 22 серпня.

24 серпня 2014 о 2 год. 45 хв. військовослужбовці за контрактом 331-го гвардійського парашутно-десантного полку 98-ї дивізії повітрянодесантних військ ЗС РФ загальною кількістю близько 400 осіб вторгнулися на територію України в районі населених пунктів Побєда і Берестове Старобешевського району Донецької області та маршем просунулись в район м. Іловайськ Донецької області. Українські війська, підрозділи міліції спеціального призначення і Національної гвардії України у районі Іловайська, потрапили в оточення підрозділів ЗС РФ і терористичних організацій та постійно піддавалися обстрілам.

10 грудня 2014 року в м. Ростов-на-Дону РФ Руслан Гаджиєв був затриманий співробітниками поліції за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Після відбуття 15 діб адміністративного арешту невстановлений на цей час представник влади РФ, з метою вербування в лави ДНР/ЛНР, повідомив Гаджиєву, що на нього подана заява про крадіжку автомобіля, на якому він був затриманий. І начебто єдиним способом уникнення кримінальної відповідальності є допомога в обслуговуванні військової техніки в Донецьку.

Далі у супроводі невстановлених представників влади РФ та ще 21 особи Гаджиєва на вантажівці доставили у Донецьк, де їх зустрів військовослужбовець ЗС РФ у званні капітана та повідомив, що техніку, яку вони мали обслуговувати відправлено до м. Красний Луч Луганської області.

За попередньою змовою групою з представниками влади РФ та іншими особами, одна з яких мала позивний «Піночет», Гаджиєв на невстановленій ділянці перетнув державний кордон України. Перебуваючи в м. Красний Луч Луганської області Гаджиєв у грудні 2014 року вступив в батальйон «Август» терористичної організації «Луганська народна республіка».

З 24 грудня 2014 року до 23 січня 2015 року Гаджиєв виконував виконуючи функції водія-механіка танку «Т-64-Б», обслуговував танки Т-64 та Т-72 різних модифікацій, що перебували у користуванні батальйону «Август».

25 січня 2015 Гаджиєв разом з іншими учасниками батальйону «Август» на трьох танках Т-64 та 1 танку Т-72 напали на позиції військовослужбовців сил АТО в районі Санжарівки Донецької області та вогнем з гармати і кулеметів танку з метою знищити техніку вбити особовий склад. Дії Гаджиєва кваліфіковані як участь у терористичній організації, підготовка і вчинення терористичних актів і ведення агресивної війни за попередньою змовою групою осіб.

У результаті бойового зіткнення загинуло 8 українських військовослужбовців, більше десяти отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, втрати військового майна оцінили у 2,6 млн грн. Того ж дня українці затримали Гаджиєва.

В суді чоловік вину визнав повністю та підтвердив обставини справи. 25 січня 2015 року він керував танком Т-64 і Санжарівки Донецької області відбулося бойове зіткнення з ЗСУ. В ході нападу екіпаж танку Т-64-Б, під його керуванням та екіпажі інших танків вели прицільний вогонь по позиціям військовослужбовців ЗСУ з гармат та кулеметів. З його танку здійснено близько трьох пострілів. Події бою пам’ятає не чітко, їх танк був підбитий, він втратив свідомість, та через деякий час його захопили українські солдати.

Суд вважає його показання правдивими, добровільними, щиросердними.

У вироку йдеться, що чоловік раніше не судимий, має середньо-спеціальну освіту, працював зварювальником в КБ «Альянс» в м. Краснодар Російської Федерації.

Гаджиєва засудили до 15 років за гратами з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого. Суд зараховує період попереднього ув’язнення з 25 січня 2015 року по 22 серпня 2019 року, із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

У 2017 Гаджиєв вже був засуджений до аналогічного покарання, але вирок скасували і справа розглядалась повторно. Апеляційний суд звернув увагу, що Гаджиєв  під час допиту вину у скоєні інкримінованих злочинах не визнав в повному обсязі та заперечував свою причетність до смерті і заподіяння тілесних ушкоджень військовослужбовцям ЗСУ. А суд задовольнив клопотання адвоката про і не досліджував докази, тому що начебто йшлося про обставини, які ніким не оспорюються. Суд не роз’яснив обвинуваченому, що такий порядок позбавляє його права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Суд не надав значення  не надав суперечностям в позиціях обвинуваченого і його захисника, і виніс вирок.

18

0

20

20